Банківська система. Процес «створення» банківських грошей

Банківська система — сукупність різних видів національних банків і кредитних установ, що діють в рамках загального грошово-кредитного механізму. Включає Центральний банк, мережу комерційних банків і інших кредитно-розрахункових центрів.

Види банків:

За формою власності:

1. державні;

2. приватні/комерційні.

За колом виконуваних операцій:

1. спеціалізовані;
2. універсальні.

Згідно з Законом, в Україні дворівнева банківська системи, яка включає:

Верхній рівень - Національний банк України (НБУ) як центральний банк країни, який є емісійним центром держави, відповідає за управління всією грошово-кредитною системою.

Нижній рівень - мережа комерційних банків.

Комерційні банки — це депозитні інститути, які приймають вклади від фізичних і юридичних осіб та надають позики.

Функції:

1) мобілізація тимчасово вільних грошових коштів і перетворення їх в капітал;

2) кредитування підприємств, держави та населення;

3) випуск кредитних засобів обігу;

4) здійснення розрахунків та платежів;

5) консультування, надання економічної та фінансової інформації.

Баланс банку — це перелік активів та вимог, які відображають фінансовий стан банку на певний момент часу.

Кожен баланс фірми містить два підрозділи: активи, те що володіє економічною вартістю, та вимоги на ці активи.

Баланс банку містить джерела коштів банку (пасивів) і напрямки їх використання (активи).

Активи — це напрями використання коштів банку.

Основними статтями активів банку є резерви, цінні папери, надання позик та інші активи.

Резерви— це частина депозитів, яку банки зберігають у центральному банку у вигляді обов’язкових резервів.

Надані позики є основним джерелом прибутку банків. Банки надають позики підприємствам, і позички під нерухоме майно.

Цінні папери — володіння банком цінними паперами є важливим активом, який приносить дохід.

До інших активів включаємо фізичний капітал — будівлі банку, комп’ютери та інше устаткування, що належить банку.

Основними пасивами комерційних банків є поточні чекові депозити, неопераційні вклади, отримані позики та капітал банків.

Чекові вклади є платежами на вимогу.

Неопераційні вклади — не дозволять їхнім власникам виписувати чеки.

Позики у центрального банку називають дисконтними позиками.

Власний капітал банку — чисті активи банку, які дорівнюють різниці між сумою активів і пасивів.

Простий депозитний мультиплікатор є оберненою величиною до норми резервування:

Повний грошовий мультиплікатор

Де, норма резервування – rr, відсоток депозитів, який банки зберігають як резерви.

коефіцієнт депонування - cr, відбиває розподіл домогосподарствами грошей між готівкою С та поточними чековими депозитами D.

Центральний банк (ЦБ) є центром грошово-кредитної системи національної економіки, головною функцією якого є контроль та регулювання пропозиції грошей в країні. ЦБ в Україні є НБУ.

Активи ЦБ:

Цінні папери — це головно державні облігації, куплені центральним банком. Ці цінні папери уряд випускає для фінансування минулого і поточного дефіциту державного бюджету, тому вони є частиною державного боргу.

Позики комерційним банкам — це кредити, які центральний банк надає комерційним банкам.

Золото-валютні резерви містять вартість монетарного золота, валюту інших країн та СДР.

Інші активи — це облігації, що поіменовані в іноземних валютах, а також такі матеріальні товари, як комп’ютери, устаткування приміщень або будівлі, що перебувають у власності центрального банку

Пасиви ЦБ:

Банкноти Національного банку України становлять пропозицію грошей в Україні.

Резерви комерційних банків ¾ це обов’язкові резерви, які комерційні банки зберігають у центральному банку.

Депозити казначейства ¾ це кошти від податкових надходжень та гроші, отримані з продажу облігацій населенню чи банкам.

Поиск по сайту: