Дебет Кредит

Рис. 2. Структура субрахунку 681 у РК третього ступеня (пасивного).

До рахунка 68 відкривають чотири субрахунки:

681 «Внутрішні розрахунки за загальним фондом»

682 «Внутрішні розрахунки за спеціальним фондом»

683 «Внутрішні розрахунки за операціями з централізованого постачання за загальними фондами»;

684 «Внутрішні розрахунки за операціями з централізованого постачання за спеціальними фондами».

У кінці року рахунок 68 закривається рахунком 43 «Результа­ти виконання кошторису».

Аналітичний облік асигнувань з бюджету ведеться у спеціаль­них регістрах:

— картка аналітичного обліку отриманих асигнувань;

— книга аналітичного обліку асигнувань, перерахованих підвідомчим установам. Остання відкривається на рік у розрізі підвідомчих установ. Для кожного коду функціональної класифі­кації видатків відкривають окрему книгу. Записи у ці регістри здійснюють на підставі виписок банку з поточних рахунків за ко­дами економічної класифікації видатків бюджету.

На реєстраційні рахунки РК, відкриті в органах ДКУ, зарахо­вуються кошти, що надходять як від вищих та підвідомчих уста­нов, так і від юридичних та фізичних осіб на утримання установи, поновлення касових видатків.

Для обліку наявності та руху коштів, виділених РК на утри­мання установи за загальним фондом та на централізовані заходи, призначений субрахунок 321 «Реєстраційні рахунки» до синтетич­ного рахунка 32 «Рахунки у казначействі», а виділення коштів з бюджетів усім РК об­ліковується на субрахунках 701 та/або 702,

Безготівкові розрахунки здійснюються відповідно до Інструк­ції про безготівкові розрахунки в Україні, затвердженої По­становою правління НБУ від 29.03.2001 № 135 за такими формами розрахункових документів: меморіальні ордери, платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, розрахункові чеки, акредитиви, векселі, інкасові доручення.

Використання банківських платіжних карток, акредитивів та векселів як платіжних документів регулюється окремими нормативно-правовими актами Національного банку України.

Форми розрахункових документів для здійснення розрахункових операцій установа вибирає самостійно, обумовлюючи свій вибір під час укладання договорів на обслуговування. З огляду на технічні можливості установи та обслуговуючого банку документи можуть подаватися туди як на паперових носіях, так і в електронних версіях з використанням програмно-технічного комплексу «Клієнт—банк».

Оплата рахунків розпорядників коштів бюджету та виплата готівки здійснюються лише за наявності в обліку органів Державного казначейства їхніх зобов’язань і/або фінансових зобо­в’язань та залишків коштів на рахунках розпорядників. Механізм використання коштів бюджету та обліку зобов’язань затверджено Наказами Державного казначейства України від 19.10.2000 № 103 зі змінами й доповненнями від 31.012002 № 16 та від 12.10.2001 № 180 «Про Порядок обліку зобов’язань розпорядників коштів бюджету в органах Державного казначейства».

Підставою для здійснення видатків розпорядників коштів є платіжні доручення. Вони застосовуються для розрахунків за фактично отримані матеріальні цінності (виконані роботи, надані послуги) у порядку попередньої оплати з метою завершення розрахунків за актами попереднього звіряння взаємної заборгованості, переказу бюджетних коштів підвідомчим установам, перерахування сум, які належать фізичним особам (заробітної плати, стипендії, пенсії та інших грошових доходів) на їхні рахунки, що відкриті в установах банків.

Порядок розрахунків платіжними дорученнями через органи Державного казначейства ілюструє рис. 3, де використано такі позначення:

1 — постачальник відвантажує продукцію (виконує роботи, послуги);

2 — постачальник виставляє рахунок-фактуру за продукцію (роботи, послуги);

3 — бюджетна установа подає до органу Державною казначейства платіжні доручення за реєстром;

4 — орган Державного казначейства подає до вповноваженого банку платіжні доручення;

5 — уповноважений банк списує кошти з казначейського рахунка;

6 — уповноважений банк надсилає до органу Державного казначейства виписки з казначейського рахунка з доданими платіжними дорученнями;

7 — орган Державного казначейства списує з реєстраційних рахунків кошти;

8 — орган Державного казначейства надсилає бюджетній установі виписки з реєстраційних рахунків з доданими платіжними дорученнями;

9 — уповноважена установа банку передає засобами електрон­ного зв’язку або надсилає платіжне доручення на відповідну суму до банку постачальника;

10 — банк постачальника зараховує кошти на рахунок отримувача коштів;

11 — банк постачальника надсилає виписку з рахунка постачальникові (отримувачеві) коштів.

Рис. 3. Розрахунки платіжними дорученнями
через органи Державного казначейства

Дата платіжного доручення має відповідати даті його фактичного подання або даті наступного дня, якщо документи надійшли в післяопераційний час. Строк дії платіжного доручення встановлюється в межах 10 календарних днів з дня його виписування, день заповнення платіжного доручення не враховується.

Бухгалтерські записи щодо надходження коштів і доходів за загальним фондом усі РК ведуть за єдиною Методикою і на одна­кових рахунках.

Поиск по сайту: