Облік розрахунків за платежами й податками до бюджету

Згідно з чинним законодавством бюджетні установий організації є платниками податків та платежів до бюджету.

Оподаткуванню й перерахуванню до бюджету зборів і обо­в’язкових платежів підлягають отримані доходи за рахунок асигнувань з державного та місцевих бюджетів, а також власні надходження установ і організацій, перелік яких наведено на рис. 3.10.

Для розрахунків за податками та платежами до бюджету в обліку застосовуються активно-пасивний рахунок № 64 «Розрахунки з податків та платежів», який має два субрахунки:

· № 641 «Розрахунки за платежами й податками в бюджет»;

· № 642 «Інші розрахунки з бюджетом».

За кредитом субрахунків відображаються суми фактично утриманих та нарахованих податків і платежів до бюджету (прибутковий податок, утриманий з фізичних осіб, податок на додану вартість, податок на прибуток, податок на землю, податок із транспортних засобів, збір за спеціальне використання водних ресурсів та забруднення навколишнього середовища, виторг від реалізації основних засобів). За дебетом відображається факт перерахування податків та платежів у дохід бюджету.

Схема розрахунків бюджетних установ
за податками і платежами до бюджету

Сплата податку на прибуток бюджетними установами й організаціями регулюється Податковим кодексом, згідно з яким оподаткуванню підлягають установи й організації, що здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку.

Такі установи та організації крім бухгалтерського обліку в обов’язковому порядку ведуть податковий облік та сплачують податок на прибуток щоквартально,за наростаючим підсумком з початку звітного податкового року.

Об’єктом оподаткування даних установ і організацій є прибуток, який визначається зменшенням суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат і суму амортизаційних відрахувань.

Операції в бухгалтерському обліку під час нарахування подат­ку на прибуток відображаються за кредитом субрахунка № 641 і дебетом субрахунка № 432; під час сплати до бюджету на перераховану суму податку дебетується субрахунок № 641 і кредитуються субрахунки № 323, 324, 313.

Кодексом передбачено особливий порядок оподаткування неприбуткових організацій. Критерієм віднесення тієї чи іншої установи або організації до неприбуткової є відповідність її статутних документів вимогам норм відповідних законів про неприбуткові організації. Статутні документи таких організацій повинні мати вичерпний перелік видів діяльності. При цьому в них не повинні зазначатися види діяльності, спрямовані на отри­мання прибутку. Законодавчо передбачено перелік установ та організацій, які в разі дотримання всіх зазначених вимог щодо оформлення статутних документів можуть бути зареєстровані як неприбуткові, та перелік доходів, отриманих неприбутковими організаціями, що звільняються від оподаткування подат­ком на прибуток.

У разі, коли неприбуткова установа чи організація отримує дохід із інших джерел, така неприбуткова організація повинна сплачувати податок на прибуток. Оподаткований прибуток у такому разі розраховується як різниця між сумою доходів, отриманих з таких інших джерел, та сумою витрат, пов’язаних з отриманням зазначених доходів, але в межах цих доходів.

Не підлягають оподаткуванню доходи неприбуткових установ, доходи закладів і установ освіти, науки, культури, охорони здоров’я, а також архівних установ, зареєстрованих як неприбуткові й утримуваних за рахунок бюджету, зараховуються до складу кошторисів (на спеціальний рахунок) на їх утримання й використовуються лише на фінансування видатків такого кошторису (включаючи фінансуван­ня господарської діяльності згідно з їхніми статутами), складеного й затвердженого в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України.

Перелік платних послуг, які можуть надаватися зазначеними установами, установлює Кабінет Міністрів України.

При цьому із суми перевищення доходів над витратами зазначених неприбуткових установ і організацій податок на прибуток не справляється.

Порядок розрахунку податку на додану вартість регулюється Податковим кодексом. Законодавством передбачено що цей податок сплачують ті бюджетні установи, обсяг оподаткованих операцій яких з продажу товарів, робіт, послуг протягом будь-якого періоду з останніх дванадцяти календарних місяців перевищував 3600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Базу оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначають на підставі їхньої договір­ної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів, за винятком податку на додану вартість, що включається в ціну товарів (робіт, послуг). Датою виникнення податкових зобов’язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається:

· дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка подія, що сталася раніше:

· або дата зарахування коштів покупця (замовника) на банківсь­кий рахунок платника податку чи дата їх оприбуткування в касі;

· або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Податковий період — це період, за який платник податку зобов’язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періо­ді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до кошторисних витрат.

Податковий кредит — це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду.

Установи й організації, які підпадають під визначення платників податку, зобов’язані зареєструватисяяк платники податку в органах Державної податкової служби за місцем свого знаходження та вести податковий облік, який передбачає окреме веден­ня книги обліку з продажу та придбання щодо операцій, які підлягають оподаткуванню за загальною ставкою і звільнених від оподаткування, а також надання податкової накладної на кожну поставку чи продаж товару (робіт, послуг).

Законодавством передбачено низку операцій, що не є об’єктом оподат­кування, а також операції бюджетних установ, що звільняються від оподаткування. Так, згідно з переліком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.98 № 61, від оподаткування податком на додану вартість звільняються платні послуги з вищої (у межах ліцензованого обсягу прийому), середньої, професійно-технічної освіти, а також платні послуги, що надають­ся закладами охорони здоров’я, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.98 № 1802, які мають відповідні ліцензії на надання таких послуг.

При цьому зазначені установи (платники податку), які здійснюють операції з продажу товарів (робіт, послуг), що звільнені від оподаткування, не мають права включати до податкового кредиту суми податку, що сплачені (нараховані) у зв’язку з прид­банням товарів (робіт, послуг), вартість яких належить до видатків за рахунок коштів загального чи спеціального фондів. Суми податку, сплачені платником за придбані товари (роботи, послуги), у такому разі відшкодовуютьсяза рахунок відповідних джерел фінансування.

Стосовно права на податковий кредит з інших операцій, які відповідно до Закону оподатковуються податком на додану вартість, зазначені установи мають право на податковий кредит на дату списання коштів з банківського рахунка в оплату товарів (робіт, послуг), вартість яких належить до складу кошторисних витрат лише в тій частині, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Поиск по сайту: