Акредитив як форма міжнародних розрахунків

Гарантованою і більш дорогою формою міжнародних розрахунків є акредитив. Уніфікованими правилами документарних акредитивів він розглядається як: „будь-яка угода, як би вона не була названа чи означена, в силу якої банк (банк-емітент або банк покупця), діючи на прохання і на підставі інструкції клієнта (замовник акредитиву або покупець), повинен здійснити платіж третій особі (бенефіціару, продавцю), або повинен оплатити чи акцептувати переказні векселі (тратти), що виставлені бенефіціаром, або надає повноваження іншому банку здійснити такий платіж, оплатити, акцептувати чи негоціювати (купити) переказні векселі (тратти), при наявності передбачених в акредитиві документів та виконанні інших умов акредитиву. Тобто, це є умовним грошовим зобов'язанням банку здійснити платіж, акцепт або негоціацію тратт, або надати повноваження іншому банку на здійснення цих дій, на користь продавця.

Виходить, в основі акредитиву лежить формула – «гроші проти документів», тобто продавцю гарантується негайна оплата відвантажених товарів або наданих послуг, і він застрахований від неплатоспроможності чи відмови покупця платити; а покупцю – що виплачені ним засоби не пропадуть і надійдуть у розпорядження продавця після того, як він виконає свої зобов'язання. Саме в цьому і складається перевага акредитивної форми розрахунків. Але основним її недоліком є вартість акредитива (комісійні банків за авізування, підтвердження, перевірку документів, платіж), що значною мірою і впливає на активність його використання в зовнішньоторговельних відносинах.

Застосовується наступна схема розрахунків за допомогою акредитиву:

1. Покупець (зарубіжний покупець/вітчизняний імпортер) і продавець (вітчизняний експортер/зарубіжний постачальник) перш за все укладають контракт, у якому передбачають форму розрахунку за допомогою акредитиву.

2. Покупець доручає банку, що його обслуговує, виставити акредитив на користь продавця.

3. Банк-емітент (банк покупця) відкриває акредитив та сповіщає про це свого клієнта. Тим самим він гарантує платіж бенефіціару за умови, що той буде дотримуватись відповідних строків і умов.

4. Банк-емітент повідомляє авізуючий банк (банк продавця) про відкриття акредитива бенефіціару на конкретну суму. Авізуючий банк повідомляє про це свого клієнта, а також слідкує за дотриманням умов акредитиву, що вказані банком-емітентом, але не приймає на себе ніяких зобов'язань щодо гарантування платежу продавцеві. Подібна гарантія виходить від банку-емітента акредитива.

5. Відвантаження продавцем товару.

6. Продавець надає банку, який вказаний в акредитиві відповідні, також зазначені в акредитиві, документи (транспортні документи, копії рахунків-фактур, страховий поліс) – документарний акредитив.

7. Якщо документи, надані експортером, оформлені правильно, то покупець повідомляє банк про виконання умов акредитиву. У результаті цього відбувається переказ визначеної суми коштів з акредитива авізуючому банку. Продавець може вибрати один з чотирьох можливих способів платежу, залежно від того, що передбачено умовами акредитиву: негайний платіж по векселю; відстрочений платіж по векселю; акцепт векселя; облік векселя.

В усіх акредитивах обов’язково має передбачатись дата закінчення строку його дії і місце подання документів для здійснення платежу.

Розрізняють такі основні види акредитивів: відкличні і безвідкличні, покриті і непокриті, підтверджені і непідтверджені, переказні, револьверні (поновлені), акредитиви з “червоною міткою”. У банківській практиці застосовуються й інші види акредитивів, але більшість з них є модифікацією зазначених вище видів.

Відкличний (відзивний) акредитив – це акредитив, що може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього повідомлення бенефіціара при недотриманні умов, передбачених договором. Усі розпорядження про зміни умов відкличного акредитива заявник може надати бенефіціару лише через банк-емітент, який повідомляє авізуючий банк, а останній повідомляє бенефіціара. Безвідкличний (безвідзивний) акредитив не може бути зміненим або анульованим без згоди бенефіціара, на користь якого він відкритий, і банка-емітента. Такий акредитив є твердим зобов'язанням банка-емітента перед бенефіціаром про сплату коштів у порядку і в строки, визначені умовами акредитиву. У кожному акредитиві має бути зазначено, чи відкличний він, чи безвідкличний. Якщо позначки немає то акредитив є безвідкличним.

Покритий (депонований) акредитив – акредитив, при відкритті якого покупцем завчасно бронюються кошти у повній сумі на окремому рахунку банка-емітента. Непокритий акредитив – акредитив, оплата за яким у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку покупця гарантується банком-емітентом за рахунок його кредиту.

Підтверджений акредитив – акредитив, що отримав додаткову гарантію платежу з боку іншого банку.

Переказний акредитив, який може бути переданий для будь-яких розрахунків іншій особі (власнику).

Револьверний (поновлений) акредитив – акредитив, відповідно до якого оплата за відвантажені товари проводиться почергово за фактом відвантаження (оплачується лише певна частина партії реально відвантажених товарів від загальної суми поставок, передбачених у контракті).

Акредитив із “червоною міткою” – будь-який вид акредитива, що передбачає видачу авізуючим банком продавцю авансів до відповідної суми. Відкриваючи такий акредитив, банк-емітент зобов’язується відшкодувати авізуючому банку суми виплачених авансів, навіть якщо відвантаження після цього не було проведено.

4. Валютний дилінг у банках.

У дилінговому відділі підрозділу працюють групи фахівців, що займаються проведенням конверсійних, кредитно-депозитних операцій, а також обслуговуванням клієнтів, які здійснюють за посередництвом банку операції на валютному ринку. Фахівці, що займаються проведенням конверсійних операцій, здійснюють купівлю-продаж валют за дорученням клієнтів, а також проводять арбітражні та спекулятивні операції з валютою. Фахівці кредитно-депозитного підрозділу займаються залученням та розміщенням валютних ресурсів за дорученням клієнтів та від імені банку. Дилери підрозділу з обслуговування клієнтів банку укладають з останніми угоди з конвертації валютних ресурів, приймають валютні депозити. Безпосередньо дилери цього відділу не працюють на ринку, а забезпечують виконання доручень клієнтів фахівцями групи конверсійних та кредитно-депозитних операцій.

Основними функціями відділу розрахунків за валютними операціями є отримання та перевірка правильності оригіналів угод, оформлення платіжних документів для перерахування коштів банкам-ко-респондентам, контроль за реальним рухом коштів, перевірка та оплата рахунків брокерських фірм, що виступали посередниками при укладанні угод тощо.

Фахівці відділу валютного дилінгу беруть участь у реалізації комплексної стратегії банку по управлінню ризиками, оскільки проведення обмінних та кредитно-депозитних операцій з валютою вимагають від співробітників відділу узгодження термінів, обсягів валютних вкладень, а також узгодження процентних ставок по інвестованих та залучених валютних ресурсах. Дилери відділу контролюють ведення відкритої валютної позиції банку, стежать за підтриманням ліквідності балансу, визначають стратегії валютного та процентного арбітражу.

Валютні дилери вітчизняних банків користуються для проведення операцій на внутрішньому чи зовнішньому ринках послугами міжнародних інформаційних агентств "Рейтер" (REUTERS), "Доу-Джонс Телерейт" (Dow Jones Telerate), фірми "Блумберг". Ці агентства пропонують своїм користувачам інформацію про курси цінних паперів на найбільших організованих ринках, поточні та форвардні валютні курси, процентні ставки на міжнародному й регіональних ринках. Дилери валютного ринку можуть не тільки ознайомитись з економічними новинами, а й скористатись пакетами прикладних програм для проведення фінансового аналізу ринку, прогнозування та формування спекулятивних або інвестиційних стратегій.

Конверсійні угоди укладаються по телефону або з використанням дилінгової системи "Рейтер-2000", яка дає змогу учасникам системи вести переговори та укладати угоди в режимі двостороннього телексного зв'язку з більш як 3600 банками та компаніями у 82 країнах. Переговори учасників угоди фіксуються на плівці і зберігаються протягом визначеного часу (як правило, не менше від трьох місяців). Угода вважається формально укладеною після використання ключового слова і може бути розірвана лише за взаємною згодою учасників угоди. Текст переговорів роздруковується на спеціальному принтері і видається учасникам угоди банками-контрагентами. У разі відмови від угоди одного з її учасників інша сторона угоди може використати копію запису для доведення факту здійснення угоди.

Основними реквізитами угоди є сума купленої чи проданої валюти, обмінний курс, дата валютування, платіжні інструкції (рахунки, на які потрібно переказати куплену валюту та валюту платежу), назва брокерської фірми, якщо за її допомогою укладалася угода.

Процедура укладання угоди складається із запиту одного з учасників угоди на купівлю (продаж) визначеної суми валюти, відповіді іншого учасника угоди щодо курсів попиту-пропозиції за даною угодою, уточнення курсів у разі м'якої пропозиції (коли курси можуть коригувались) та укладання угоди. Стандартний запит містить валюти, що обмінюються, обсяг базової валюти в мільйонах та умови розрахунків.

У разі укладання угоди по розміщенню або залученню депозитів зазначаються валюта, сума, процентні ставки, дата валютування та дата закінчення угоди, платіжні інструкції. Процедура укладання угоди складається із запиту одного з учасників угоди про процентні ставки з інвестування (залучення) коштів у визначеній валюті на обумовлений термін, відповіді іншого учасника угоди щодо можливих процентних ставок за цією валютою, уточнення ставок, якщо це можливо, та укладання угоди. Запит, що має вигляд DEPO USD 5 ЗМТН, означає бажання інвестувати (чи залучити) 5 млн дол. США на 3 міс. та бажання отримати інформацію про відповідні процентні ставки. Розміщений на короткий термін депозит може бути пролонгований через укладання нової угоди. Такий депозит має назву ролловерного (Roll Over).

За аналогічним алгоритмом укладаються і форвардні угоди. Форвардна угода на купівлю-продаж валюти здійснюється за форвардним курсом у визначений момент у майбутньому. При укладанні угод своп відбувається прямий обмін валют за курсом спот на початок дії контракту та обернений обмін за таким самим курсом по закінченні терміну контракту.

Поиск по сайту: