Ситуація №4

1. У плані розвитку садівництва Запорізької області на 2010 – 2015 рр. прогнозується виробництво плодів та ягід у всіх категоріях господарств в обсязі відповідно 1563 та 1805 тис. ц, у тому числі зерняткових культур – 512 та 590,5 тис. ц, кісточкових культур – 977 та 1140 тис. ц. З метою удосконалення системи збуту плодово-ягідної продукції та планомірного забезпечення протягом року пропоновані такі канали реалізації продукції в сільськогосподарських підприємствах та господарствах населення (2010 р.): відповідно на переробку 10,0 та 2,0 тис. ц; на ринку – 144,0 та 205,0 тис. ц; комерційним структурам – 213,7 та 78,0 тис. ц, експорт – 110,0 та 250,0 тис.ц.

2. З метою забезпечення необхідного обсягу валових зборів плодово-ягідної продукції обґрунтовані основні елементи удосконалення технології вирощування:

- обґрунтований добір порід і сортів;

- формування та своєчасна обрізка плодових дерев

- внесення в грунт оптимальних доз мінеральних і органічних добрив

- застосування заходів по боротьбі зі шкідниками та хворобами.

3. У сучасних умовах ефективним каналам реалізації є фірмова торгівля, що забезпечує своєчасне постачання продукції на споживчий ринок, визначає низькі ціни на плоди і ягоди і зумовлює збільшення кількості споживачів. Створення фірмової торгівлі в СВК “Фрунзе” Веселівського району дозволило довести рівень товарності в 2011 р. до 91,4%, прибуток від реалізації становив 174,0 тис. грн., рівень рентабельності – 26,7 %.

4. Для подальшого розвитку ефективної системи реалізації плодів і ягід велике значення має створення оптової торгівлі в регіоні. Участь в оптовій торгівлі для сільськогосподарських підприємств рекомендується в тому разі, якщо обсяги реалізації плодів і ягід у сільськогосподарському підприємстві невеликі, продукція швидко псується й потребує термінового продажу.

5. За результатами дослідження пропонується реалізувати плодово-ягідну продукцію через місцеві ярмарки, які дають змогу сільськогосподарським підприємствам налагоджувати безпосередні контакти із споживачами, аналізувати свою торгівельну діяльність та досліджувати ринок, підтримувати зв’язки із постійними оптовими і роздрібними підприємствами.

6. Новим каналом є реалізація плодово-ягідної продукції через електронну систему. Наведена матриця електронних послуг дозволяє сільськогосподарським підприємствам обрати оптимальний вид електронної реалізації продукції залежно від обсягів продажу та характеру діяльності підприємства.

7. Визначені основні показники якості плодової продукції на всіх стадіях її просування від виробництва до реалізації, які забезпечують її поліпшення в ринкових умовах. Дослідженнями встановлено, що основними факторами підвищення якості з технологічної точки зору є добір порід і сортів та дотримання умов зберігання плодово-ягідної продукції. Найбільш пристосованими для довготривалого зберігання вважаються Джонаголд та Ройал Ред Делішес, які забезпечують вихід стандартної продукції відповідно на 97,8 та 96,6 %, при терміні зберігання 230 та 227 діб.

8. Для визначення оптимального співвідношення технологічних показників якості та показників споживчої переваги адаптована модель комплексної оцінки якості плодово-ягідної продукції для ДГ “Мелітопольське”. Найбільшу частку в структурі комплексного показника якості займають смакові якості плодів та ягід (5,3%), вміст органічних та мінеральних речовин (5,2%), наявність пектину (5,2%) та вміст цукру і білків (4,8%), що вказує на необхідність впровадження нових порід і сортів плодів та ягід у господарствах.

Ситуація №5.

Найбільш ефективними є сорти пізнього строку достигання, які визначаються високою урожайністю, великою масою плодів (8-12 г), смаковими якостями, транспортабельністю та придатністю для переробки, що є основним фактором збільшення ціни реалізації.
Незважаючи на те, що витрати на виробництво пізніх сортів черешні максимальні і складають 8756,0 грн/га, ціна реалізації на таки сорти черешні в середньому дорівнює 420 грн/ц, що забезпечує рівень рентабельності 272%. Найбільш перспективними сортами є Удівітельна, Дружба, Анонс, Крупноплідна, Загадка, Мелітопольська чорна, які в 2010 р. в дослідних садах Інституту зрошуваного садівництва ім М.Ф.Сидоренка УААН дали урожайність відповідно 111,8; 110,6; 108,1; 108,3; 103,0 та 102,2 ц/га.

Створення високопродуктивних насаджень плодових культур залежить від правильного розміщення сортів та сортів-запилювачів. У зв‘язку з тим, що більшість сортів зерняткових (яблуня, груша) та кісточкових порід (черешня, вишня, слива, а також деякі сорти абрикоса та аличі) самобезплідні, закладку таких садів необхідно проводити так, щоб сорти забезпечували взаємне запилення. Для таких порід, як черешня, вишня, слива і алича потрібно висаджувати 6-8 рядів сорту та не менше 2 рядів сорту запилювача.

Для створення кращих умов по догляду за садом та при збиранні врожаю, в кварталах черешні і вишні потрібно висаджувати сорти одного строку достигання. В той же час, сорти-запилювачи характеризуються низьким рівнем урожайності, що в свою чергу понижує загальний рівень урожайності в садах на 20-30% залежно від сорту та кількості рядків запилювачів, які висаджені в ділянці. Так, при біологічній урожайності черешні сорту Мелітопольська Чорна в 87 ц/га при сорті-запилювачі Сюрприз, фактична урожайність сорту складе 72,3 ц/га, що на 17,3% менше від біологічного рівню, при сорті-запилювачі Космічна – відповідно 70,5 ц/га, або 19,5%. Таку тенденцію необхідно враховувати при прогнозі рівню урожайності в господарствах на перспективу. Кращими сортами-запилювачами для Мелітопольського чорної являються – Францис, Сюрприз, Крупноплідна, Космічна; Крупноплідної – Сюрприз, Космічна, Францис, Мелітопольська чорна, Дрогана жовта; Валерій Чкалов – Скороспілка, Присадибна, Червнева рання, Дилема. Для яблуні: Голден Делішес – Айдаред, Ренет Семиренка, Флоріна; Голдспур – Айдаред; Ренет Семиренка – Айдаред, Голден Делішес, Мінкар, Флоріна; Джонаголд – Айдаред, Ренет Семиренка, Ельстар. Для сливи: Ренклод Алтана – Угорка Італійська, Единбурзька, Фіджинка, Угорка Ажанська, Угорка донецька рання; Стенлей – Угорка звичайна, Анна Шпет, Ренклод Альтана. Для абрикосу: Авіатор – Буревеснік, Парнас, Ананасний цюрюпинський; Олімп – Ананасний цюрюпинський, Кримський Амур.

Одним із основних факторів ефективності садівництва є добір та впровадження найбільш ефективних типів насаджень. Інтенсивні типи плодових, зокрема зерняткових культур у Південному Степу представлені в основному шпалерно-карликовими та полуплоскими кронами, загущеними схемами посадки. На одному гектарі таких садів розміщується від 500 до 1000 і більш дерев, що дає можливість навіть при невеликій продуктивності одержати урожай високоякісних плодів з одиниці площі.

Інтенсивні насадження визначаються трудомісткістю робіт по формуванню крон, капіталоємністю створення насаджень. Поряд з тим, на відміну від звичайної розряжено-ярусної крони дерев інтенсивні типи насаджень мають більш короткий період продуктивного використання. Порід з високою їх продуктивністю це дозволяє скоріше обновити сортовий склад, впровадити нові досягнення науково-технічного прогресу в галузі, що дозволить господарству успішно конкурувати на ринку.

В Інституті зрошуваного садівнитцва розроблені нормативи витрат праці та засобів на створення і продуктивне використання різних типів насаджень яблуні (додаток У.1, У.2).

В середньому догляд за гектарами пальмети у рік потребує в 1,4 разів, полуплоскої крони – в 1,2 і шпалерно-карлікового саду – в 2,3 разів більш коштів ніж за звичайними садами. Порівняно з останніми, інтенсивні насадження є більш трудомісткими. В середньому за рік затрати праці на створення гектара пальмети в 1,6 – 1,8 рази, а шпалерно-карликового саду в два рази вище, ніж насаджень з традиційною округлою формою кроною. В пальметних садах основна частка приходиться на заробітну плату, так як потребує додаткових затрат праці на формування крони та догляд за деревами. Трудомісткість вирощування пальметних насаджень забагато вище, ніж звичайних. Однак, ранній вступ плодоношення і висока економічна ефективність виробництва плодів забезпечує швидку окупність капіталовкладень, крім того пальметні сади характеризуються скороплідністю та високою урожайністю. За даними Інституту зрошуваного садівництва окупність виробничих затрат у перші три роки плодоношення в пальметних садах коливалася від 120 до 180%, при урожайності 110-130 ц/га.

За скороплідністю та високою урожайністю саду з малооб‘ємними округлими кронами дерев найбільш повно відповідають вимогам сучасного інтенсивного садівнитцва. Серед малооб‘ємних округлих крон промислове значення мають вільнорастущий кущ та струнке веретено. Насадження з цими кронами за урожайністю практично не відрізняються між собою. Незначні відхилення також і у формуванні і обрізці дерев.

Високий рівень конкуренції вимагає удосконалення технологій вирощування плодово-ягідної продукції не тільки з позиції формування типів насаджень, але й з позиції ефективності окремих видів сортів.

Розроблена в Інституті зрошуваного садівництва технологія вирощування яблуні з мало об’ємною кроною, яка формується по типу вільнорастучого куща, по продуктивності насаджень не поступається кращим зарубіжним технологіям. Дослідження свідчать, що найбільш придатними насадженнями яблуні для вирощування у Південному Степу України є сорти Голден Делішес і Ренет Семиренка за технологією вільнорастучого куща, які характеризуються високим рівнем урожайності, низькою трудомісткістю і виробничою собівартістю 1 ц плодів, та високим рівнем рентабельності, який забезпечує розширене виробництво.

До числа зовнішніх факторів, які більш всього впливають на обсяг та якість плодів, а також на пристосованість їх до зберігання відноситься система внесення добрив. Впливовим для нормального росту та регулярного плодоношення є забезпечення поживними речовинами в оптимальному співвідношенні. Від правильного співвідношення добрив залежить ріст плодових насаджень, обсяг та якість урожаю, а внаслідок чого економічна ефективність виробництва.

При слабому забезпеченні азотом плоди менше за розміром і з твердою м’якоттю, але з гарною лежкістю. При избыточному удобренні азотом плоди рихлі, менш ароматні та з пониженими смаковими якостями. Избыток азота в плодах предупреждает образование красных красящих веществ.

Калій незамінний для створення ароматичних речовин та вуглеводів. Високий вміст калію підвищує морозостійкість плодів, що особливо необхідно в умовах Південного Степу, коли в період цвітіння бруньок бувають легкі заморозки. Фосфор впливає на створення квіткових бруньок і розвиток молодих плодів.

Співвідношення добрив, а також дози їх внесення залежать від ряду факторів: свойства ґрунту, система утримання ґрунту, природнокліматичні умови, наявність зрощення, типи насаджень, сорти, поглощение поживних речовин.

У сучасних промислових садах з великою щільністю дерев і високою урожайністю щорічний винос основних поживних елементів з ґрунту становить: азоту 80-100 кг/га, фосфору 25-40 кг/га, калію – 120-150 кг/га.

За умов середньої забезпеченості ґрунту рухомими елементами живлення із молодих інтенсивних садах вносяться лише азотні добрива: на 2-3-й рік – 30-45 кг/га д.р., у подальші – 45-60 кг/га д.р. залежно від родючості ґрунту і щільності садіння.

У плодоносних садах за умов утримання ґрунту в стані чорного пару, органічні добрива вносять по 30-40 т/га, один раз у 2-4 роки. Якщо грунт забезпечений елементами живлення в оптимальних межах, то щорічне внесення добрив може бути в дозах, які компенсують їх внесення. При врожайності зерняткових до 20 т/га це становить по фосфору – 20-30 кг/га д.р., по калію – 60-90 кг/га д.р.

Одним з важливих резервів збільшення виробництва плодів і ягід і підвищення їх якості є усування можливих втрат урожаю від бур‘янів. В слабозасмічених садах господарства недоодержують 5-10% урожаю, на середньозасмічених - 10-20%, а на сильнозасмічених урожай часто знижується в 1,5-2 рази.

Обробку гербіцидами бажано проводити в період масової появи бур‘янів, у ясну, безвітряну погоду, при температурі повітря 18-25⁰С, без опадів у перші 6-10 годин після обприскування.

В дослідних господарствах при вирощуванні плодових культур за інтенсивною технологією в середньому 10-15% витрат приходилось на гербіциди. Передовий досвід та наукові дослідження показують, що економічно вигідніше повністю перейти на агротехнічні заходи захисту, виключив дорогі гербіциди, особливо імпортні, такі, як Раундап і Гоал. Застосовуючи сучасні механізми для міжрядної обробки можна знищити до 90-95% бур‘янів. Міжнародний досвід показує, що застосування Раундапу ефективно в тому випадку, якщо оплата праці робітників, які залучені на міжрядну обробку, не менш ніж 25$ за добу. Оплата праці механізаторів в сільськогосподарських підприємствах Запорізької області в 2008-2010 рр. складала в середньому 8000-10000 грн. в місяць.

Досить поширеною кісточковою культурою на півдні України є черешня, яка ціниться за високі десертні властивості і раннє достигання плодів. Ареал черешні в Запорізькій області обмежується її невисокою зимостійкістю, зокрема в Мелітопольському, Якимівському, Приазовському районах. Відзначаючись щорічною врожайністю, черешня дає значні прибутки, що дає змогу швидко окупити витрати на висадження садів.
Одним з важливих факторів, який сприяє одержанню високих урожаїв черешні, є своєчасна обрізка саду. В 80-х – 90-х роках в Інституті зрошуваного садівництва ім. М.Ф.Сидоренка УААН була розроблена технологія формування дерев черешні зі сплощеною кроною, яка дозволяє створювати інтенсивні сади з площею живлення 6х4 м, урожайністю 96-170 ц/га і вище, застосовувати механізоване обрізування та збирання плодів. Як показують дослідження, технологія забезпечує рівень рентабельності виробництва плодів в 2 рази вищий, ніж у садах традиційного типу. В той же час для вирощування черешні плодоносної в структурі витрат обрізка саду дорівнює 11,6 тис. грн. або 28,7 % і потребує 4893 люд.-год.

Обов’язковою умовою підвищення урожайності черешні і застосування інтенсивної технології її вирощування є забезпечення заходів по боротьбі зі шкідниками та хворобами. В інституті розроблена система заходів, яка включає до себе боротьбу із листоверткою, вишневою мухою та коккомикозом за допомогою таких пестицидів, як Фастак, Децис форте, Карате, Бі-58, Хлорокись меді (табл. 4)

Табл. 4 Система заходів по боротьбі зі шкідниками та хворобами

Для боротьби з вишневою мухою застосовують децис форте (0,15 л/га), бі-58 (2 л/га), карате (0,6 л/га). Загальна вартість пестицидів складає 116,9 тис. грн. За технологією вирощування черешні роботи по обприскуванню саду складають 8-9 %.

Для запобігання ураження кори сонячно-морозними опіками та утворення морозобоєм стовбури дерев і основи скелетних гілок білять 20%-вим вапняним молоком з додаванням 5%-ного мідного купоросу.

Основну частку у структурі витрат займає зрошення.
Нестача вологи, зокрема в Степовій зоні, може призвести до великого недобору і втрат урожаю, зниження товарних якостей плодів, посилення періодичності плодоношення, зниження зимостійкості і продуктивного віку плодових дерев, що забезпечує підвищення урожайності черешні в 1,5 – 2 рази порівняно з богарними умовами.

Плодові рослини оптимально забезпечені водою тоді, коли вологість ґрунту в зоні поширення основної маси коріння на важких ґрунтах не менше за 80 % НВ, середніх – 70%, на легких – 60%. Строки і норми поливів залежать від природних умов, вологості ґрунту, біологічних особливостей і віку насаджень.

У плодоносних кісточкових садах при утриманні ґрунту під чорним паром у середньозабезпечений опадами рік необхідно проводити 3-4 поливи зрошувальною нормою 2770-3000 м³/га, а в посушливий рік, відповідно 4-5 поливів із загальною витратою води 3800-4000 м³/га.

Витрати на зрошення в середньому складають 70-80% від загального обсягу в основному за рахунок високої вартості влаштування зрошувальної системи та вартості водопостачання.

Так за технологією вирощування для зрошування 60 га площі черешні у плодоносному віці необхідно 33,8 тис. грн., в тому числі 21 тис. грн. складають витрати на водопостачання.

Для створення оптимальних умов вирощування плодових культур в умовах Південного Степу застосовують диференційований обробіток ґрунту, який включає дискування та культивацію з обробкою пристовбурних смуг.

Склад комплексу машин при звичайній та інтенсивній технологіях принципово не різниться і потребує невеликі машини для проходження їх між смугами.

При дискуванні використовуються трактори Т-74, Т-75 у складі з бороною БДСТ-3. Культивація проводиться трактором Т-74 з ПРВН -2,5 та ПРВН-7200.
Основні транспортні роботи, такі як підвіз дробин, виштовхування хмизу, транспортування та внесення мінеральних добрив, транспортування води, обприскування виконуються тракторами МТЗ-80.

Ефективність комплексу машин для вирощування та збирання черешні за інтенсивною технологією на різних видах робіт наведена у табл. 5

Найбільшими капіталовкладеннями визначаються роботи по внесенню мінеральних добрив, щільність робіт яких складає 0,4, що зумовлює високу собівартість робіт – 130,3 грн.

З врахуванням вищенаведених запропонованих чинників покращення технологічного забезпечення в роботі розрахована проектна технологічна карта (додаток Щ) вирощування черешні на площі 140 га в ТОВ «Маяк» Мелітопольського району.

При цьому, вихідні положення щодо визначення фактичного можливого рівня урожайності включали наступне. Урожай черешні на окремих ділянках в ДГ «Мелітопольське» досягав 130-150 ц/га.

Табл. 5 Економічні показники використання комплексу машин для вирощування черешні на різних видах робіт

За даними інвентаризації випади дерев в цьому господарстві в середньому на різних ділянках складають від 32 до 37 %, що знижує фактичний рівень урожайності до 102 ц/га. Необхідно враховувати також те, що на 6-8 рядків рядка головного сорту (Мелітопольська Чорна, Крупноплідна, Франц, Валерій Чкалов) посаджений один ряд запилювача (Скороспілка, Дрогана Жовта, Іюньська рання), сорти якого визначаються низькою урожайністю та фактичною відсутністю попиту на них. Це призводить до фактичної втрати ще 20 відсотків можливої кількості врожаю. Враховуючи негативні кліматичні умови (заморозки, наявності опадів в період збору урожаю), які за даними опросу керівників та спеціалістів господарства знижують урожайність на 5-15%.
6 Висновок і пропозиції

У ринкових умовах господарювання всі підприємства одержали повну оперативну самостійність у виборі того, яку і скільки випускати продукції, з ким співробітничати і кому продавати свої вироби, як організовувати і відповідно планувати усі виробничі процеси. Зрозуміло, що ця свобода дій надається для належного обліку.
Будь-яке підприємство прагне до підвищення ефективності своєї діяльності, однак тільки розуміння того, від чого залежить ця ефективність, може привести до позитивних результатів. В економічному змісті під ефективністю розуміється максимально оптимальне використання всіх ресурсів підприємства. Правильно обрана стратегія виробництва і належні обсяги випуску продукції забезпечують бажаний обсяг реалізації і відповідні прибутки. Тому виробнича діяльність підприємства, нарешті, жорстко визначається загальною економічною ситуацією, галузевими пропорціями і платоспроможним попитом населення.
Ефективність виробничої діяльності підприємства залежить від безлічі факторів, тому процесу планування обов'язково повинний передувати глибокий аналіз як існуючого положення речей, так і можливостей підприємства. Аналіз виробничої діяльності підприємства містить у собі наступні питання:
а) якість планування виробництва, напруженість і обґрунтованість планів діяльності, як у цілому, так і окремих виробничих підрозділів;
б) оцінка виконання планів виробництва, постачання і реалізації продукції; динаміки обсягів виробництва;
в) визначення основних факторів, що впливали на загальні обсяги виробництва протягом останнього років і зокрема в звітному періоді;
г) розкриття взаємозв'язку і взаємозумовленості показників обсягу виробництва, реалізації, асортименту, якості виробів і так далі;
д) визначення внутрішньогосподарських резервів росту обсягів випуску продукції і реалізації, а також розробка заходів щодо їхнього використання.
Існують безліч факторів, що роблять свій вплив на ефективність виробничої діяльності підприємства. Розглянемо основні з них, ті, без оптимізації яких неможливо реальне планування й оптимізація виробничого процесу.

По-перше, це асортимент і структура продукції. Зрозуміло, підприємство саме вправі вибирати ту продукцію і той її обсяг випуску, що воно вважає найбільш оптимальним. Однак, і в основному, ефективність результатів буде залежати не стільки від внутрішніх резервів самого підприємства, скільки від потреб його споживачів. Асортимент і структура продукції обов'язково повинні враховувати саме побажання споживача. Всебічний аналіз динаміки реалізації окремих видів продукції дозволяє виділяти з загального обсягу ту продукцію, що користається найбільшим попитом, а також визначати оптимальні обсяги її виробництва.
Другим, немаловажним фактором, є якість виробленої продукції. Саме собою зрозуміло, що якими би резервами збільшення випуску продукції не володіло підприємство, низька її якість не дозволить підвищити ефективність його діяльності. Тобто, без постійного і строгого контролю якості продукції неможлива ефективна діяльність будь-якого підприємства. Аналіз якості продукції містить у собі аналіз браку і визначення оптимального сполучення "якість-ціна"
Без налагодженої ритмічності роботи підприємства стає неможливим оперативне планування його діяльності. Якщо розглядати ритмічність як рівномірний випуск продукції відповідно до графіка в обсязі й асортименті, передбаченим планом, то стає зрозумілим, що саме ритмічна робота є основною умовою своєчасного випуску і реалізації продукції. Неритмічність погіршує всі економічні показники:
- знижується якість продукції;
- збільшується обсяг незавершеного виробництва і надпланові залишки готової продукції на складах і, як наслідок, сповільнюється оборотність капіталу;
- не виконуються постачання по договорах, і підприємство платить штрафи за несвоєчасне відвантаження продукції;
- несвоєчасно надходить виторг від реалізації;
- перевитрачається фонд заробітної плати в зв'язку з тим, що на початку місяця робітникам платять за простої, а наприкінці за понаднормові роботи.
Усе це приводить до підвищення собівартості продукції, зменшення суми прибутку і, як наслідок, зниженню ефективності його діяльності і погіршенню фінансового стану.
Узагальнюючи вищесказане можна визначити основні кроки підвищення ефективності діяльності підприємства. Як уже відзначалося, ефективність діяльності будь-якого виробничого підприємства в першу чергу залежить від обсягів випуску і реалізації продукції. До виробничих факторів, що впливають на обсяг випуску і реалізації продукції можна віднести зміна випуску товарної продукції, що містить у собі кроки по зміні обсягу валової продукції і зміна залишків незавершеного виробництва і внутрішньогосподарського обороту.
У свою чергу, зміна обсягу валової продукції має на увазі під собою зміну наступних економічних показників:
1. Трудові ресурси. Зміна чисельності персоналу, скорочення втрат робочого часу і збільшення продуктивності праці.
2. Засоби праці. Зміна розміру основних фондів і показників фондовіддачі, тобто більш повне використання фонду робочого часу і підвищення продуктивності роботи устаткування.
3. Предмети праці. Зміна споживання предметів праці і показників матеріаловіддачі, що містить у собі скорочення надпланових відходів сировини і матеріалів і скорочення норм витрат сировини і матеріалів на одиницю продукції.
На остаточну ефективність виробництва чималий вплив робить собівартість продукції. До основних резервів зниження собівартості промислової продукції відносять:
а) збільшення обсягів виробництва за рахунок більш повного використання виробничої потужності підприємства;
б) скорочення витрат на виробництво за рахунок підвищення рівня продуктивності праці, ощадливого використання сировини, матеріалів, електроенергії, палива, устаткування, скорочення непродуктивних витрат і виробничого браку
Резерви збільшення виробництва продукції виявляються в процесі аналізу виконання виробничої програми. При збільшенні обсягу виробництва продукції зростають тільки перемінні витрати, - пряма зарплата робітників, прямі матеріальні витрати і так далі - сума ж постійних витрат, як правило, не змінюється, у результаті чого і знижується собівартість продукції.
Резерви скорочення витрат можна установити по кожній статті витрат за рахунок конкретних організаційно-технічних заходів - упровадження нової, більш прогресивної техніки і технології виробництва, поліпшення організації праці і так далі - які будуть сприяти економії заробітної плати, сировини, матеріалів і енергії.
Таким чином, всебічний і глибокий аналіз виробничої діяльності підприємства дозволяє виявити визначені резерви підвищення ефективності його діяльності, як за рахунок поліпшення окремих виробничих показників, так і за рахунок оптимізації виробництва. А створення оптимальної виробничої структури підприємства - максимально підвищити ефективність, використовуючи ці резерви, що немаловажно в сучасних умовах господарювання виробничих підприємств.
Важливу роль при аналізі ефективності роботи підприємства відіграють зовнішні і внутрішні фактори. Фактор – це причини, що викликають відхилення фактичних показників від завданих. Причини викликають відповідні наслідки, що стосовно показників виражаються як зменшення – збільшення, погіршення – поліпшення. Фактори можуть бути загальними, часткові, індивідуальні. За рахунок класифікаційної деталізації здійснюється спрямований пошук індивідуальних факторів, що викликають відхилення фактичних синтетичних показників від планових.

Не слід ігнорувати систему стимулювання праці при госпрозрахунку, як ефективному методі господарювання. Господарський розрахунок вимагає від колективу обов’язкового підвищення продуктивності праці, зниження собівартості продукції, безумовного виконання і перевиконання взятих на себе зобов’язань. Для ефективного функціонування підприємства необхідно створити внутрішні й зовнішні умови, які повинні бути взаємопов’язані та взаємообумовлені. Саме самостійність, матеріальна і моральна зацікавленість трудового колективу сприятиме ефективнішому виробництву. Кредо японських виробників полягає в наступному: «Запорука успіху – високий моральний дух робітників», що базується на задоволеності і зацікавленості їх у результатах праці. Низький рівень оплати праці знижує її мотивацію, гальмує розвиток виробництва: зменшує обсяг реалізації продукції, економічна ефективність роботи підприємства і, як наслідок, створюються соціальні проблеми.

Отже, аналізуючи проблему підвищення ефективності використання основних фондів та виробничих потужностей підприємства можна зробити висновок, що вона займає досить важливе місце. Від її вирішення залежить і фінансовий стан, і конкурентоспроможність, і здатність до швидкого реагування на зміни ринку, і розширення внутрішніх та зовнішніх ринків збуту. Підвищення технічної якості засобів праці і оснащеність ними працівників в основному й сприяють зростанню ефективності виробничого процесу. Не менш важливу роль відіграє і резерв збільшення продуктивної роботи підприємства для підприємства, щоб максимально скоротити його простої.

7 Список використаної літератури

1. Бойчик І. М. Економіка підприємства: Навчальний посібник. – Вид. 2-ге, доповнене і перероблене. – К.: Атіка, 2007.

2.. Бойчик І. М., Харів П. С., Хопчан М. І., Піча Ю.В. Економіка підприємства: Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів I – IV рівнів акредитації. Друге видання, виправлене і доповнене – К.: Каравелла; Львів.: Новий Світ – 2000, 2001.

3. Гринчуцький В. І. Економіка підприємства: навч. посібник / В. І. Гринчуцький, Е. Т. Карапетян, Б. В. Погріщук. - К.: Центр учбової літератури, 2010.

4. Дахнова О.Є. Основи економіки. – Х.: ФОП Співак В. Л., 2013.

5. Іванілов О. С. Економіка підприємства: підручник / О. С. Іванілов. - К.: Центр учбової літератури, 2009.

6. Комарницький І.Ф. Економічна теорія. — Чернівці, 2006.

7. Лігоненко, Л. О. Економіка торговельного підприємства: методика вирішення планово-економічних творчих задач: навч. посіб. / Л.О.Лігоненко, Л.В.Клоченок; Київ. нац. торг.-екон. ун-т. - К.: КНТЕУ, 2005.

8. Шваб Л. І. Економіка підприємства: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. — Київ: Каравела, 2004.

9. Економіка підприємства.: підручник.- В 2 т. Т.1 /За ред. С.Ф.Покропивного. - К.: Вид.-во «Хвиля-Прес», Донецьк: Мале підприємство «Поиск». Т-во книголюбів, 1995.

10. http://pidruchniki.ws

11. http://books.br.com.ua

12. http://ahd.vlynko.com

13. http://www.masters.donntu.edu.ua

14. http://briz.if.ua/13878.htm

Поиск по сайту: