Машини для різання шпику та м’яса на шматки

Лекція

Технологічне обладнання для переробки м'яса

Питання

Машини для подрібнення м’яса й шпику

Вовчки

Модульні агрегати

Куттери

Машини для подрібнення фаршу

Обладнання для перемішування й формування

Література

1. Технологічне обладнання для переробки продукції тваринництва: Навч. посібник/ О.В. Гвоздєв, Ф.Ю. Ялпачик, Ю.П. Рогач, Л.М. Кюрчева/ За ред. к.т.н. О.В. Гвоздєва. – Суми: Довкілля, 2004. – 420 с.

2. Механізація переробної галузі агропромислового комплексу: Навч. посібник/ О.В. Гвоздєв, Ф.Ю. Ялпачик, Ю.П. Рогач, М.М. Сердюк. – К.: Вища освіта. 2006. – 479 с.

3.Корнюшко Л.М. Оборудование для производства колбасных изделий. Справочник – М: Колос, 1993-304 с.

4.Технологическое оборудование мясокомбинатов/ С.А. Бредихин, О.В. Бредихина, Ю.В. Космодемьянский, Л.Л. Никифоров. – М.: Колос, 1997. – 392 с.

5. Технологическое оборудование для переработки продукции животноводства/ Курочки А.А., Ляшенко В.В., Под общей ред.. В.М. Бантина. – М.: Информагротех, 1998. – 308 с.

Машини для подрібнення м’яса й шпику

Класифікація машин та вимоги до них

Пер­шою опе­ра­ці­єю ма­шин­ної пе­ре­ро­б­ки м'я­са є по­дрі­б­нен­ня.

Під по­дрі­б­нен­ням ро­зу­мі­ють про­цес по­ді­лу ма­те­рі­а­лу на ча­с­ти­ни під ді­єю ме­ха­ні­ч­них сил. По­дрі­б­нен­ня здій­с­ню­ють рі­з­ни­ми спо­со­ба­ми: роз­да­в­лю­ван­ням, роз­ко­лю­ван­ням, сти­ран­ням, уда­ром і рі­зан­ням.

Крім остан­ньо­го, всі спо­со­би чи рі­з­ні їх ком­бі­на­ції скла­да­ють ос­но­ву про­це­су подрібнення. Во­ни ха­ра­к­те­ри­зу­ють­ся рі­з­ним сту­пе­нем де­фо­р­ма­ції сти­с­ку і зру­шен­ня.

Опе­ра­ція по­дрі­б­нен­ня від­рі­з­ня­єть­ся від роз­ді­лен­ня м'я­са: при роз­ді­лен­ні ту­ша роз­ру­б­лю­єть­ся чи роз­пи­лю­єть­ся на кру­п­ні шма­т­ки (на­пів­ту­ші, че­т­ве­р­ти­ни ту­ші, шма­т­ки), то при по­дрі­б­нен­ні від­бу­ва­єть­ся по­діл м'я­са на дрі­б­ні ча­с­т­ки. Так, ве­ли­чи­на шма­т­ків м'я­са мо­же змі­ню­ва­ти­ся від 300 мм до ко­ло­ї­д­но­го роз­мі­ру (0,001 мм) (таблиця 1.1).

Таблиця 1.1. – Класифікація способів подрібнення м’яса

На про­цес по­дрі­б­нен­ня м'я­са і м'я­с­них про­ду­к­тів впли­ва­ють на­сту­п­ні фа­к­то­ри:

· стру­к­ту­ра і фі­зи­ко-­ме­ха­ні­ч­ні вла­с­ти­во­с­ті про­ду­к­ту;

· конс­тру­к­ти­в­ні і гео­ме­т­ри­ч­ні па­ра­ме­т­ри рі­за­ль­но­го ін­стру­ме­н­ту й ре­жим по­дрі­б­нен­ня;

· тех­ні­ч­не ви­ко­нан­ня і стан ма­шин - по­дрі­б­ню­ва­чів,

· то­ч­ність на­стро­ю­ван­ня машин.

Фа­к­то­ри, що впли­ва­ють на по­дрі­б­нен­ня, ва­р­то вра­хо­ву­ва­ти при роз­ра­ху­н­ку та про­е­к­ту­ван­ні ма­шин і ме­ха­ні­з­мів, удо­ско­на­лю­ван­ні й ін­те­н­си­фі­ка­ції тех­но­ло­гі­ч­них про­це­сів.

Ма­ши­ни для по­дрі­б­нен­ня м'я­са і м'я­с­них про­ду­к­тів бу­ва­ють пе­рі­оди­ч­ної, без­пе­ре­р­в­ної і на­пів­бе­з­пе­ре­р­в­ної ді­ї.

Від­по­ві­д­но до при­йн­я­тої кла­си­фі­ка­ції процесу по­дрі­б­нен­ня (таб­ли­ця 3.1) ма­ши­ни для по­дрі­б­нен­ня м'я­са і м'я­со­про­ду­к­тів по­ді­ля­ють на ма­ши­ни для крупного, се­ре­д­ньо­го, дрі­б­но­го і тон­ко­го по­дрі­б­нен­ня.

До ма­шин для крупного по­дрі­б­нен­ня від­но­сять ма­ши­ни для від­ді­лен­ня го­лів, ро­гів і кі­н­ці­вок, для роз­пи­лю­ван­ня туш і на­пів­туш, для обвалювання м'я­са, для пла­с­ту­ван­ня й знят­тя шку­р­ки зі шпи­ку.

До ма­шин для се­ре­д­ньо­го по­дрі­б­нен­ня від­но­сять ма­ши­ни для по­дрі­б­нен­ня м'я­кої си­ро­ви­ни й си­ро­ви­ни, що мі­с­тить жир, су­мі­ші тве­р­дої та м'я­кої си­ро­ви­ни, за­мо­ро­же­них бло­ків, для подрібнення кі­с­ток та для на­рі­зу­ван­ня на­пів­фа­б­ри­ка­тів, та шпику.

До ма­шин для дрі­б­но­го по­дрі­б­нен­ня на­ле­жать ма­ши­ни для по­дрі­б­нен­ня м'я­са (во­в­ч­ки, кут­те­ри).

До ма­шин для тон­ко­го по­дрі­б­нен­ня від­но­сять ма­ши­ни для по­дрі­б­нен­ня фа­р­шу (ко­ло­ї­д­ні мли­ни).

1) Усі ме­ха­ні­з­ми по­дрі­б­ню­ва­чів (рухомі, пе­ре­да­т­ні й ро­бо­чі) по­ви­нні бу­ти ви­ко­на­ні та­ким чи­ном, щоб при об­ро­б­ці си­ро­ви­ни ма­к­си­ма­ль­но за­без­пе­чу­ва­ли­ся не­об­хід­ний сту­пінь по­дрі­б­нен­ня, збе­ре­жен­ня ха­р­чо­вої цін­но­с­ті та яко­с­ті про­ду­к­ту й мі­ні­ма­ль­ні втра­ти си­ро­ви­ни.

2) По­дрі­б­нен­ня не по­ви­нне су­про­во­джу­ва­ти­ся ве­ли­ки­ми зу­сил­ля­ми сти­с­ку, що при­во­дять до ви­да­в­лю­ван­ня м'я­с­но­го со­ку. Те­м­пе­ра­ту­ра подрі­б­не­но­го про­ду­к­ту не по­ви­нна бу­ти ви­ще при­пу­с­ти­мої згідно ді­ю­чої тех­но­ло­гі­ї.

3) Не­при­пу­с­ти­ме потрапляння в ро­бо­чі зо­ни ма­с­тил, р­жі, ока­ли­ни та ме­та­ле­вих вклю­чень від зно­су де­та­лей.

4) Де­та­лі, що торкаються продукту, ва­р­то ви­го­то­в­ля­ти з ан­ти­ко­ро­зій­них ма­те­рі­а­лів.

5) Конс­тру­к­ція ро­бо­чих ме­ха­ні­з­мів по­ви­нна бу­ти зру­ч­ною при роз­би­ран­ні і збо­р­ці, лег­ко­до­сту­п­ною для са­ні­та­р­ної об­ро­б­ки і ви­да­лен­ня за­ли­ш­ків си­ро­ви­ни чи про­ду­к­ці­ї.

6) Еле­к­т­ро­дви­гу­ни, пу­с­ко­ва апа­ра­ту­ра, еле­к­т­ро­про­во­д­ка, ко­н­т­ро­ль­но-ви­мі­рю­ва­ль­ні і ре­гу­лю­ю­чі при­ла­ди по­ви­нні бу­ти ви­ко­на­ні у во­до­за­хи­с­но­му чи ге­р­ме­ти­ч­но­му ви­ко­нан­ні. Еле­к­т­ро­дви­гу­ни й еле­к­т­ро­апа­ра­ту­ра по­ви­нні бу­ти на­дій­но заземлені.

Машини для різання шпику та м’яса на шматки

Машини для пластування і зняття шкурки зі шпику (рис.1) призначені для нарізування шпику і підмороженого м'яса на пласти і смуги різної товщини, для зняття шкурки зі шпику, а також для зняття жиру з туш. Вказані операції виконуються пластинчастими чи дисковими ножами, що складають різальний механізм машини.

В машині для пластування шпику (рис.1, а) з набором пластинчастих ножів, що закріплені в рамці, рух передається від електродвигуна через клиноремінну передачу і підоймову передачу. Подавальний валик обертається за допомогою черв'ячного редуктора, ланцюгової і зубчастої передач. Підтримувальний валик встановлений у підпружинених опорах.

У машині (рис.1, б) пластинчастий ніж закріплений нерухомо між двох подавальних валиків.

Машину з дисковим ножем (рис.1, в) використовують для пластування шпику і для відділення шкурки.

Машину зі стрічковою пилкою (рис. 1, г) використовують, як правило, для відділення шкурки від шпику.

Рис 1 Схеми машин для пластування шпику:

а) з набором пластинчастих ножів, закріплених у рамці: 1 – подавальний валик; 2 – ножі; 3 – рамка; 4 – підтримувальний валик;

б) з нерухомим пластинчастим ножем і живильними валиками: 1 – подавальний валик; 2 – ніж; 3 – протягувальний валик;

в) з дисковим ножем: 1 – дисковий ніж; 2 – подавальний валик; 3 – шнек; 4 – притискувальний валик;

г) зі стрічковою пилкою: 1 – живильні валики; 2 – стрічкова пилка.

Машина Я2-ФРІ для зняття шкурки зі шпику. Для зняття шкурки зі шпику на машині Я2-ФРІ (рис. 2) шар шпику вручну укладають на полотнину, що рухається, конвеєра шкуркою вниз. Конвеєр подає шар під прижимний вал, де він розпрямляється в поперечному напрямі й, щільно прижимається до зубців протягуючого валу, віджимає від нього ніж. Корпус ножа передає рух на пружинні домкрати, котрі, зжимаючись, створюють опір зусиллю подачі, у результаті чого лезо врізається в шпик. Шкурка, відокремлювана лезом, проштовхується валом, що протягає під корпус ножа й відсуває ніж від вала на відстань, рівній товщині шкурки. Корпус ножа підпружинений домкратами, тому постійно притискається до зрізаної шкірки, чим і забезпечується автоматичне настроювання на різну її товщину. Зрізана шкурка, спираючи на гребінку, відокремлюється від зубців вала, що протягає, й по лотку направляється в спеціальну ємність. Зрізаний шар шпику відправляють в іншу ємність.

Рис. 2 Машини Я2-ФРІ для зняття шкури зі шпику

1 – конвеєр; 2 – вал, що притягує; 3 – вал, що притягує; 4 – лотки; 5 – ніж; 6 – гребінка

Машини для переробки продукції в шматках моделі VAZ 502 "Maja" фірми "Laska". Машини моделі VAZ 502 "Maja" фірми "Laska" (Австрія) призначена для переробки продукції в шматках плоскої форми будь-якої товщини. Вона складається з рами, установленої на рухливій підставі; притискного пристрою, що включає вісім дисків, виконаних з білої харчової гуми; металевого рифленого вала, що протягає; пластинчастого ножа; що подає і відводить транспортерів; похилого лотка для відводу шкурки; двох гребінок для очищення притискного пристрою і вала, що подає; пристрою для регулювання товщини шкурки, що знімається; привода вала, що подає, і транспортера; привода притискного пристрою (рис.3).

На машині цілком автоматизована подача сировини, швидке регулювання товщини шкурки, що зрізується, у межах 2 – 5,5 мм, обрізка шкурки і видача обробленого шпику.

Пластинчастий ніж, виготовлений з високоякісної сталі, після відповідної зміцнювальної обробки володіє підвищеною здатністю, що ріже, і зносостійкістю.

Рис. 3. Машина моделі УА2 502 «Маjа» фірми «Laska» (Австрія) для зняття шкурки зі шпику:

1 — підстава; 2 — транспортер, що відводить; 3 – притискний пристрій; 4 – гребінки; б – валик, що протягає; 6 – транспортер, що подає

Застосовують різні конструкції машин для різання шпику на кубики з розмірами сторін 4; 6; 8 і 12 мм. Вони мають назву шпигорізки.

Рис.4 Шпигорізка. Принципова схема різального вузла:

1 – приводний вал; 2 – серпоподібний ніж; 3 – ексцентрик; 4 – вилка; 5 – ножові рамки; 6 – пластинчасті ножі; 7 – вісь; 8 – кутовий важіль; 9 – штовхальник; 10 – короб живлення

Шпигорізки бувають вертикальними, горизонтальними, з дисковими чи пластинчастими ножами, з механічною подачею продукту за допомогою рейкового чи гідравлічного живильника. Шпигорізка (рис. 4) складається з приводного вала 1, на якому розташований серповидний ніж 2 і закріплений ексцентрик 3, що знаходиться у вильоті вилки 4, що з'єднана з рамкою 5, постаченої горизонтальними пластинчастими ножами 6. Відстань між ножами визначає розмір кубика, що нарізається. Рамка через кутовий, хитний на осі важіль, з'єднаний з аналогічною за конструкцією і розміром рамкою, з вертикальними пластинчастими ножами. Механізм, що ріже, встановлений у вихідного торця живильного короба 10, у який шпик просувається за допомогою штовхальника 9. Короб заповнюють вручну. Подачу регулюють, просуваючи рейку і змінюючи кут повороту рейкової шестірні, а в шпигоріках з гідравлічним живильником подачу сировини регулюють дроселюванням (зміною подачі робочої рідини в гідроциліндрі).

Горизонтальна гідравлічна шпигорізальна машина ГГШМ (рис. 5) складається зі станини, двухсекційної камери для завантаження шпику, ножових рамок механізму, що ріже, серповидного ножа, приводу ножового вала й ексцентрика. На чавунній станині розташований гідравлічний рухомий циліндр на нерухомому штоці. На днищі циліндра є поршень, що подає шпик до механізму, який ріже, розташований під відкидним кожухом. Машина приводиться в дію від електродвигуна через напівмуфту, насаджену на вал масляного шестеренного насоса. При цьому в обертання приводиться ножовий вал серповидного ножа, а ножові рамки починають робити зворотно-поступальний рух від хитного важеля за допомогою шатуна й ексцентрика, насадженого на ножовий вал.

Подача шпику контролюється регулятором. Вмикають і вимикають шпигорізку рукояткою включення.

Рис. 5. Горизонтальна гідравлічна шпигорізка ГГШМ:

1– станина; 2 – кожух гідроциліндра; 3 – регулятор подачі шпика; 4 – привід ножевого валу та ексцентрика; 5 – рукоятка включення; 6 – камера для шпика; 7 – різальний механізм; 8 – гойдаючийся ричаг; 9 – серповидний ніж; 10 – масляний шестеренний насос; 11 – електродвигун.

3.3 Во­в­ч­ки

Во­в­ч­ки за­без­пе­чу­ють по­пе­ре­днє (дрі­б­не) по­дрі­б­нен­ня м'я­са і м'я­со­про­ду­к­тів при ви­ро­б­ни­ц­т­ві ко­в­ба­с­них ви­ро­бів. Во­в­ч­ки ха­ра­к­те­ри­зу­ють­ся ви­со­кою про­ду­к­ти­в­ні­с­тю, про­с­то­тою ви­ко­нан­ня жи­ви­ль­но­го і по­дрі­б­ню­ва­ль­но­го при­стро­їв, зру­ч­ні­с­тю в об­слу­го­ву­ван­ні й екс­плу­а­та­ції, на­дій­ні­с­тю в ро­бо­ті, а також мо­ж­ли­ві­с­тю вклю­чен­ня їх у по­токово-­технологічні лі­ні­ї.

До вовчків ставляться та­кі тех­но­ло­гі­ч­ні ви­мо­ги:

1) во­вчки по­ви­нні за­без­пе­чу­ва­ти рі­з­ний сту­пінь по­дрі­б­нен­ня;

2) вовчки повинні забезпечувати рі­в­но­мі­р­ну по­да­чу си­ро­ви­ни до по­дрі­б­ню­ва­ль­но­го ме­ха­ні­з­му;

3) си­ро­ви­на не по­ви­нна на­грі­ва­ти­ся ви­ще те­м­пе­ра­ту­ри, пе­ред­ба­че­ною тех­но­ло­гі­єю;

4) де­та­лі по­дрі­б­ню­ва­ль­но­го ме­ха­ні­з­му по­ви­нні на­би­ра­ти­ся та­ким чи­ном, щоб по­дрі­б­нен­ня від­бу­ва­ло­ся без зай­вих ви­трат ене­р­гії і без зни­жен­ня про­ду­к­ти­в­но­с­ті;

5) у ро­бо­чу ча­с­ти­ну ма­ши­ни не по­ви­нно по­трапляти зма­щен­ня, а в зма­щен­ня – м'я­с­ний сік;

6) ро­бо­чі ор­га­ни ма­ши­ни по­ви­нні лег­ко під­да­ва­ти­ся роз­би­ран­ню і збо­р­ці при са­ні­та­р­ній об­ро­б­ці ма­ши­ни і ком­пле­к­ту рі­за­ль­но­го ме­ха­ні­з­му.

7)

Рис 6 Схе­ма во­в­ч­ка:

1 – ос­но­ва; 2 – за­ва­н­та­жу­ва­ль­на го­р­ло­ви­на; 3 – ро­бо­чий шнек; 4 – рі­за­ль­ний ме­ха­нізм; 5 – при­від

Во­в­чок (рис. 6) скла­да­єть­ся з ос­но­ви 1, за­ва­н­та­жу­ва­ль­ної го­р­ло­ви­ни 2, ро­бо­чо­го шне­ка 3, ком­пле­к­ту рі­за­ль­но­го ме­ха­ні­з­му 4 і при­во­ду 5. Ком­плект рі­за­ль­но­го ме­ха­ні­з­му скла­да­єть­ся з одного чи двох но­жів і про­ти­рі­за­ль­них ре­ші­ток з рі­з­ним ді­а­ме­т­ром отво­рів.

За конс­тру­к­цією во­в­ч­ки по­ді­ля­ють­ся на; (рис. 7):

– во­в­ч­ки без при­му­со­вої по­да­чі си­ро­ви­ни в го­ри­зо­н­та­ль­но роз­та­шо­ва­ний ро­бо­чий ци­ліндр;

– во­в­ч­ки з ме­ха­ні­ч­ною (при­му­со­вою) по­да­чею си­ро­ви­ни в по­хи­ло роз­та­шо­ва­ний ро­бо­чий ци­ліндр;

– во­в­ч­ки з ме­ха­ні­ч­ною по­да­чею си­ро­ви­ни в го­ри­зо­н­та­ль­но роз­та­шо­ва­ний ро­бо­чий ци­ліндр;

– во­в­ч­ки з па­ра­ле­ль­ним роз­та­шу­ван­ням жи­ви­ль­но­го і ро­бо­чо­го шне­ків;

– во­в­ч­ки з по­хи­лим роз­та­шу­ван­ням жи­ви­ль­но­го і ро­бо­чо­го шне­ків;

– во­в­ч­ки з пе­р­пе­н­ди­ку­ля­р­ним роз­та­шу­ван­ням жи­ви­ль­но­го і ро­бо­чо­го шне­ків.

Механізм подрібнення вовчка буває конічним, циліндричним і плоским. Останній одержав найбільшого поширення. Це викликано не тільки зручністю і швидкістю обслуговування, але і можливістю виконання на ньому східчастого подрібнення, а також простотою виготовлення і надійністю роботи. Він являє собою послідовне чергування нерухомих решіток і обертових ножів.

Найбільш розповсюдженим є механізм подрібнення, що складається з приймальної, проміжної і вихідної решіток, двосторонніх і однобічних багатозубих ножів (рис. 3.10). Особливість конструкції інструмента типу решіток - це форма і розміри отворів, що представляють собою кільцеві крайки, що ріжуть. Діаметр отворів визначає швидкість витікання сировини і ступінь його подрібнення. Форма отворів буває круглої, квадратної, овальної, квасолевидної, зі скосами і без них і т.д. Ножі для вовчків застосовують в основному трьох- і чотирьохзубі, суцільні і складені, з однобічним і двостороннім заточенням, із прямолінійними і криволінійними крайками, що ріжуть. Для жиловки м'яса при здрібнюванні використовують жиловальні ножі перед вихідними решітками вовчка. Вони мають рознесені по зубах спеціальні канавки, по яких при подрібнені віддаляються із зони різання плівки і сухожилля. Відомі також і інші конструкції жилувальних ножів.

Привід вовчка електромеханічний. За конструкцією він може бути загальним і роздільним для подавальних і різальних механізмів, одно- і багатошвидкісних. Застосування роздільного приводу пов'язано із завданням різних режимів роботи за допомогою механізмів, що подають і ріжуть, у залежності від властивостей сировини, що подрібнюється.

За основну технічну характеристику вовчка приймають діаметр решіток. Найбільше застосування для подрібнення м'якої м'ясної сировини знайшли вовчки з діаметрами решіток 82, 114, 120, 160 і 200 мм.

Для їх виконання в прийомному бункері вовчка монтують деталі, що одночасно перемішують і нагнітають сировину в механізм подрібнення; на горловині вовчка встановлюють додаткові насадки для наповнення ковбасних оболонок.

Вовчки випускають вітчизняні і закордонні підприємства і фірми. З закордонних фірм можна виділити вовчки фірм "Laska" (Австрія), "Kramer + Grebe" (Німеччина), "Seydelmann" (Німеччина), "Wolfkіng" (Данія), "Palmіa" (Швеція), а також американські, польські, фінські і багато інших.

Рис. 7 Схема вовчків:

а) без примусової подачі сировини; б) із примусовою.

У даний час одержали поширення вовчки, що поряд зі подрібненням виконують і інші технологічні операції - змішування, жиловку, посол, наповнення фаршем оболонок при виробництві ковбасних виробів.

Рис 8. Ріжучі механізми вовчків:

а – К6-ФВЗП-200; б – К6-ФВП-160-2; в, г – фірми "Seydelmann" (Німеччина); д – фірми "Laska" (Австрія); е – фірми "Kramer + Grebe" (Німеччина); 1 – кільця-підпори; 2 – вихідні решета, 3 – чотиризубий ніж із прямолінійними ріжучими крайками,; 4 – проміжні решета; 5 – прийомні решета; 6 – чотиризубий ніж із криволінійними ріжучими крайками,; 7 – трубчаста насадка; 8, 10, 12 – жилувальні чотирихзубі ножі; 9 – двозубий ніж; 11 – багатозубий ніж з обмежувальним кільцем.

У даний час освоюється випуск модульних агрегатів для малих приватних підприємств і фермерських господарств. Ці агрегати являють собою пристрої, в яких на базі універсального приводу монтують вовчок, шприць, мішалку, куттер та ін.

Модульний агрегат ВШ-82 показаний на рис. 9. Він призначений для подрібнення м'яса і наповнення м'ясним фаршем штучних і природних оболонок при виробництві ковбас, шинки, сосисок. Агрегат є універсальною машиною, що поєднує функціонально шприц і вовчок.

Наявність двошвидкістного асинхронного двигуна і двох ведучих валів сприяє поліпшенню умов різання м'яса і підвищенню якості фаршу. Оригінальна конструкція дозволяє використовувати машину, що працює в режимах вовчка, шприца (після заміни бункера й установки корпуса шнека на швидкохідний вал редуктора), а також приєднувати різні насадки, що розширюють діапазон застосування агрегату. Вбудований вакуумний насос попереджає зависання продукту в бункері й автоматично подає його в зону різання, а також підвищує якість набивання ковбасних батонів. Тиск у робочій зоні складає 0,4-0,6 МПа. Основні елементи агрегату, що контактують із продуктом, виготовлені з нержавіючої сталі. Продуктивність агрегату при роботі в режимі вовчка складає 200 кг/год, шприца - 180 кг/год.

Рис. 9 Модульний агрегат ВШ - 82:

1 – станина; 2 – привід; 3 – робочий шнек; 4 – механізм, що ріже; 5 – притискний пристрій; 6 – бункер; 7 – пульт керування.

Поиск по сайту: