Чек на пред'явника — чек, виписаний пред'явникові, який може бути переданий іншій особі як з індосаментом, так і без нього

Лекція №4 Засоби здійснення міжнародних платежів

План.

Платежі чеками

Платежі пластиковими картками

Платежі векселями

Розрахунки платіжними дорученнями

Платежі чеками

Чек (англ. check) — грошовий документ встановленої форми, який містить безумовне розпорядження чекодавця банку здійснити платіж зазначеної у чекові грошової суми чекотримачеві готівкою чи перерахуванням грошей на його рахунок у банку.

Чек дуже зручний для розрахунків тоді, коли платник не зважується віддати гроші до отримання товару, а поста­чальник не хоче передати товар до одержання гарантій платежу. Використання чека як засобу платежу дає змогу заощаджувати на обігу готівки і прискорює платежі, ос­кільки всі чеки оплачують після подання.

Виписаний чекодавцем документ повинен мати відпо­відне фінансове покриття на його банківському рахунку. Законодавство багатьох країн передбачає кримінальну від­повідальність за виставлення чека без покриття. Чеки, які клієнт виписує банку, видають у межах суми, наявної на йо­го поточному та інших рахунках, у тому числі суми, які на­дійшли на ці рахунки внаслідок надання банками кредиту.

Як засіб платежу в міжнародному обороті чек викорис­товують при остаточному розрахунку за товар і надані пос­луги, врегулюванні рекламацій і штрафних санкцій, пога- шенні боргу, а також у розрахунках за неторговельними операціями.

Чек можна використовувати для отримання готівки, для безготівкового платежу і в інших формах, пов'язаних з обігом чеків як засобу платежу. Форми чеків та їх обіг рег­ламентуються національним законодавством і нормами міжнародного права, тобто нормами Женевської конвенції, що встановила «Однотипний закон про чеки». Країни, які не належать до системи Женевського чекового права, регу­люють обіг чеків національними нормами права, а країни англо-американського права — його нормами.

Механізм розрахунку чеками

Відповідно до міжнародного права при розв'язанні су­перечностей, пов'язаних з формою та обігом чеків, застосо­вується право тієї країни, де був виписаний чек.

Чек має чітко визначену форму письмового документа; його виписують на спеціальному бланкові, виданому чеко­давцю банком.

Текст чека повинен містити такі основні елементи:

1) найменування «чек» (чекова позначка) тією мовою, якою виписано чек;

2) просте і нічим не обумовлене розпорядження плат­нику сплатити зазначену в чекові суму, яка теж повинна бути вказана прописом від руки;

3) найменування банку-платника; чекодавець зо­бов'язаний вказати на чекові свій рахунок у банку, з якого має бути здійснений платіж. Англійські норми права пе­редбачають банківську позначку на чеку, яка означає, що на поточному рахункові чекодавця достатньо коштів для оплати чека;

4) місце платежу, яке переважно збігається з місцем розташування банку-платника;

5) дата (число, місяць (прописом), рік видачі чека) та місце складання (виписування) чека. Якщо місце складан­ня чека не зазначено, ним вважається місцерозташування чекодавця;

6) підпис чекодавця.

Ніякі поправки чи виправлення на чекові не допуска­ються. Відсутність у ньому якогось з перелічених елемен­тів позбавляє цей документ сили чека.

Згідно з Женевською конвенцією термін подання чека до оплати у країні його видачі становить 8 днів, у платіж­ному обороті між країнами Західної Європи, Східної Євро­пи та Середземномор'я — 20, а в міжконтинентальному платіжному обороті — 70 днів. Ці терміни діють з дня, вка­заного у чеку, як дата виставлення чека.

Чек може передавати одна особа іншій внесенням у ньо­го передатного напису (індосаменту).

Чек належить до категорії обігових документів, тобто для передачі прав за чеком іншій особі немає необхідності вдаватися до цесії.

Цесія — поступка вимоги в зобов'язан­ні іншій особі; передання будь-кому своїх прав на що-небудь.

Механізм розрахунків чеками. Платіж чеком здійснюється без права регресу, про що свідчить позначка, проставлена після перевірки легальності чека (зразків підписів трасата, номера рахунка, номера чека та ін.).

Негоціація (передання, продаж) чека здійснюється з правом регресу будь-яким банком, який на неї погодився. Такий банк видає аванс бенефіціару (тримачу чека) і надсилає негоційований чек в банк трасанта для платежу. У разі неплатежу бенефіціар повинен повернути негоційованому банку суму отриманого авансу.

Крім відповідальності, передбаченої законом до чекодавця та індосанта чека у ра­зі його несплати, платіж за чеком на всю суму або її части­ну може бути гарантований будь-якою іншою особою. Така гарантія забезпечується словами «гарантований», «аваль», «вважати за аваль» та ін. і супроводжується підписом осо­би (аваліста), яка прийняла на себе відповідальність за платіж. Причому особі, яка підписується як гарант, не обов'язково вказувати, за кого вона дає гарантію. За від­сутності такої вказівки гарантія вважається даною за че­кодавця. Відповідальність гаранта (аваліста) за чеком є ак­цесорною, тобто додатковою, не основною.

Платежі за допомогою чеків належать до порівняно по­вільних методів розрахунків, оскільки отримувач платежу повинен чекати повернення чека в банк трасанта для клі­рингу (безготівкових розрахунків) до того, як буде креди­тований його власний рахунок. Експортер повинен видати своєму банку розпорядження для інкасування цього пла­тежу. В міжнародній торгівлі чеки обов'язково надсила­ють для інкасування.

Комерційні банки України прийма­ють на інкасо всі належним чином оформлені комерційні че­ки в будь-якій валюті. Покриття виплачується в доларах США та евро. Якщо чек виписаний в іншій валюті, покриття зараховується і виплачуються в доларах СІНА.

Термін інкасо — 50 днів.

У міжнародній торгівлі недостатнє поширення сплати боргів за допомогою чека зумовлене такими чинниками:

1) необхідністю звернення експортера до свого банку з розпорядженням про інкасування платежів, за що буде стягнуто певну плату;

2) супереченням чека внутрішньому валютному зако­нодавству і положенням про валютне регулювання в краї­ні покупця, тому розрахунки можуть бути затримані до одержання необхідного дозволу влади на здійснення пла­тежу;

3) втратою чека при надсиланні поштою;

4) чек виявився «непокритим» і не буде оплачений пі­сля пред'явлення.

Види чеків. Умови передання чека від однієї особи до іншої визначають вид чека та характер його використання в обігу як засобу платежу.

Іменний чек — чек, виписаний на користь певної особи, який не може бути переданий за допомогою звичайного індосаменту; пе­редається цесією (передатним написом із застереженням «Не на­казу», завіреним у нотаріальному порядку відповідно до норм ци­вільного права).

Ордерний чек — чек, виписаний на користь певної особи чи за Ті наказом, який передається за допомогою індосаменту із застере­женням «Наказу» чи без нього.

Чек на пред'явника — чек, виписаний пред'явникові, який може бути переданий іншій особі як з індосаментом, так і без нього.

У міжнародній практиці чеки поділяють ще на банків­ські та фірмові.

Поиск по сайту: