 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Стадії(фазова динаміка) процесу мислення
Суттєві ознаки чуттєвого та логічного пізнання
| Чуттєве пізнання (відчуття та сприймання) | Логічне пізнання (мислення) |
| 1. | 1. |
| 2. | 2. |
| 3. | 3. |
| 4. | 4. |
| 2. Види мислення та їхня класифікація | ||
| Критерії класифікації | Види мислення | |
| За характером об'єкта мисленнєвої діяльності | Практично-дійове мислення здійснюється на основі практичних дій з реальними об'єктами або їхнім зображенням | |
| Наочно-образне - людина оперує образами сприймання. Воно є результатом безпосередніх вражень людини. | ||
| Репродуктивно-образне - спирається на образи пам'яті чи уяви, безпосереднього сприймання предметів та явищ не відбувається. | ||
| Понятійне мислення — спирається на операції з поняттями, в результаті людина пізнає суттєві закономірності та ті взаємозв'язки оточуючих предметів та явищ, які не надаються безпосередньому спостереженню. | ||
| За ступенем новизни | Репродуктивне мислення - це таке мислення, коли в минулому досвіді суб'єкта є вже готові способи розв'язання поставленої задачі. | |
| Продуктивне - створюються знання, які загалом вже відомі, проте для конкретної людини є новими. | ||
| Творче — це мислення, у результаті якого створюються принципово нові знання. | ||
| За характером задач | Теоретичне мислення — це аналіз наукових понять, пізнання законів, правил. | |
| Практичне мислення - аналіз життєвих ситуацій, конкретних випадків. | ||
| За способом дії | Вербальне мислення - людина оперує мовленням, зокрема внутрішнім. | |
| Невербальне мислення - людина оперує образами. | ||
| За особливостями розгорнення | Деструктивне мислення - це процес послідовно зв'язаних логічних міркувань, у якому кожна наступна думка зумовлена попередньою. | |
| Інтуїтивне мислення характеризується швидкістю перебігу, відсутністю чітко виражених етапів і є недостатньо усвідомленим. | ||
| За ступенем реальності | Реалістичне мислення відображає об'єктивну реальність і підкоряється законам логіки. | |
| Аутистичне мислення -відображає афективні потреби людини, допускає логічні суперечності і спотворює реальність. | ||
| За впливом на емоційну сферу | Позитивне мислення - людина свідомо контролює свої думки, не дозволяючи укорінюватись негативним думкам та емоціям. | |
| Негативне мислення - характерна схильність до негативних думок та емоцій. |
Стадії(фазова динаміка) процесу мислення
 |
| Поняття - це форма мисленого відображення одиничного та особливого у предметах та явища, яке водночас є загальним. | Родовими називають поняття з більшим обсягом по відношенню до понять з меншим обсягом (пізнавальний процес (рід) по відношенню до мислення.) |
| Видовими називають поняття з меншим обсягом по відношенню до понять з більшим обсягом (пізнавальний процес - мислення (вид)) | |
| Категорії - поняття, що мають найширший обсяг і відображають найзагальніші властивості. Зв'язки та відношення предметів і явищ | |
| Загальними називають поняття, в яких відображаються істотні властивості цілих класів предметів та явищ | |
| Одиничні поняття відображають істотні властивості одиничних об'єктів. | |
| Конкретні поняття відображають певні предмети. Явища чи їхні класи за їхніми суттєвими ознаками. | |
| Абстрактні поняття - відображають ті чи інші властивості об'єктів відокремлено від самих об'єктів. | |
| Судження - це логічна форма мислення, в якій відображені зв'язки між предметами та явищами дійсності або між їхніми властивостями. | Судження є істинними, якщо вони адекватно відображає зв'язки і відношення, що існує в об'єктивній дійсності. |
| Судження є хибними, якщо вони ці зв'язки та відношення відображають неадекватно. | |
| У поодиноких судженнях висловлюється думка відносно одного об'єкта чи явища. | |
| У часткових судженнях висловлюється думка відносно групи. | |
| У простих судженнях відображений лише один зв'язок або відношення між предметами і явищами. | |
| У складних судженнях відображені декілька зв'язків або відношень. | |
| Стверджувальними називають судження у яких стверджується наявність певних ознак і відношень | |
| Заперечними називаються судження, в яких заперечується наявність певних ознак чи властивостей. | |
| Умовиводи — це логічна форма мислення, при якій на основі кількох суджень утворюється нове. | Умовивід за аналогією ґрунтується на подібності деяких ознак різних об'єктів чи явищ. |
| Індуктивні умовиводи або індукція - це умовиводи від конкретного до загального. | |
| Дедукція або дедуктивні умовиводи - це умовиводи від загального до конкретного. | |
| Вірні умовиводи підтверджуються на практиці законами логіки. | |
| Хибні умовиводи не підтверджуються практикою і заперечуються законами логіки. |
Поиск по сайту: