КОРЕКТУВАННЯ ЕЛЕКТРОЛІТУ

Один раз на місяць електроліт підлягає фільтрації, а ванна чищенню. Електроліт викачати у ванну приготування й відкоригувати. Робочу ванну вичистити від осаду, вимити, витерти. Аноди помити, почистити, вставити в бязеві чохли. Перевірити чи немає тріщин у футеровці. При наявності тріщин їх негайно заварити. Після чого електроліт з ванни готування профільтрувати за допомогою установки для фільтрації Д_дГ1, 6-0,3р у робочу ванну.

Аналіз електроліту на вміст цинку, їдкого натру карбонатів проводиться два рази в тиждень, коректувати електроліт треба за даними хімічного аналізу.

Підтримка концентрації цинку в електроліті виробляється регулюванням анодного розчинення. Оптимальне відношення їдкого натру й цинку в електроліті 10:1 - 14:1.

Необхідну з розрахунку кількість каустичної соди розчиняють у невеликому об'ємі (близько 0,1 робочого об'єму ванни) води й підігрівають до температури 90-100⁰С, після чого при безперервному помішуванні вводиться окис цинку. Окис цинку може бути замінено свіжоосадженим гідратом окису цинку Zn(OH)₂.

Приготовлений електроліт аналізують на вміст NaOH і Zn. По даним хімічного аналізу електроліт коректується додаванням NaOH, Zn або води до одержання заданої сполуки.

Окис цинку визначається ваговим методом.

Необхідні реактиви. HNO₃ (густина 1,4г/см³); CH₃COOH – 80%-а; NH₄OH – 25%-ий розчин; (NH₄)₂HPO₄ – 10%-ий розчин; (NH₄)₂HPO₄- 1%-ий розчин; метиловий жовтогарячий.

Хід аналізу. ДО 5 міл електроліту в конічній колбі місткістю 250 міл додають 5 міл Н₂О, 2 міл HNO₃, розчин нагрівають і випарюють насухо. Після охолодження доливають 100 міл гарячої води й нейтралізують аміаком по метиловому жовтогарячому до слабкого запаху. Додають оцтову кислоту до нейтральної або слабокислої реакції й нагрівають розчин до кипіння. Після охолодження додають 20 міл 10%-го (NH₄)₂HPO₄ і нагрівають розчин майже до кипіння. Осад відстоюють у теплому місці 30 хв, фільтрують через подвійний фільтр «синя стрічка», промивають гарячим 1%-им розчином (NH₄)₂HPO₄, потім 3-4 рази холодною водою, сушать, прожарюють при 900⁰С (не вище), прохолоджують і зважують.

Розрахунок змісту (г/л) проводять по формулі:

,

де А-маса осаду пірофосфату цинку, г; 0,534-коефіцієнт перерахування з пірофосфату цинку на окис цинку.

Визначення вмісту NaOH.

Вміст NaOH визначається за допомогою осередку для виміру провідності, тому що в основному NaOH відповідає за електропровідність розчину. В осередок заливається розчин електроліту, визначається значення його провідності, виходячи із цього значення вираховується концентрація NaOH.

Визначення оптимальних режимів цинкування.

Технічна характеристика.

Для проведення аналізу електроліту застосовується осередок Огуда об'ємом 240-260 мм.

Для виготовлення осередку застосовується полістирол, оргскло товщиною (0,5 0,1)мм, що дають можливість візуального спостереження за минаючими в електроліті процесами.

Для виготовлення анодів використовується матеріал ЦО ГОСТ 1180-71, розміри анода (5*60*70)мм. Для виготовлення катода використовується сталевий аркуш ГОСТ 19904-74, розміри (0,5*100*70)мм, чистота поверхні катода повинна відповідати вимогам пред'явленим до поверхні деталей, що покриваються.

Визначення оптимальних режимів цинкування.

Наповнити осередок Огуда аналізованим електролітом об'ємом 240-260мм.

Помістити в осередок анод і катод, приєднавши до джерела струму, включити струм.

Відповідно до таблиці 2.5.6.1. визначається густина струму на будь-якій ділянці катода залежно від його віддалення від анода при певній силі струму на осередку Огуда, величина х являє собою відстань від краю катода (найбільш наближеного до анода) до крапки на катоді, у якій визначається густина струму.

Таблиця 2.5.6.1

Після цинкування пластину промити водою, освітлити протягом 10с в 0,3-0,5% HNO₃. Промити, висушити фільтрувальним папером, оглянути неозброєним оком.

Визначити оптимальну густину струму, при якій виходить найбільш якісне покриття. Отриманими даними керуватися при регулюванні параметрів процесу в робочій ванні.

Поиск по сайту: