БССС на 3 рівнях. Відмінність від простого речення

Вербалізація (трансляція на мовний рівень) окремої ситуації реалізується єдиним стандартним синтаксичним штампом – базовою семантико-синтаксичною структурою (БССС), що отримує однозначне визначення на формальному, вербальному та графічному рівнях.

Змістовний рівень визначення БССС. Базова семантико-синтаксична структура (синтаксичний блок SBO – за нашою нотацією) – це двоскладова монопредикатна схема опису довільної ситуації реального або віртуального світу, всі складові якої актуалізовані виключно на атрибутивному рівні.

Графічний рівень визначення БССС. Перша складова (активний суб’єкт

Subj) через відношення Ro пов’язана з n-актантним предикатом Р – узагальненою характеристикою дії, актуалізованою предикатором Pred на множині актантів. Одна

частина актантів (що пов’язана з ядром Pred через предикативні відношення R1, R2,…,RК), залежить від конкретного предикатора, тоді як інша (що пов’язана з ядром відношеннями r1, r2,…, rm) буде узагальненою характеристикою всієї ситуації і визначатиметься як обставини актуалізації ситуації (сірконстанти – за Л. Теньєром). У загальному випадку, кількість актантів n = к + m не перевищує семи-восьми компонент. Кожна із складових може бути актуалізована на атрибутивному рівні, що включає як, власне, атрибути складових Attr(Obj) або Attr(Mov), так і значення їх міри Attr(Attr). Досвід майже десятирічного спілкування зі студентською аудиторією засвідчує, що саме графічна інтерпретація БССС (яка поєднує в собі особливості деревовидних структур та безпосередньо складових) найефективніше сприймається та запам’ятовується студентами.

Subj – суб’єкт базової структури, P – предикат, Pred – предикатор (ядро

базової структури, актуалізоване дієсловом), R0 – головне відношення

структури – «мати предикат», R1, R2,…, Rn, – предикативні відношення,

r1, r2,…, rm – ситуаційні відношення (сірконстанти), де 1 < n + m < 8

Формальний рівень визначення БССС. На формальному рівні синтаксичний шаблон БССС подається з урахуванням нотації бульової алгебри. Кожна складова ситуації Subj, Obj, Mov визначається своїм іменем, множиною прикмет Attr(Obj) або Attr(Mov) відповідно, які, у свою чергу, можуть мати певну міру Attr(Attr). Тому опис окремої складової розпочинати слід з формування атрибутивного рівня.

Attr(Obj) = Attr(Obj) / Attr (Attr) * Attr(Obj) / Attr(Obj) * Attr (Attr), (1)

тоді як для відтворення атрибутивного рівня опису дії аналогічним чином матимемо

Attr(Mov) = Attr(Mov) / Attr (Attr)*Attr(Mov) / Attr(Mov)*Attr (Attr). (2)

Варіанти опису атрибутивного рівня (1), (2) подані з урахуванням поки що

однієї прикмети; у загальному випадку треба враховувати можливість одночасного

використання кількох прикмет; це враховується відповідною нотацією ATTR(Obj) та

ATTR(Mov). Тоді узагальнені варіанти опису складових на множині прикмет можуть

бути подані наступним чином

OBJ = Obj / ATTR(Obj) * Obj / Obj * ATTR(Obj) /

ATTR(ATTR) * ATTR(Obj) * Obj / (3)

ATTR(Obj) * ATTR(ATTR) * Obj /

Obj * ATTR(ATTR) * ATTR(Obj) /

Obj * ATTR(Obj) * ATTR(ATTR),

MOV = Mov / ATTR(Mov) * Mov / Mov * ATTR(Mov) /

ATTR(ATTR) * ATTR(Mov) * Mov / (4)

ATTR(Mov) * ATTR(ATTR) * Mov /

Mov * ATTR(ATTR) * ATTR(Mov) /

Mov * ATTR(Mov) * ATTR(ATTR).

Після цього вже з урахуванням формалізмів (1 – 4) можемо подати узагальнену

схему опису окремої ситуації, тобто визначити базову семантико-синтаксичну струк-

туру SBO. Особливість такого подання синтаксичної структури у тому, що це – уза-

гальнена схема вербалізації довільної ситуації, яка актуалізована на узагальнених

варіантах опису окремих її складових:

SBO =

SUBJ – PRED – (Ri * OBJi, i=1,n) – (rj * OBJj, j=1,m), где

SUBJ/OBJ = Obj / ATTR(Obj) * Obj / Obj * ATTR(Obj) /

ATTR(ATTR)*ATTR(Obj)*Obj /ATTR(Obj)*ATTR(ATTR)*Obj /

Obj*ATTR(ATTR)*ATTR(Obj) / Obj*ATTR(Obj)*ATTR(ATTR),

PRED = Mov / ATTR(Mov) * Mov / Mov * ATTR(Mov) / (5)

ATTR(ATTR)*ATTR(Mov)*Mov/ATTR(Mov)*ATTR(ATTR)*Mov /

Mov*ATTR(ATTR)*ATTR(Mov)/Mov*ATTR(Mov)*ATTR(ATTR),

Поиск по сайту: