АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Відмінність БССС від простого речення

Читайте также:
  1. IW #6 ПИТАЛЬНІ РЕЧЕННЯ
  2. БССС на 3 рівнях. Відмінність від простого речення.
  3. Виділіть речення, в якому є обставина мети:
  4. Відмінність порушень емоційно-вольової сфери від інших вад психофізичного розвитку
  5. Вправа 2. Відредагуйте подані словосполучення та речення
  6. Вправа 3. Поясніть відмінність у значенні слів, поданих парами.
  7. Вправа 6. Визначте, чи правильно використані дієслова в минулому часі в реченнях. Якщо ні, виправте. Зробіть переклад.
  8. Гидравлический расчет трубопроводов. Классификация трубопроводов, основные расчетные зависимости. Расчет простого трубопровода.
  9. Гидравлический расчет трубопроводов. Классификация трубопроводов,основные расчетные зависимости. Расчет простого трубопровода.
  10. Закінчить речення
  11. Знайдіть правильний варіант перекладу речення

Важливо тепер підкреслити відмінність поняття базової семантико-синтаксичної структури SBO від концепції простого речення, що склалася в класичній лінгвістиці. По-перше, БССС – це похідна від структурно-функціонального рівня нейро- організації нашого зорового тракту, тоді як структура простого речення визначається

як середньостатистична похідна від узагальнення структурної організації окремого мовного повідомлення, що випливає з аналізу множини вибірок на значних обсягах текстів.

По-друге, елементами такої структури у загальному випадку виступатимуть

повні описи складових з урахуванням їх імен, прикмет та міри цих прикмет (атри-бутивний рівень відтворення складових), тоді як складовими простого речення постають або слова, або словосполучення – лінгвістична категорія, що не має чіткого

статусу ще й досі.

По-третє, БССС постає як узагальнена схема відтворення довільної ситуації

довкілля, тоді як аналіз структурної організації простого речення (для всіх граматик

сучасних, без винятку) починається від опису найпростіших ситуацій і йде до складних, намагаючись у подальшому охопити всі варіанти ускладнення. Це, мабуть,

одна з найвразливіших вад сучасних граматик, бо, маючи у своєму арсеналі близько трьохсот визначень простого речення на даний момент, сучасні граматики так і не змогли вийти на достойний рівень узагальнення структури окремого повідомлення. А справа тут у тому, що лише сама БССС з урахуванням тільки одного компонента атрибутивного рівня може бути актуалізована (для флективних мов) близько сорока

мільярдами (40 х 109) варіантів. Проте, йдучи від аналізу найпростіших схем опису

ситуацій до складних, класична лінгвістика так і не змогла вийти на достойний рівень структурного узагальнення, бо тоне в цьому проклятті багатовимірності. У нашому ж випадку (інформаційний підхід) ми йдемо у протилежному напрямі: визначивши відразу ж узагальнену схему опису довільної ситуації, будь-яку іншу ми вже розглядатимемо як певний варіант загальної схеми.

Отже, базова семантико-синтаксична структура як узагальнений синтаксичний штамп опису довільної ситуації постає центральним поняттям (ядром) інформаційного підходу і визначає, власне, структурний рівень організації довільного повідомлення, а отже – і всього мовного матеріалу.

 

2. Монопредикатний рівень – це цілий пласт структурного рівня організації мовного матеріалу, що не виходить за межі одного предиката, тобто, не перевищує

обсягу базової структури; по суті – це певні варіанти трансформування БССС, ду відсутні окремі складові (явище згортки окремих елементів структури, що однозна-

чно сприймаються як мовцем, так і реципієнтом). Згортатися можуть практично всі

складові базової структури (як окремо – суб’єкт, об’єкт, предикатор, так і в певних

комбінаціях). Багато в чому явище згортки виступає підґрунтям формування полі-

предикатного рівня організації повідомлення, бо на монопредикатному рівні такі конструкції в чистому вигляді зустрічаються не дуже часто.

Приклади: Світає. Чутно солов’їв. Вечоріє.


1 | 2 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)