|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Відмінність БССС від простого реченняВажливо тепер підкреслити відмінність поняття базової семантико-синтаксичної структури SBO від концепції простого речення, що склалася в класичній лінгвістиці. По-перше, БССС – це похідна від структурно-функціонального рівня нейро- організації нашого зорового тракту, тоді як структура простого речення визначається як середньостатистична похідна від узагальнення структурної організації окремого мовного повідомлення, що випливає з аналізу множини вибірок на значних обсягах текстів. По-друге, елементами такої структури у загальному випадку виступатимуть повні описи складових з урахуванням їх імен, прикмет та міри цих прикмет (атри-бутивний рівень відтворення складових), тоді як складовими простого речення постають або слова, або словосполучення – лінгвістична категорія, що не має чіткого статусу ще й досі. По-третє, БССС постає як узагальнена схема відтворення довільної ситуації довкілля, тоді як аналіз структурної організації простого речення (для всіх граматик сучасних, без винятку) починається від опису найпростіших ситуацій і йде до складних, намагаючись у подальшому охопити всі варіанти ускладнення. Це, мабуть, одна з найвразливіших вад сучасних граматик, бо, маючи у своєму арсеналі близько трьохсот визначень простого речення на даний момент, сучасні граматики так і не змогли вийти на достойний рівень узагальнення структури окремого повідомлення. А справа тут у тому, що лише сама БССС з урахуванням тільки одного компонента атрибутивного рівня може бути актуалізована (для флективних мов) близько сорока мільярдами (40 х 109) варіантів. Проте, йдучи від аналізу найпростіших схем опису ситуацій до складних, класична лінгвістика так і не змогла вийти на достойний рівень структурного узагальнення, бо тоне в цьому проклятті багатовимірності. У нашому ж випадку (інформаційний підхід) ми йдемо у протилежному напрямі: визначивши відразу ж узагальнену схему опису довільної ситуації, будь-яку іншу ми вже розглядатимемо як певний варіант загальної схеми. Отже, базова семантико-синтаксична структура як узагальнений синтаксичний штамп опису довільної ситуації постає центральним поняттям (ядром) інформаційного підходу і визначає, власне, структурний рівень організації довільного повідомлення, а отже – і всього мовного матеріалу.
2. Монопредикатний рівень – це цілий пласт структурного рівня організації мовного матеріалу, що не виходить за межі одного предиката, тобто, не перевищує обсягу базової структури; по суті – це певні варіанти трансформування БССС, ду відсутні окремі складові (явище згортки окремих елементів структури, що однозна- чно сприймаються як мовцем, так і реципієнтом). Згортатися можуть практично всі складові базової структури (як окремо – суб’єкт, об’єкт, предикатор, так і в певних комбінаціях). Багато в чому явище згортки виступає підґрунтям формування полі- предикатного рівня організації повідомлення, бо на монопредикатному рівні такі конструкції в чистому вигляді зустрічаються не дуже часто. Приклади: Світає. Чутно солов’їв. Вечоріє. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |