Відмінність БССС від простого речення

Важливо тепер підкреслити відмінність поняття базової семантико-синтаксичної структури SBO від концепції простого речення, що склалася в класичній лінгвістиці. По-перше, БССС – це похідна від структурно-функціонального рівня нейро- організації нашого зорового тракту, тоді як структура простого речення визначається

як середньостатистична похідна від узагальнення структурної організації окремого мовного повідомлення, що випливає з аналізу множини вибірок на значних обсягах текстів.

По-друге, елементами такої структури у загальному випадку виступатимуть

повні описи складових з урахуванням їх імен, прикмет та міри цих прикмет (атри-бутивний рівень відтворення складових), тоді як складовими простого речення постають або слова, або словосполучення – лінгвістична категорія, що не має чіткого

статусу ще й досі.

По-третє, БССС постає як узагальнена схема відтворення довільної ситуації

довкілля, тоді як аналіз структурної організації простого речення (для всіх граматик

сучасних, без винятку) починається від опису найпростіших ситуацій і йде до складних, намагаючись у подальшому охопити всі варіанти ускладнення. Це, мабуть,

одна з найвразливіших вад сучасних граматик, бо, маючи у своєму арсеналі близько трьохсот визначень простого речення на даний момент, сучасні граматики так і не змогли вийти на достойний рівень узагальнення структури окремого повідомлення. А справа тут у тому, що лише сама БССС з урахуванням тільки одного компонента атрибутивного рівня може бути актуалізована (для флективних мов) близько сорока

мільярдами (40 х 109) варіантів. Проте, йдучи від аналізу найпростіших схем опису

ситуацій до складних, класична лінгвістика так і не змогла вийти на достойний рівень структурного узагальнення, бо тоне в цьому проклятті багатовимірності. У нашому ж випадку (інформаційний підхід) ми йдемо у протилежному напрямі: визначивши відразу ж узагальнену схему опису довільної ситуації, будь-яку іншу ми вже розглядатимемо як певний варіант загальної схеми.

Отже, базова семантико-синтаксична структура як узагальнений синтаксичний штамп опису довільної ситуації постає центральним поняттям (ядром) інформаційного підходу і визначає, власне, структурний рівень організації довільного повідомлення, а отже – і всього мовного матеріалу.

2. Монопредикатний рівень – це цілий пласт структурного рівня організації мовного матеріалу, що не виходить за межі одного предиката, тобто, не перевищує

обсягу базової структури; по суті – це певні варіанти трансформування БССС, ду відсутні окремі складові (явище згортки окремих елементів структури, що однозна-

чно сприймаються як мовцем, так і реципієнтом). Згортатися можуть практично всі

складові базової структури (як окремо – суб’єкт, об’єкт, предикатор, так і в певних

комбінаціях). Багато в чому явище згортки виступає підґрунтям формування полі-

предикатного рівня організації повідомлення, бо на монопредикатному рівні такі конструкції в чистому вигляді зустрічаються не дуже часто.

Приклади: Світає. Чутно солов’їв. Вечоріє.

Поиск по сайту: