Види непрямих податків. Специфічні та універсальні акцизи, їх види

Натомість непрямими податками обкладаються товари та послуги. Вони включаються у вигляді надбавки в ціни останніх, тому з приводу цих податків їх реальні платники не вступають у безпосередні відносини з фіскальними органами. Вони їх сплачують, купуючи товари та послуги. У відносини з органами фіску вступають законодавчо визначені (формальні) платники непрямих податків, які перераховують їх до бюджету держави.

В залежності від характеру торгівельної діяльності, яку проводять суб’єкти економічної діяльності непрямі податки поділяються на дві групи. Внутрішня торгівля пов’язана з використанням двох видів непрямих податків: акцизів і фіскальної монополії. У свою чергу, розрізняють специфічні та універсальні акцизи. Специфічними акцизами обкладаються окремі види товарів, універсальними — всі товари та послуги. Існує декілька видів універсальних акцизів: податок з обороту, податок з продажу і ПДВ.

Зовнішня торгівля пов’язана з використанням мита на товари, які експортуються або імпортуються. Оскільки непрямі податки реалізуються в ціні товарів, то податковий тягар падає на ті групи населення, які характеризуються більш високим рівнем споживання. Їхні види залежать від особливостей ціноутворення, і звідси випливає розподіл податків.

1. Акцизи – непрямі податки, які встановлюються у вигляді надбавки до ринкової ціни. Вони характерні для системи ринкового ціноутворення, в якому держава прямо не втручається в цей процес.

В залежності від метода встановлення надбавки розрізняють фіксовані й пропорційні ставки акцизів. Фіксовані – встановлюються в грошовому вимірі на одиницю товару. Вони не залежать від ціни та якості товару. Пропорційні ставки акцизу встановлюються у процентах до обороту реалізації. У відмінності від фіксованих ставок вони реагують на коливання ринку. В залежності від обсягів податків на товари пропорційні акцизи поділяються на специфічні та універсальні.

Специфічні акцизи встановлюються на окремі види товарів з ціллю обмеження їх рентабельності, а також з ціллю обмеження випуску та експорту шкідливих товарів. Найзначнішими специфічними акцизами є акцизи на спиртне, бензин, тютюнові вироби (акцизний податок).

Універсальні акцизи встановлюються для всього обсягу реалізації. Історично, спочатку виникли специфічні акцизи, а потім коло підакцизних товарів розширився на стільки, що раціонально було встановити один акциз на весь обсяг товарів, що реалізуються. Цей акциз прийняв назву універсального. Прикладом універсальних акцизів на Україні може слугувати ПДВ.

2. Фіскальна монополія. Якщо при використанні акцизів держава встановлює фіксовану надбавку до ринкової ціни, то фіскальна монополія полягає в тому, що держава встановлює таку ціну, яка забезпечує йому необхідні надходження. Економічний зміст фіскальної монополії – прибуток держави від реалізації монопольних товарів. Монополія держави може бути повною або частковою. При повній монополії держава має ексклюзивне право на виробництво та реалізацію окремих товарів. При частковій монополії держава монополізує або тільки процес виробництва, або процес ціноутворення та реалізацію. Зараз, фіскальна монополія в країнах з ринковою економікою не використовується.

3. Мито стягується при переміщенні товарів через кордон держави. Історично, багато країн отримували доход від використання свого вигідного географічного положення. На відміну від інших непрямих податків стягнення мита має на меті не стільки фіскальні потреби держави, скільки формування раціональної структури експорту і імпорту. У практиці оподаткування існують різні форми мита: статистичне, фіскальне, протекціоністське, антидемпінгове, преференційне, зрівнювальне.

Поиск по сайту: