Грошові реформи, їх цілі та види

Грошова реформа - повна або часткова перебудова грошової системи, що проводиться державою з метою стабілізації грошового обігу.

У залежності від мети проведення і глибини перебудови державою існуючої грошової системи реформи можна класифікувати таким чином:

1. Становлення нової грошової системи. Реформи такого змісту передбачають не тільки впровадження в обіг нової грошової одиниці, але і функціональну структурну перебудову всієї системи грошово-валютних і кредитних відносин. Вони були типові при переході від біметалізму до монометалізму і далі до золотодевізного стандарту і обігу паперових грошей, при створенні нових держав (розпад колоніальних імперій або виходу республік з складу колишнього СРСР).

2. Часткова заміна грошової системи, коли реформуються окремі її елементи: назва і величина грошової одиниці, види грошових знаків, порядок їх емісії і характер забезпечення. Застосовуються при зміні влади.

3. Проведення спеціальних стабілізаційних заходів з метою гальмування інфляції або подолання її наслідків.

Важливе значення для успіху реформи має правильний вибір методу стабілізації національної валюти. У залежності від економічного становища країни, міри знецінення грошей, політики держави використовуються такі методи: деномінація, нуліфікація, девальвація, ревальвація.

Деномінація - обмін всіх старих грошових знаків на нові в певній пропорції з одночасним перерахуванням в цій пропорції цін, тарифів, заробітної плати, пенсій, платіжних зобов'язань тощо. Він отримав назву методу «закреслення нулів», тобто відбувається укрупнення масштабу цін.

Нуліфікація - проголошення державою знецінених грошових знаків недійсними. Цей метод застосовується в безнадійних випадках, коли відбувається дуже сильне падіння купівельної здатності грошей і їх обмін на нові гроші стає недоцільним. Тобто мова йде про анулювання існуючих грошових знаків, щоб почати все з чистого листа. У такій формі нуліфікація зустрічається рідко (в кінці 18 ст. у Франції). Частіше знецінені гроші вилучаються із обігу обміном на нові знаки в надзвичайно низькій, абсолютно символічній пропорції.

Девальвація - знецінення національної грошової одиниці в порівнянні з іноземною валютою або міжнародними валютно-розрахунковими одиницями. Виявляється в зниженні курсу національної валюти. Причиною девальвації є інфляція і хронічний дефіцит платіжного балансу. У сучасних ринкових умовах девальвація може провестися цілеспрямовано як метод валютної політики держави з метою впливу на розвиток зовнішньоекономічних відносин: посилення демпінгу, підвищення конкурентоздатності продукції, урегулювання платіжного балансу і т.д.

Ревальвація - підвищення курсу вартості національної валюти до іноземних або міжнародних валют. Головна причина ревальвації тривале активне сальдо платіжного балансу держави, що означає наявність дефіциту у його партнерів. Причиною ревальвації може бути якась велика валютна спекуляція, коли на національну валюту обмінюється така сума іноземної валюти, яка перевищує інтервентні можливості центрального банку. Також поштовхом до ревальвації може бути значне фінансування в рамках допомоги з боку міжнародних валютно-кредитних організацій, оскільки збільшується пропозиція іноземної валюти на міжбанківській валютній біржі.

Ревальвація вигідна для імпортерів і кредиторів. Після ревальвації стає дорожче експорт, оскільки іноземні імпортери вимушені давати більше власної валюти за ревальвовану, але це погіршує конкурентоздатність експортера. Одночасно стає дешевше імпорт, оскільки для оплати імпортних товарів національної валюти треба менше. Кредитори, які надали кредити нерезидентам у національній валюті, після її ревальвації отримують значну вигоду, і ринкова ціна її у іноземній валюті буде збільшуватися по мірі ревальвації. Для населення, з одного боку, ревальвація приваблива тим, що вона приводить до зниження цін на імпортні товари і припиняє інфляцію, але з іншого - вона приводить до зменшення експорту, що створює реальну загрозу безробіття.

За способом проведення грошові реформи поділяються на три типи:

1) грошові реформи формального типу, які зводяться тільки до впровадження нового зразка купюри з одноразовим або поступовим вилученням функціонуючого. Обмін здійснюється в співвідношенні 1:1. Мотивом для такої заміни може бути недостатній захист купюри старого зразка або її масова фальсифікація, зміна державної символіки тощо.

2) грошові реформи конфіскаційного типу, або «шокові реформи». Передбачають здійснення комплексу явних або замаскованих заходів конфіскаційного характеру:

§ встановлення ліміту на обмін банкнот;

§ заморожування частки депозитів понад встановлений рівень;

§ тимчасове припинення валютно-обмінних операцій.

Мета цих і подібних заходів - конфіскація незаконних доходів, отримання додатково доходу державою.

3) грошові реформи паралельного, або консервативного типу. Нова грошова одиниця, розширюючи сферу свого функціонального застосування, витісняє старі гроші поступово. У результаті протягом певного часу, коли в обігу знаходяться дві грошові одиниці - стара і нова, відбувається відповідна сегментація сфери грошового обігу.

Поиск по сайту: