Види валютних операцій, їх характеристика

Валютними операціями називають певні банківські і фінансові операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності. Це використання валютних цінностей як способу платежу; вивіз, ввезення, пересилка і передача валютних цінностей; отримання і надання кредитів, нарахування процентів, дивідендів; залучення інвестицій, придбання цінних паперів і інші операції, здійснення яких відбувається тільки при умові отримання відповідних ліцензій Національного банку України. Валютні операції ділять на поточні і термінові.

Поточні операції

Основними видами поточних операцій є поточні (касові) операції в готівковій і безготівковій формах. Готівкові операції здійснюються обмінними пунктами банків, а безготівкові - банками, валютними біржами і іншими учасниками валютного ринку. До поточних операцій відносять операції з короткими термінами валютування - в межах трьох робочих днів. Розрізнюють такі поточні операції:

· "тод" (постачання валюти сьогодні - "сьогодні на сьогодні");

· "том" (постачання валюти наступного робочого дня - "сьогодні на завтра");

· "спот" (постачання валюти на другий робочий день - "сьогодні на післязавтра").

Такі операції використовуються переважно для обслуговування зовнішньоторговельних розрахунків, а також з метою отримання додаткового прибутку у разі коливань валютних курсів.

Купівля-продаж валют на умовах "спот" означає, що курс валют фіксується на день купівлі-продажу, а її постачання здійснюється на другий робочий (банківський) день (без урахування дня продажу). Тобто якщо валюта була продана у вівторок, то на рахунок покупця вона повинна поступити в четвер.

Різниця у часі між підписанням (укладанням) валютної угоди і виплатою по ній визначена міжнародною практикою і пов'язана з необхідністю документального оформлення угоди.

Термін постачання валюти називають датою валютування.

Протягом останніх 10-15 років широкий розвиток отримав терміновий сегмент валютного fоrех-ринку, представлений форвардними угодами, фьючерсами, свопами, валютними опціонами і їх різновидами і комбінаціями.

Форвардними операціями називають угоди по обміну валют по раніше узгодженому курсу, які укладаються сьогодні, проте дата валютування (тобто виконання контракту) відкладена на певний термін в майбутньому.

Терміни форвардних угод стандартизовані і, як правило, не перевищують 12 міс.

Останнім часом форвардні операції широко використовуються для неторгових операцій, пов'язаних з рухом капіталів: кредитування іноземних філій, вкладення інвестицій, придбання цінних паперів іноземних емітентів, репатріації прибутків і тому подібне.

Форвардні угоди є твердими, тобто обов'язковими для виконання, і укладаються переважно з метою реальної купівлі або продажу валюти. Найбільш поширеним є використання таких угод для страхування незабезпечених відкритих валютних позицій, проте часто вони можуть бути використані зі спекулятивною метою.

Умови форвардного контракту перебувають в тому, що:

- валютний курс фіксується на момент укладення форвардної угоди;

- реальна передача валюти здійснюється через певний зумовлений стандартний проміжок часу;

- при підписанні угоди ніякі попередні платежі не здійснюються;

Специфікою форвардних операцій є те, що форвардні валютні курси на відміну від інших видів угод безпосередньо не фіксуються, а розраховуються. Маркет-мейкери і професійні ділери оперують показниками, вираженими у вигляді десятитисячної частини валютного курсу, які відображають різницю між курсом "спот" і курсом "форвард". Ці показники називають форвардної маржой (спред, пункти,) і на практиці здійснюються котировання не курсів, а відповідних різниць.

Форвардний валютний курс розраховується на момент укладення угоди і складається з поточного курсу (споту-курсу) і форвардної маржі, яка може виступати у вигляді премії або знижки (дисконту). Якщо форвардний курс валюти вище ніж поточний, для його визначення до споту-курсу додається форвардна премія. Якщо форвардний курс нижче поточного, він визначається відніманням із значення споту-курсу форвардної знижки (дисконту).

Валютний "своп" - валютна операція, яка об'єднує купівлю або продаж валюти на умовах "спот" з одночасним продажем (або купівлею) тієї самої валюти на певний термін на умовах "форвард", тобто здійснюється комбінація двох протилежних конверсійних угод на однакові суми, але з різними датами валютування.

Класичні "свопи" в залежності від послідовності виконаних операцій "спот" і "форвард" ділять на репорт і депорт. Репорт - це продаж валюти на умовах "спот" і одночасна купівля на умовах "форвард". Депорт - купівля валюти на умовах "спот" і продаж на умовах "форвард".

У разі укладення угоди "своп" дату виконання найближчої угоди називають датою валютування, а дату виконання зворотної угоди, віддаленого в часі, - датою завершення "свопу".

Головна мета використання валютних "свопів" складається в:

- забезпеченні фінансування довгострокових зобов'язань у іноземній валюті;

- хеджуванні довгострокового валютного ризику;

- заміні валюти, в якій поступають прибутки від інвестицій, на іншу по вибору інвестора;

- забезпеченні конвертації експортованого капіталу в іншу валюту.

Технічно хеджування валютних і фінансових ризиків за допомогою валютних "свопів" здійснюється за допомогою фіксації валютного курсу на майбутній період і організації зустрічних грошових потоків.

Переваги у використанні угод "своп" в порівнянні з чистими форвардними угодами полягають в тому, що:

- при здійсненні валютного "свопу" завдяки регулярному обміну процентними (компенсаційними) виплатами значно меншає валютний ризик, оскільки він розподіляється між учасниками угоди;

- використання "свопів" дає можливість забезпечити хеджування довгострокової операцій і економічних ризиків;

- під точкою зору бухгалтерського обліку валютні "свопи" класифікують як позабалансовий інструмент, тобто вони не відображаються в балансі і на рахунку прибутків і збитків, що дає певні технічні переваги.

Валютними фьючерсами називають контрактні угоди на купівлю або продаж стандартизованої суми іноземної валюти за стандартизованою специфікацією валют і узгодженою ціною. Відповідно до такої угоди його учасники отримують і право, і зобов'язання обміняти зумовлену суму певної валюти на іншу у встановлені терміни в майбутньому по курсах, визначених на момент укладення угоди.

Валютний опціон є своєрідною формою термінової угоди двох сторін - продавця і власника опціону, внаслідок якої власник опціону дістає право, а не зобов'язання, купити у продавця опціону або продати йому зазделегідь певну суму однієї валюти в обмін на іншу (або на національну грошову одиницю) по зумовленим валютним курсом або по курсу, визначеним на день обміну. Такий фіксований курс називають ціною виконання.

Власник опціону має право вибору реалізувати опціон або відмовитися від нього в залежності від того, наскільки сприятливими для нього будуть коливання валютного курсу.

Продавець опціону зобов'язаний виконати валютну операцію по курсу обміну (ціні виконання), встановленим по опціонній угоді, і забезпечити власнику опціону виконання умов операції до завершення встановленого терміну.

Поиск по сайту: