Міжбанківські об'єднання, їх види та характеристика

Міжбанківські об'єднання відіграють усе більш помітну роль у діяльності банківської і кредитної систем. Вони створюються банками (іншими установами при участі банків) з метою координації й узгодження дій, підвищення ефективності своєї політики, для захисту своїх професійних інтересів і т.п.

Перші міжбанківські об'єднання виникли як наслідок становлення величезних промислових монополій (концентрації промислового капіталу) і конкурентної боротьби між банками. Основними способами створення міжбанківських об'єднань стали: а) злиття самостійних банків; б) поглинання одним банком своїх конкурентів. Нині існує велика кількість різноманітних міжбанківських об'єднань. Їхнє утворення базується як на добровільному об'єднанні самостійних банків (злиття), так і на правах примусового підпорядкування і залежності (поглинання).

Умовно, виходячи з різних критеріїв класифікації, міжбанківські об'єднання розділяються:

а) у залежності від складу учасників:

• на сугубо банківські об'єднання;

• об'єднання змішаного типу, учасниками яких стають як підприємства й організації, так і один чи кілька банків;

б) у залежності від цілей:

• на об'єднання комерційного типу, діяльність яких орієнтована на одержання і максимізацію прибули;

• некомерційного типу, основною метою діяльності яких є надання різних видів послуг своїм членам;

в) у залежності від термінів діяльності:

• на безстрокові об'єднання, що діють постійно;

• об'єднання, створені на певний строк;

г) у залежності від ступеня залежності і підпорядкування окремих структур:

• на асоціативні добровільні об'єднання, членами яких є рівноправні за статусом самостійні банки, що добровільно делегують виконання окремих функцій створеному ними об'єднанню і його апарату;

• корпоративні, засновані на відносинах власності і системі участі в капіталі об'єднання, що мають тверду ієрархічну структуру і залежать від головного банку - власника контрольного пакета акцій.

Головними представниками міжбанківських об'єднань асоціативного комерційного типу є консорціуми і картелі; корпоративного типу - концерни і трести.

Банківський консорціум - тимчасове об'єднання на договірній основі декількох банків для загального проведення кредитних, гарантійних чи інших банківських операцій. Організується під головуванням найбільшого банку (голови консорціуму), що діє від імені й в інтересах всіх учасників консорціуму. При такому об'єднанні юридична самостійність банків, що входять до складу консорціуму, не втрачається.

Банківський картель - об'єднання великих банків щодо угоди про розподіл сфер діяльності (узгодження і проведення єдиної політики щодо процентних ставок, дивідендів, умов кредитування тощо). Умови угоди, як правило, не афішуються. Незалежність банків, що входять до складу картелю, зберігається.

Банківський концерн - це монополістичне об'єднання акціонерних банків, коли великий банк (головне акціонерне товариство) стає власником контрольного пакета акцій юридично самостійних банків (дочірніх суспільств), а після того здобуває право контролювати їхня діяльність.

Банківський трест - це монополістичне об'єднання банків, що ґрунтується об'єднанням власності банків, що входять у його склад. При цьому банки втрачають юридичну, комерційну самостійність і підкоряються одному органу управління. На відміну від концерну, трест базується не на акціонерної, а на пайовій формі власності.

Поиск по сайту: