Характеристика організаційно-правових форм господарювання

Реєстрація юридичної особи

Відповідно до чинного законодавства юридична особа — це організація, яка створена і зареєстрована у встановленому законом порядку і яка наділяється цивільною правоздатністю та дієздатністю, а також може бути позивачем і відповідачем у суді.

Найбільш поширені види організаційно-правових форм та коротка їхня характеристика наведені у табл. 1.

Характеристика організаційно-правових форм господарювання

Документи, які необхідно подати державному реєстратору:

1. Два примірники установчих документів + засвідчена нотаріально копія протоколу або оригінал.
2. Заповнена реєстраційна картка (зразок додається).
3. Документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації.
4. Документ, що підтверджує внесення засновником (засновниками) вкладу до статутного фонду юридичної особи у розмірі, який встановлено законом та наведено у табл. 1 (за необхід­ності).
5. Звіт про проведення підписки на акції, засвідчений Державною комісією з цінних папе­рів та фондового ринку (для ВАТ).
6. Витяг з відповідного реєстру, належним чином засвідчений і легалізований — якщо засновником (одним із засновників) є іноземна юридична особа.

Перелічені документи подаються державному реєстратору.

Термін реєстрації — 3 робочих дні від дня надходження всіх документівПлата за реєстрацію — 170 грн.

Після реєстрації видається:

1Оригінал свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.
2. Оригінал установчих документів з відміткою державного реєстратора про проведення державної реєстрації.
3. Копія реєстраційної картки з відміткою про державну реєстрацію.
6.Відповідальність за здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV (далі – ГКУ) підприємництвом вважається самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що провадиться суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно зі ст. 45 ГКУ порядок створення, державної реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації суб’єктів підприємництва окремих організаційних форм визначається Господарським кодексом та іншими законами. Що стосується громадян та юридичних осіб, для яких підприємницька діяльність не є основною, положення ГКУ поширюються на ту частину їх діяльності, яку за можна трактувати як підприємницьку.

Так, ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-X зі змінами та доповненнями (далі – КУпАП) встановлено, що провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання або без одержання ліцензії на ведення певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів госпдіяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), тягне за собою накладення штрафу від 20 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі – НМДГ) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.

Дії, передбачені ч. І ст. 164 цього Кодексу, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або пов’язані з отриманням доходу у великих розмірах, тягнуть за собою накладення штрафу від 100 до 500 НМДГ з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього правопорушення.

Хто ж має право складати протоколи про адміністративне правопорушення за зазначеною вище статтею? Так, відповідно до ст. 255 КУпАП до осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 164 Кодексу, віднесено, зокрема, посадових осіб органів внутрішніх справ, фінансових органів та органів податкової служби. Справи про такі порушення, задокументовані зазначеними органами, розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, про що йдеться у ст. 221 Кодексу.

Зокрема, податківці (зараз вже працівники територіальних управлінь Міністерства доходів і зборів України) складають такого роду протоколи під час проведення позапланових та фактичних перевірок на підставі ст.ст. 78 та 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, у яких визначено, що податкові органи можуть здійснювати позапланові перевірки у разі провадження особою господарської діяльності без державної реєстрації, а також фактичні перевірки у випадку отримання в установленому законодавством порядку інформації про ведення нею підприємницької діяльності без державної реєстрації.

НПА-Закон про Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, Закон У.Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності,Положення про Державну реєстраційну службу України затв.Указом Президента від 6.04. 2011р. Положення про Державну службу України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва затв. Указом Президента України
від 30 березня 2012 року №237/2012 Кодекс України про адміністративні правопорушення-ст.164,

Поиск по сайту: