АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

В. Органи державної виконавчої влади, що здійснюють управління у сфері економіки, складають четвертий вид суб’єктів господарювання

Читайте также:
  1. D. 12 год., постраждалі очікують прихід рятувальників і не здійснюють жодних дій, щоб не пошкодити один одному.
  2. I. Ознакомление со структурным подразделением организации
  3. I. Приготовление фиксированных препаратов из культур микроорганизмов, растущих на плотных и жидких питательных средах.
  4. II. Организационные основы деятельности участкового уполномоченного полиции
  5. II. Принципы организации и деятельности прокуратуры Российской Федерации
  6. II. Управление персоналом структурного подразделения организации
  7. III Организация кадровой работы
  8. III. Организация деятельности
  9. III. Организация несения службы участковым уполномоченным полиции
  10. IV. Организация и порядок проведения фестиваля
  11. IV. Оформлення матеріалів про правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху
  12. IV.Оценка эффективности деятельности структурного подразделения организации

До таких органів належать:

1) міністерства й відомства, що здійснюють галузеве та міжгалузеве управління (Міністерство економіки, Міністерство фінансів, Антимонопольний комітет України тощо);

2) головні управління, управління, комітети, департаменти у складі місцевих рад народних депутатів і місцевих державних адміністрацій, що здійснюють управління економікою на місцевому рівні;

3) органи управління державними господарськими об’єднаннями, які діють у певній сфері промисловості, транспорту, зв’язку тощо.

Ці суб’єкти, на відміну від суб’єктів інших видів, не виготовляють і не реалізують товарів, не виконують робіт і не надають послуг. Їх участь у господарському процесі полягає у здійсненні управлінського впливу на діяльність суб’єктів господарювання через: розміщення серед них державних замовлень; установлення загальнообов’язкових правил і нормативів щодо господарської діяльності; реєстрацію суб’єктів господарювання та надання їм ліцензій на здійснення окремих видів підприємницької діяльності; контроль за дотриманням суб’єктами господарювання встановлених правил і нормативів; застосування стягнень щодо учасників господарського процесу, які допускають правопорушення.

Г. Останнім видом суб’єктів господарювання є фізичні особи — підприємці, які здійснюють господарювання без створення приватного чи індивідуального підприємства (юридичної особи) через реєстрацію індивідуальної трудової діяльності й отримання

Запитання для повторення та закріплення матеріалу.

1. Назвіть об»єкти господарських правовідносини.

2. Які Ви знаєте види господарських правовідносин?

3. Назвіть особливості господарських правовідносин.

4. Хто виступає суб»єктами господарських правовідносин.

5. Назвіть види суб»єктів господарських правовідносин патенту.

 

 

Тема 1.3. Загальна характеристика суб'єктів господарювання

Питання для самостійного вивчення

1. Фізичні особи - підприємці як суб'єкти господарювання.

1. Обмеження фізичних осіб у праві на заняття підприємницькою діяльністю.

 

Методичні рекомендації

Питання 1. Фізичні особи-підприємці як суб'єкти господарювання.

Найпростішою формою здійснення підприємницької діяльності є форма приватного підприємництва фізичними особами, тобто без створення підприємств чи інших юридичних осіб. Ринкова економіка надає можливості людині, яка має бажання, знання, кошти або майно і на яку не поширюються законодавчі заборони, розпочати справу і втілити у життя своє уявлення про ефективну, прибуткову діяльність та, як наслідок, досягти матеріального добробуту.



Спеціального нормативного акта, який встановлював би правовий статус громадянина-підприємця, на сьогодні не існує. Відповідні положення щодо права фізичної особи на зайняття підприємницькою діяльністю містяться у гл. 13 ГК України, гл. 5 ЦК України та у відповідних галузевих документах, що регулюють відповідний вид діяльності. 19 жовтня 2000 р. Верховна Рада України прийняла Закон № 2063-Ш "Про державну підтримку малого підприємництва", ст. 1 якого віднесла фізичних осіб — приватних підприємців до суб'єктів малого підприємництва.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 |



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)