Методичні рекомендації. Питання 1. Санація боржника

Питання 1. Санація боржника.

Господарський суд за клопотанням комітету кредиторів має право винести ухвалу про проведення санації боржника та призначення керуючого санацією. Санація вводиться на строк не більше від дванадцяти місяців.

На стадії санації вирішується завдання фінансового оздоровлення боржника через реалізацію заходів з відновлення платоспроможності боржника з метою погашення заборгованості перед кредиторами.

Наслідками санації можуть бути:

1) виконання плану санації і відновлення платоспроможності боржника — задоволення вимог кредиторів і припинення провадження у справі про банкрутство (брак ознак банкрутства);

2) часткове виконання плану санації — можлива мирова угода;

3) часткове виконання чи невиконання плану санації — настання ліквідаційної процедури.

З дня винесення ухвали про санацію:

1) керівник боржника відсторонюється від посади, і управління боржником переходить до керуючого санацією;

2) припиняються повноваження органів управління боржника — юридичної особи, повноваження органів управління передаються керуючому санацією. Органи управління боржника протягом трьох днів з дня прийняття рішення про санацію та призначення керуючого санацією зобов’язані забезпечити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей;

3) арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації, у разі якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів;

4) протягом трьох місяців керуючий санацією зобов’язаний подати комітету кредиторів план санації (заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, умови участі інвесторів у повному або частковому задоволенні вимог кредиторів, строк та черговість виплати боржником або інвестором боргу кредиторам та умови відповідальності інвестора за невиконання взятих згідно з планом санації зобов’язань).

За п’ятнадцять днів до закінчення санації, а також за наявності підстав для дострокового припинення санації керуючий санацією зобов’язаний надати комітету кредиторів письмовий звіт про результати проведення санації.

За наслідками розгляду звіту керуючого санацією комітет кредиторів приймає рішення про звернення до господарського суду з клопотанням щодо:

1) припинення процедури санації у зв’язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника;

2) продовження встановленого строку процедури санації;

3) припинення процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

4) припинення процедури санації і укладення мирової угоди.

Питання 2. Поняття "мирова угода", порядок її укладення, зміст та наслідки невиконання.

Під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.

Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство.

Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди.

Рішення про укладення мирової угоди від імені боржника приймається керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її.

Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів.

Мирова угода може бути укладена тільки щодо вимог, забезпечених заставою, вимог другої та наступних черг, визначених статтею 31 Закону.

Мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню арбітражним судом, про що зазначається в ухвалі арбітражного суду про припинення провадження у справі про банкрутство. Мирова угода набирає чинності з дня її затверджен-

ня арбітражним судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг. Одностороння відмова від мирової угоди не допускається.

Мирова угода має містити положення про розміри, порядок і строки виконання зобов'язань боржника; відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини.

Крім того, мирова угода може містити умови про виконання зобов'язань боржника третіми особами; обмін вимог кредиторів на акції боржника; задоволення вимог кредиторів іншими способами, що не суперечать закону.

Арбітражний керуючий протягом п'яти днів з дня, укладення мирової угоди повинен подати до арбітражного суду заяву про затвердження мирової угоди.

Арбітражний суд має право відмовити в затвердженні мирової угоди у разі порушення порядку укладення мирової угоди, встановленого Законом, або якщо умови мирової угоди суперечать законодавству.

Затвердження арбітражним судом мирової угоди є підставою для припинення провадження у справі про банкрутство. З дня затвердження арбітражним судом мирової угоди припиняються повноваження арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

За заявою будь-кого із кредиторів мирова угода може бути визнана арбітражним судом недійсною, якщо:

боржником подані недостовірні відомості про своє майно в бухгалтерському балансі або в інших документах, що свідчать про фінансове та майнове становище боржника (банкрута);

виконання мирової угоди призведе боржника до банкрутства;

існують інші підстави для визнання угоди недійсною, передбачені цивільним законодавством України.

Визнання мирової угоди недійсною є підставою для поновлення провадження у справі про банкрутство, про що арбітражним судом виноситься ухвала, яка може бути перевірена в порядку нагляду.

Мирова угода може бути розірвана за рішенням арбітражного суду у разі:

невиконання боржником умов мирової угоди щодо не менш як третини вимог кредиторів;

провадження боржником дій, які завдають збитків правам та законним інтересам кредиторів.

У разі винесення арбітражним судом ухвали про відмову в затвердженні мирової угоди мирова угода вважається неукладеною.

Запитання для повторення та закріплення матеріалу.

1. Дайте визначення поняття банкрутства.

2. Дайте визначення поняття неплатоспроможності.

3. Хто може бути визнаний суб'єктом банкрутства?

4. Який орган здійснює державну політику щодо запобігання банкрутству?

5. Які види позасудових процедур можуть провадитися з метою запобігання банкрутству?

6. Що є підставою для застосування банкрутства до суб'єкта підприємництва?

7. Хто може звертатися із заявою про порушення справи про банкрутство?

8. З яких стадій складається провадження у справах про банкрутство?

9. З якою метою проводиться підготовче засідання арбітражного суду?

10. Які питання належать до компетенції зборів кредиторів?

11. Хто організовує здійснення санації боржника?

12. В яких випадках господарський суд припиняє провадження у справах про банкрутство?

13. В яких випадках господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру?

14. Які наслідки визнання боржника банкрутом?

15. Які повноваження здійснює ліквідатор?

16. Яка черговість задоволення претензій кредиторів встановлена Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"?

17. Що таке мирова угода і який порядок її укладання?

18. В яких випадках мирова угода може бути розірвана за рішенням арбітражного суду?

Тема 2.1. Правове регулювання обмеження монопо­лізму та захисту суб'єктів господарю­вання під недобросо­вісної

Питання для самостійного вивчення

1. Правовий статус Антимонопольного комітету України.

2. Відповідальність за порушення антимонопольного законодав­ства та законодавства про захист від недобросовісної конку­ренції.

Поиск по сайту: