ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

• Зміна місця події. Спостереження за місцем, де сталась травмуюча подія, може погіршувати стан людини. Необхідно: вивести в іншу кімнату, завести з вулиці до будинку, посадити у машину, повернути спиною до місця ДТП та ін.

• Відсторонення глядачів, що не були свідками події. Наявність сторонніх осіб, що спостерігають за людиною, може погіршувати деякі психоемоційні стани. Необхідно: забезпечити достатню дистанцію між сторонніми та потерпілим.

• Забезпечення водою, їжею, гарячими напоями. Психоемоційний стан може ускладнюватись через спрагу, відчуття голоду. Навпаки, споживання води та їжі може заспокоїти людину. Необхідно: запропонувати води, попросити зварити каву, спитати, коли людина востаннє їла (якщо є підозра про довготривале голодування).

• Фізичний контакт дозволяє повернути увагу людини до тілесних почуттів. Необхідно: обережно підтримувати безпосередній фізичних контакт, або фізичних контакт через предмет. Рукостискання, масаж, підтримка за плечі, розтирання части тіла, огляд на предмет наявності травм.

• Психологічна та фізична безпека. Людина повинна відчувати, що вона знаходиться у безпеці. Необхідно: захистити потерпілого від можливої агресії з боку нападників, коротко, чітко та впевнено пояснити, що саме збирається зробити поліцейський заради безпеки громадянина. “Ми залишаємось з Вами. Ми зараз викличемо швидку. Ми зателефонуємо Вашим близьким. Ми сповістимо всі патрулі. Ми запишемо протокол.”

• Залучення до спільної активності. Чим більше людина залучена до спільної активності, тим менше у неї можливості до занурення у власні емоційні стани. Необхідно: запропонувати спільну активність: переставити меблі, посунути важкі речі, зварити каву (коли немає загрози від людини), заповнити протокол, письмово викласти обставини справи, провести заміри разом із поліцейським.

• Залучення до активної розмови. Чим більше людина розмовляє про подію, що сталась, а особливо про свої почуття та переживання, тим менше напруги вона залишає в собі. Необхідно: задавати питання про почуття, про подію, що сталась, спонукати людину до розповіді про те, що відбувалось, підтримувати контакт та розмову із людино.

СКЛАДНІ ЕМОЦІЙНІ СТАНИ

АПАТІЯ (байду́жість) — хворобливий стан, байдуже ставленням до навколишнього, зникненням зовнішніх проявів емоційних реакцій.

Як виглядає? Людина занурена у себе, слабо реагує або не реагує на зовнішні подразники.

Що робити?

• Постійно тримати в полі зору, щоб він не заподіяв собі шкоди.

• Намагатись привернути увагу і змусити взаємодіяти з Вами.

• Задавати прості питання: “Як тебе звати?” “Хочеш їсти?”

• Відвести від місця події, допомогти зручно влаштуватися.

• Утримувати фізичних контакт.

• Якщо немає можливості відпочити (подія на вулиці, в громадському транспорті), то більше розмовляйте з потерпілим, залучайте його до будь-якої спільної діяльності

СТРАХ -внутрішній стан, що обумовлений загрозою реального або передбачуваного лиха.

Що робити?

• Покладіть руку потерпілого собі на зап'ястя для відчуття вашого спокійного пульсу, що є сигналом: «Я зараз поруч, ти не один»! Також можна постійно підтримувати фізичний контакт із людиною.

• Підтримка зорового контакту.

• Пояснення потерпілому чіткого плану дій. “Ми будемо робити наступне”, “Ми знаєм, що робити, не хвилюйтесь ”

• Дихайте глибоко і рівно, спонукайте потерпілого дихати в одному з вами ритмі.

• Якщо потерпілий говорить, слухайте його, виявляйте зацікавленість, розуміння, співчуття.

• Легкий масаж найбільш напружених м'язів тіла.

СТУПОР -стан нечутливості, отупіння, нерухомості в людини, який виникає при психічних захворюваннях, отруєннях, травматичних ушкодженнях мозку і т. ін.

Як виглядає? Людина занурена у себе, слабо реагує або не реагує на зовнішні подразники. Людина може “застрягати” у дивних позах, та зберігати їх тривалий час.

Що робити?

• Долоню вільної руки покладіть на груди потерпілого і керуйте його диханням.

• Людина, знаходячись в ступорі, може чути і бачити. Тому необхідно будь-якими засобами досягти реакції потерпілого, вивести його із заціпеніння, наприклад, говорити йому на вухо тихо, повільно і чітко те, що може викликати сильні емоції (можна негативні).

• Постійно розмовляйте з людиною. Наполягайте на тому, щоб вона виконувала прості дії (стискала вашу долоню, кивала, згинала руки, відповідала на прості питання).

• Легкий масаж плечей, потилиці, стискання рук потерпілого

НЕКОНТРОЛЬОВАНА РУХОВА АКТИВНІСТЬ

Як виглядає? Людина знаходиться у стані крайнього збудження, постійно рухається, може поводитись агресивно.

Що робити?

• Ізолюйте потерпілого від оточення.

• Говоріть спокійним голосом про почуття, які він переживає («Тобі хочеться, щоб це припинилося? Ти хочеш втекти, сховатися від того, що відбувається»?)

• Не сперечайтеся з потерпілим, не ставте питань, у розмові уникайте фраз з часткою «не» («Не біжи», «Не вимахуй руками», «Не кричи»).

• Пам'ятайте, що потерпілий може завдати шкоди собі і іншим.

• Рухове збудження зазвичай триває недовго і може змінитися нервовим тремтінням, плачем, а також агресивною поведінкою.

АГРЕСІЯ -(лат. aggressio — напад) — це фізична або словесна поведінка людини, спрямована на пошкодження або зруйнування.

Що робити?

• Максимально обмежте кількість оточуючих.

• Дайте потерпілому можливість «випустити пару» (виговоритися, розбити непотрібний предмет).

• Доручіть йому роботу, пов'язану з високим фізичним навантаженням.

• Демонструйте доброзичливість. Навіть якщо ви не згодні з потерпілим, не звинувачуйте його самого, а висловлюйтеся з приводу його дій. Інакше агресивна поведінка буде спрямована на вас.

• Намагайтеся розрядити обстановку коментарями або діями.

• Якщо не надати допомогу розлюченій людині, це приведе до небезпечних наслідків: із-за зниження контролю за своїми діями людина здійснюватиме необдумані вчинки, може нанести каліцтва собі і іншим.

ПЛАЧ

Що робити?

• Не залишайте потерпілого наодинці.

• Встановіть фізичний контакт з потерпілим (візьміть за руку, покладіть руку йому на плече або спину, погладьте по голові), дайте відчути, що ви поруч.

• Застосовуйте прийоми «активного слухання»: періодично вимовляйте «ага», «так», кивайте головою, підтверджуйте, що слухаєте і співчуваєте; повторюйте за потерпілим уривки фраз, в яких він висловлює свої почуття.

• Не намагайтеся заспокоїти потерпілого. Дайте йому можливість виплакатися і виговоритися, «виплеснути» з себе горе, страх, образу.

• Не ставте питань, не давайте порад. Ваше завдання - вислухати.

• Запропонуйте потерпілому води.

ІСТЕРИКА – демонстративна поведінка, що виражає активний протест, власні страждання та неможливість адекватної реакції

Як виглядає? Потерпілий кричить,робить слабоконтрольовані рухи, може впасти на землю, або спричинити собі шкоди, розбити голову або долоні

Що робити?

• Видаліть глядачів, створіть спокійну обстановку. Залиштесь з потерпілим наодинці, якщо це не небезпечно для вас.

• Несподівано зробіть дещо, що може сильно здивувати (плеснути в обличчя водою, з гуркотом впустити предмет, різко крикнути на потерпілого).

• Говоріть з потерпілим короткими фразами, упевненим тоном («Випий води», «Вмивайся»).

• Після істерики настає знесилення. Вкладіть потерпілого. До прибуття фахівця спостерігайте за його станом. Не потурайте бажанням потерпілого.

• При загрозі здоров*ю потерпілого можлива фіксація голови та самого потерпілого заради його безпеки.

ЖЕРТВА НАСИЛЬСТВА.

Що робити?

• Не кидайтеся відразу обіймати потерпілого. Візьміть його за руку або покладіть свою руку йому на плече. Якщо побачите, що це людині неприємно, уникайте тілесного контакту.

• Не розпитуйте потерпілого про подробиці того, що сталося. Ні в якому разі не звинувачуйте його в тому, що сталося.

• Дайте потерпілому зрозуміти, що він може розраховувати на вашу підтримку.

• Якщо потерпілий починає розповідати про те, що сталося, спонукайте говорити не про конкретні деталі, а про емоції, пов'язані з подією. Домагайтеся, щоб він говорив: «Це не моя провина, винен насильник»; «Було зроблено усе можливе в таких обставинах».

• Спробуйте дізнатись про наявність тілесних ушкоджень, при можливості, надайте першу медичну допомогу.

СИТУАЦІЯ СУЇЦИДУ – фіксація потерпілого на думці про певну, важливу для себе проблему. Потерпілий не бачить шляхів її розв*язання окрім скоєння суїциду.

Основні рекомендації:

• Ваше завдання: зняти загрозу суїциду та передати потерпілого спеціалістам.

• Реальний суїцид рідко буває демонстративним. Поки людина розмовляю з поліцейським, вона залишається живою.

• Намагайтесь пдітримувати діалог. Розмовляйте на будь-яку тему, яку потерпілий згоден обговорювати.

• Намагайтесь оминати сильних емоцій та переживань (На слабо, ти ж мужик).

• Обережно шукайте ціннісні для потерпілого теми.

• Вкажіть йому, при можливості про неможливість скоєння суїциду, можливість залишитись інвалідом (60% тих, хто стрибає з цього поверху виживають на залишаються інвалідами на все життя)

Поиск по сайту: