Ради старшокласників «Лідер»

Токмін А.О.

Андреєва Софія, учениця 7 класу НВК «Розвазька ЗОШ І - ІІІ ст.-ДНЗ»

Хтось висловлюється так

Наш Шевченко просто скарб

Як художник він малює

Ніби пензлем він чаклує

Пише вірші

Малюкам, дорослим

Мову нашу він любив

Що завгодно говорив

Про ліси поля та гори

Та про запорізьку січ чудову

******

Я люблю Шевченка

Як свою Вкраїну

Я читаю його вірші

І просту і складну хвилину

Як згадаю про Шевченка

серденько заграє

як згадаю про чужину

серденько зів’яне…

Гостар Вікторія, учениця 6 класу НВК «Могилянівська ЗОШ І-ІІІ ст.- ДНЗ»

Дитинство

Ми щороку знайомимося з творами Тарас Григоровича Шевченка. З його віршами та оповіданнями. Світло Шевченкової свічки стало для нас життєдіяльним духовним джерелом, з якого наш народ черпає глибоку мудрість, наснагу, віру в краще майбутнє. 9 березня 1814 року в родині селянина - кріпака народився поет. Він ріс розумним, допитливим, мрійливим хлопченям. Тарас мав чудову пам’ять. Усе, що він почув і побачив, у найтонших подробицях зберіг у душі і втілив у творчість. Дуже рано в Тараса виявися хист до малювання. Змалечку він - малював крейдою та вуглиною.
Ми всі знаємо книгу «Кобзар». Саме в цю книгу Тарас написав свої перші вірші. «Кобзар» вийшов у 1840 році. Цю книгу всі дуже добре знають, читають та вивчають. «Ця маленька книжечка», - відразу відкрила немов новий світ поезій, вибухнула, мов джерело чистої, холодної води.
Ми досі, Тарасе, читаємо та вивчаємо твої вірші, пам’ятаємо тебе як знаменитого поета.

Ми чуємо Тараса крізь віки

Ми чуємо тебе, Тарасе, крізь віки
Вірші твої читаєм залюбки.
Вони такі прекрасні, як і ти
Поет над дорогий ти навіки.

Ми знаємо твою тяжкую долю,
Яку прожив ти за маленький вік.
Як працював ти за шматочок хліба
У злого дяка на обід.

Ми любимо тебе і пам’ятаєм,
Вірші для тебе ми складаєм.
Щоб вшанувати пам’ять про такого
Поета любого і дорогого.

Деркач Павло, учень 7 класу НВК «Розвазька ЗОШ І – ІІІ ст.-ДНЗ»

***

Наш Шевченко – сонце України,

гордість моєї родини…

Такі вірші ніхто ще не писав,

таких малюнків, ще ніхто не малював…

Ти є найкращий поет,

як незрівнянний силует.

Трави шуміли,

листя гуділо,

коли ти писав вірші

такі прекрасні свої…,

про Україну

і про все,

усе живе і не живе,

про Катерину,

і свою родину…

І цей вірш пишу

про гордість і славу твою

Шевченко…

******

Я люблю тебе Шевченку

щиро, сильно, співчутливо…,

так неначе рідну неньку,

так щасливо і красиво.

Твої вірші щовечора читав би,

про Батьківщину нашу, що пізнав ти.

Як ти кохав і проживав,

як родину шанував,

вірші писав про все нас віті,

їх знають дорослі та діти…

******

Знову зірка засвітилась,

про тебе Тарасе нам розповіла.

Коли твоя доля закрутилась,

і цей талант тобі дала,

писати вірші й малювати картини

на благо твоєї рідної країни.

Я знаю, що колись було з тобою,

коли ти був ще кріпаком

Як ніби теплою весною

Ти був чудовим хлопаком

Я знаю що ти пішов у кращий світ

Я знаю що тобі вже 200 літ

Ти був найкращий поет моєї школи

Та в серці моєму ти не згаснеш ніколи

******

Шевченка знають всі

А хто ж його не знає

Він ніби сонце на землі

Завжди він всім допомагає

Як закрию я очі

Бачу портрет твій Тарасе дорогий

Вони як глибокії ночі

Для мене ти завжди молодий

Як візьму чудову книгу з твоїми віршами

І піду у своїх мріях вузькими стежками

Як прочитаю про Стодолю

Відразу уявляю твою подальшу долю

Як порину у рядку

Душа заніміє

Як побачу портрет твій серденько заниє…

Журик Оксана, учениця 8 класу НВК «Грозівська ЗОШ І-ІІст.-ДНЗ»

Поиск по сайту: