АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Будова слухового аналізатора

Читайте также:
  1. IV. Состояние слухового внимания
  2. Автоматичні апарати. Будова, монтаж і обслуговування. Управління електроприводом з їх допомогою
  3. Блок 8-6. ТЕКТОНІЧНА І ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА.
  4. Блок 8. ВНУТРІШНЯ БУДОВА ЗЕМЛІ. ЛІТОСФЕРНІ ПЛИТИ.
  5. Будова грунтів і їх структурні зв’язки.
  6. Будова електролізера.
  7. Будова і робота фільтрів.
  8. Будова психологічної науки
  9. Будова та принцип дії
  10. БУДОВА ТА ПРИНЦИП ДІЇ ПОРШНЕВОГО КОМПРЕСОРА
  11. Будова яйцеклітини

Слуховий аналізатор сприймає звукові сигнали, коливання повітря, трансформує механічну енергію цих коливань у нервове збудження, яке суб'єктивно сприймається як звукове відчуття.

Периферійна частина слухового аналізатора або орган слуху складається з трьох основних відділів: 1. Звуковловлючий апарат (зовнішнє вухо). 2. Звукопередаючий апарат (середнє вухо). 3. Звукосприймаючий апарат (внутрішнє вухо).

Зовнішнє вухо складається з вушної раковини, зовнішнього слухового проходу та барабанної перетинки. Вушна раковина, подібно локатору, вловлює звукові коливання, концентрує їх та направляє у зовнішній слуховий прохід. Зовнішній слуховий прохід проводить звукові коливання до барабанної перетинки і відіграє роль резонатора, власна частота коливань якого складає 3000 Гц. При дії на вухо звукових коливань, близьких по своїх значеннях до 3000 Гц тиск на барабанну перетинку збільшується. Зовнішнє вухо виконує захисну функцію, охороняючи окремі структури вуха від механічних і температурних дій, забезпечує постійну температуру та вологість, необхідну для збереження пружних властивостей барабанної перетинки.

На межі між зовнішнім і середнім вухом знаходиться барабанна перетинка - це малорухлива мембрана, площа якої складає 66 - 69,5 мм2. Вона має форму конуса з вершиною, направленою у порожнину середнього вуха. Основна функція барабанної перетинки - передача звукових коливань в середнє вухо, в якому міститься ланцюг сполучених між собою кісточок: молоточка, коваделка та стріменця. Руків’я молоточка прикріплене до барабанної перетинки, основа стремінця - до овального вікна. Завдяки передавальній функції слухових кісточок тиск звуку у області круглого вікна равлика збільшується у 20 разів.

У середньому вусі знаходяться два м'язи: м'яз, що натягує барабанну перетинку (прикріплений до ручки молоточка), та стапедіальний, прикріплений до стремінця. За рахунок скорочення цих м'язів відбувається зменшення амплітуди коливань барабанної перетинки та зниження коефіцієнту передачі рівня звукового тиску на ділянку внутрішнього вуха. Ці м'язи виконують захисну функцію при дії звукових коливань більше 90 дБ. При різких раптових звуках (удар у дзвін) цей механізм не спрацьовує.

Скорочення стапедіального м'язу відбуваються при жуванні, ковтанні, позіханні, під час мови та співу. При цьому низькочастотні звуки пригнічуються, а високочастотні проходять до внутрішнього вуха. У порожнині середнього вуха тиск наближається до атмосферного, це необхідно для нормальних коливань барабанної перетинки. Урівноваженню тиску (при ковтанні) сприяє спеціальний утвір - євстахієва труба, яка сполучає носоглотку з порожниною середнього вуха.



Внутрішнє вухо сполучене з середнім за допомогою овального вікна, в якому нерухомо укріплена основа стременця. Внутрішнє вухо складається з кісткового та розташованого в ньому перетинкового лабіринтів, в якому знаходяться вестибулярний (присінок та півкруглі канали) та слуховий апарати. До останнього відноситься равлик.

Равлик має довжину 3,5 мм, що складає 2,5 завитка. Він розділений двома мембранами: основною та мембраною Рейснера на троє ходів або драбин: барабанну, середню та вестибулярну. Середня драбина ізольована та заповнена ендолімфою, багатою іонами К+ (близько 155 ммоль/л), що нагадує по своєму складу внутрішньоклітинну рідину. Це зумовлює позитивний заряд ендолімфи по відношенню до перилімфи.

Основа барабанної драбини сполучається з середнім вухом за допомогою ще одного отвору - круглого вікна, закритого тонкою мембраною.

На основній мембрані середньої драбини розташований кортієвий орган - власне звукосприймаючий апарат, що містить рецептори - внутрішні та зовнішні волоскові клітини, що несуть тільки стереоцилії.

Слухові рецептори - вторинночутливі. Над кортієвим органом знаходиться текторіальна (покривна) мембрана - желеподібна маса, сполучена з кортієвим органом і з внутрішньою стінкою равлика. Стереоцилії зовнішніх і, ймовірно, внутрішніх волоскових клітин контактують з текторіальною мембраною. При русі основної мембрани покривна мембрана згинає волоски рецепторних клітин, впливаючи більше на зовнішні волоскові клітини, ніж на внутрішні. В результаті деформації волосків виникає збудження волоскових клітин.

Основна мембрана слабо натягнута, що створює умови для коливальних рухів залежно від дії на неї звукових хвиль різної частоти. Волокна, розташовані біля основи равлика, реагують як струни-резонатори на звуки високої частоти, а біля вершини - на низькі частоти.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 |



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)