Вкажіть на причини інвазування кролів гельмінтозами

1. Цистицеркоз пізіформний.

2. Пасалуроз.

А. Заковтування інвазійних яєць.

Б. Заковтування інвазійних личинок.

В. Заковтування члеників гельмінта, що виділилися з фекаліями собаки.

Г. Заковтування члеників гельмінта, що виділилися з фекаліями людини.

Вкажіть препарати, що застосовують за пасалурозу кролів з терапевтичною метою:

1. фазінекс, клозават

2. ніклозамід, празиквантел.

3. фебендазол, макроциклічні лактони.

4. солі піперазину, левомізол.

Систематика (тип, клас, підряд, родина, вид) збудника гетеракозу курей.

Морфологічні особливості яєць, самців та самок збудника гетеракозу птахів.

Біологія збудника гетеракозу птахів.

Опишіть патогенез та клінічні ознаки при гетеракозі курей

Антигельмінтики та профілактика гетеракозу курей.

Нематода курей, яка паразитує в сліпих кишках:

1. простогонімус

2. аскаридія

3. дрепанідотенія

4. гетеракіс

Для дегельмінтизації курей при гетеракозі застосовують препарати групи макроциклічних лактонів:

1. клозават

2. бронтел

3. бровермектин-гранулят

4. івермектин-премікс

5. бровадазол

Систематика (тип, клас, підряд, родина, вид) збудника аскарозу свиней.

Морфологічні особливості яєць, самців та самок збудника аскарозу свиней.

Цикл розвитку збудника аскарозу свиней.

Клінічні ознаки та патологоанатомічні зміни за легеневої форми аскарозу.

Клінічні ознаки та патологоанатомічні зміни за кишкової форми аскарозу.

Зажиттєва та посмертна діагностика аскарозу свиней.

Специфічна терапія за аскарозу свиней.

Профілактика аскарозу свиней.

Статевозрілі аскариси локалізуються:

1. у товстому кишечнику

2. у тонкому кишечнику

3. у печінці

4. у легенях

Збудник рожево-білого кольору. Ротовий отвір оточений трьома губами, озброєними зубчиками по краях це вид:

1. Parascaris eqorum

2. Ascaridia galli

3.Toxocara canis

4. Ascaris suum

5. Toxascaris leonina

Стадії клінічного перебігу аскарозу:

1. шкіряна

2. легенева

3. кишкова

4. підгостра

5. підгостра, гостра

Тварини заражуються у разі заковтування інвазійних яєць з кормом:

1. аскарозом

2. дикроцеліозом

3. монієзіозом

4. фасціольозом

5. опісторхозом

Гельмінти, личинки яких можуть спричинити феномен „visceral larva migrans” у людей:

1. Ascaridia galli

2. Ascaris suum

3. Toxascaris leonina

4. Trichuris suis

Найбільш уражуються аскарисами свині у віці:

1. поросята-відлучені (2 міс.)

2. поросята 2-4 міс. віку

3. процес на відгодівлі (8-10 міс.)

4. свиноматки (1-2 роки)

Овальна форма, коричневий колір, горбкувата зовнішня оболонка характерні для яєць гельмінтів:

1. Ascaridia galli

2. Ascaris suum

3. Parascaris equorum

4. Neoascaris vitullorum

Як відбувається зараження свиней на аскароз?

1. аліментарно.

2. перкутанно.

3. трансмісивно.

4. аерогенно.

Посмертно діагноз встановлюють на аскароз при розтині свиней і виявлення аскарисів у таких органах і тканинах:

1. у черевній порожнині, лімфатичних вузлах

2. у легенях, печінці

3. у шлунку, тонкому кишечнику

4. у товстому кишечнику, селезінці

Нематодоциди із групи макроциклічних лактонів, це:

1. неоцидол

2. дектомакс

3. бровермектин

4. роленол

5. празиквантел

Вкажіть, коли доцільно проводити преімагінальну дегельмінтизацію поросят за аскарозу, це:

1. перший раз у віці 35-40 днів, другий – 50-55 днів, третій – у віці 90 днів.

2. перший раз у віці 2-3 місяці, другий – через 2 тижні після першої обробки.

3. перший раз у віці 50-55 днів, другий – у віці 90 днів.

4. перший раз у віці 90 днів, другий – через 2 тижні після першої обробки.

Систематика (тип, клас, підряд, родина, вид) збудника неоаскарозу телят.

Морфологічні особливості яєць, самців та самок збудника неоаскарозу телят.

Особливості біології збудника неоаскарозу телят.

Клінічні ознаки та патологоанатомічні зміни за неоаскарозу телят.

Зажиттєва та посмертна діагностика неоаскарозу телят.

Назвіть методи діагностики неоаскарозу телят.

Специфічна терапія за неоаскарозу телят.

Профілактика неоаскарозу телят.

Мігрують кровоносними судинами личинки нематод:

1. неоаскарисів

2. оксіуросів

3. аскаридій

4. пасалурусів

5. токсаскарисів

Локалізація нематоди Neoascaris vitulorum в організмі жуйних тварин:

1. сліпій та ободовій кишках.

2. тонкий кишечник, сичуг.

3. рубець, сітка.

4. бронхи, трахея.

Округла форма, жовтий колір, середнього розміру, зовнішня оболонка комірчаста характерні для яєць гельмінтів:

1. Ascaridia galli

2.Ascaris suum

3. Parascaris equorum

4. Neoascaris vitullorum

Яким методом досліджують проби калу і що при цьому виявляють у телят, інвазованих Neoascaris vitulorum?

1. методом Бермана-Орлова виявляють личинок.

2. методом Фюлеборна виявляють яйця, зовнішня оболонка комірчаста.

3. метод Трача виявляють найпростіших.

4. методом послідовного промивання проб калу з наступною мікроскопією осаду виявляють яйця покриті чотирма оболонками.

Який препарат і яким методом необхідно застосувати для лікування хворих телят за неоаскарозу?

1. бронтел 10% внутрішньомʼязово.

2. фенадек індивідуально в суміші з концентратами.

3. левомізол внутрішньомʼязово.

4. бровальзен індивідуально в суміші з концентратами.

Які антигельмінітики ефективні за неоаскарозу телят?

1. бронтел 10%, роленол, сентел.

2. фенадек, фенасал, азінокс.

3. левомізол, івомек, бровермектин.

4. бровальзен, альбендазол, бровадазол, фенбендазол.

Систематика (тип, клас, підряд, родина, вид) збудника параскарозу коней.

Морфологічні особливості яєць, самців та самок Parascaris equorum.

Біологія збудника парасакарозу коней.

Опишіть патогенез та клінічні ознаки параскарозу.

Зажиттєва та посмертна діагностика парасакарозу коней.

Специфічна терапія за параскарозу коней.

Профілактика параскарозу коней.

Характерна будова яєць параскарисів:

1. незрілі, круглі, великі, темно-коричневого кольору, покриті чотирма оболонками (зовнішня – гладенька).

2. сірого кольору, середніх розмірів, овальні, незрілі (всередині невелика кількість зародкових шарів).

3. середнього розміру, асиметричні, жовтого кольору, всередині майже сформована личинка, на одному з полюсів – несправжня кришечка.

4. незрілі, округлої форми, середнього розміру, жовтого кольору, зовнішня оболонка комірчаста.

Кругла форма, темно-коричневий колір, гладенька зовнішня оболонка характерні для яєць гельмінтів:

1. Ascaridia galli

2. Ascaris suum

3. Parascaris equorum

4. Neoascaris vitullorum

Збудник параскарозу:

1. Oxyuris equі

2. Parascaris eqorum

3. Strongylus eqinus

4. Ascaridia galli

Основні патолого-анатомічні зміни у разі параскарозу коней:

1. субсерозні крововиливи – темно-червоні плями

2. масові крововиливи в м’язах, легенях, підшкірній клітковині

3. в печінці і легенях паразитарні вузлики з вогнищами некрозу в центрі

4. в серці і легенях крапкові крововиливи, запалення

Антигельмінтні препарати, які можна застосовувати для лікування коней за параскарозу:

1. препарати левамізолу (бровалевамізол, кодиверм, левавет)

2. препарати з групи бензімідазолу (мебендазол, альбендазол, фенбендазол)

3. препарати із групи макроциклічних лактонів (бровермектин-гель, еквалан-паста, еквест-гель, еквітан-паста)

4. препарати празиквантелу (дронцит, дронтал, азінокс)

5. препарати клозантелу (бронтел, роленол, сантел)

Систематика (тип, клас, підряд, родина, вид) збудників токсокарозу м`ясоїдних.

Морфологічні особливості яєць, самців та самок Toxocara canis.

Біологія збудника токсаскарозу м`ясоїдних.

Цикл розвитку збудника токсокарозу м`ясоїдних.

Клінічні ознаки та патологоанатомічні зміни при токсокарозі

Зажиттєва діагностика токсокарозу м`ясоїдних.

Специфічна терапія за токсаскарозу собак.

Профілактика токсокарозу м`ясоїдних.

Поиск по сайту: