Притча от Шалвы Амонашвили

Методика 1. «Передай свій настрій»

На першому уроці(це може бути будь – який предмет) учневі пропонується завести в зошиті окрему сторінку, де вони будуть передавати свій настрій після кожного уроку за допомогою маленького малюнку,в результаті вчитель збираючи зошити, зможе побачити наскільки йому вдається подати цікавий матеріал, підняти настрій, емоційну сферу учнів, одночасно вдосконалювати і себе.

Методика 2. «Народні мудрості»

Вчитель пропонує учневі на кожний урок шукати прислів’я про доброту, красу, щедрість... В момент опрацювання учнями прислів’я, у них змінюється ставлення до оточуючих, вони розуміють зміст цих слів, змінюють себе та своїх близьких в кращу сторону. Сенс полягає у тому, що кожен учень має право висловитись, сказати як він розуміє цей вислів, збагатити свої знання, запам’ятати їх.

Методика 3. «Шкала досягнень»

На кожному уроці учні працюють та набирають різноманітні оцінки. Для ефективності навчального процесу пропонується вивішати плакат зі списком всього класу,та хто з діток найактивніший та дисциплінований, в кінці кожного дня буде видаватися значок, який дитина сама буде прикріплювати напроти свого прізвища, але залучати до цього потрібно кожного учня, адже звертати увагу потрібно на кожного. Використовуючи цю методику ми будемо мотивувати учня до навчання, самовиховання, самовдосконалення.

Методика 4. «Приємні слова»

Перед уроком вчитель має сказати дітям слова ввічливості, доброти, розповісти про їх важливість, значення для кожної людини. Після чого дітки також один одному мають побажати щось приємне, сказати ласкаве слово. Завдяки цій методиці вчитель виховує дружелюбність, гарне ставлення до однолітків. Емоційно збагачує учнів та налаштовує на урок.

Досвід роботи

Вчителя початкових класів

Бушовської Наталії Григорівни

«Божий человек»

Притча от Шалвы Амонашвили

Был в мире божий человек — умеющий отдавать дары своего духа, не требуя взамен ничего. И люди удивлялись ему.

— Вот чудак, — говорили они. — Как можно быть таким добрым в этом хищном мире?!

На него сердилась и жена.

— Нельзя так, — причитала она, — видишь, какая в семье нищета. Дочку замуж нечем выдавать. Живи как все. Дают — бери. Вот сосед, ничего не делает, а богат. Твой труд нам только нищету несёт.

Дочка, видя, как мама взволнована и плачет, тоже нападала на отца:

— Из-за тебя молодые люди обходят меня стороной! Не люблю тебя такого!

Говорит им с грустью божий человек:

— Успокойся, жена. Успокойся, дочка. Не могу я по-другому жить. А чем моя доброта не есть богатство семьи? Бог милостив, даёт всё, что нам нужно.

Но опять мать с дочерью гневно возмущались, опять на соседа показывали:

— А почему Бог даёт ему больше?

Ушёл божий человек из жизни. Ушёл спокойно, любя всех.

Дочку стали мучить угрызения совести:

— Любила же я своего отца, но ругала его. В семье он был как отшельник. Как же мне теперь сказать ему, что очень люблю его?

А жених всё не объявлялся, и винила она в этом опять отца.

Однажды, проходя по улице, увидела она красивого молодого человека, который тоже смотрел на неё с удивлением. Он робко подошёл к ней и остановил.

— Девушка, — сказал он застенчиво, — вы похожи на одного человека, которого я знал. Он ушёл из жизни три года тому назад.

— Да, я его дочь, — ответила девушка.

— Он был божьим человеком. Он был учителем для многих. А мне помог найти в жизни Путь.

«Он весь светится, — подумала девушка, — тоже божий человек». И сердце её застучало.

— Наверное, вы такая же добрая, как ваш отец, — сказал молодой человек.

Девушка покраснела. А он, тоже покраснев, произнёс взволнованно и искренне:

— Прошу вас, станьте моей женой! Я буду вас любить всю жизнь — и преданно!

Девушка заплакала. «Отец, ты помог мне найти свою любовь… Спасибо тебе, отец…» — шептала она, и обильные слёзы раскаяния обмывали ей душу.

Молодой человек нежно обнял её, и они пошли по улице, похожей на луч Солнца.

«Две мамы»

Поиск по сайту: