Збитки від повної загибелі судна завжди відшкодовуються без франшизи

Страхування морських суден

Переважна більшість зовнішньоекономічних перевезень здійснюється за допомогою морського транспорту. Основні вимоги, що пред'являються до договорів морського страхування, відображено в Кодексі торговельного мореплавства (КТМ) України 1995 р. У міжнародному плані керуються Законом про морське страхування (Marine Insurance Act) 1906 p. (Англія).

Об'єкти морського страхування:

o морські судна (каско);

o вантажі (карго);

o фрахт;

o контейнери;

o відповідальність судновласників перед третіми особами.

Страхування суден та вантажів здійснюється за стандартними умовами (застереженнями), запропонованими Інститутом лондонських страховиків. Ці застереження стосуються обмежень навігаційного порядку. Так, морському судну забороняється входити в небезпечні води, особливо в зимовий період, і т. ін.

Групи страхових ризиків при страхуванні морських суден:

o відповідальність за загибель та пошкодження судна;

o без відповідальності за пошкодження, крім випадку краху (загибелі) судна;

o без відповідальності за окрему аварію;

o відповідальність тільки за повну загибель судна, включаючи витрати на його спасіння;

o відповідальність тільки за повну загибель судна.

1. Якщо судно застраховане за умовами відповідальності за загибель та пошкодження судна, відшкодуванню підлягають такі збитки:

o від пошкодження чи фактичної загибелі судна, спричиненої вогнем, блискавкою, бурею, посадкою судна на мілину, зіткненням з іншим судном чи з нерухомими або плаваючими об'єктами, а також нещасними випадками, що виникли під час завантаження чи розвантаження палива, вибуху на борту судна та за його межами;

o пов'язані з поломкою валів, з прихованими дефектами корпусів машин та котлів, а також з необачністю та помилками капітана, механіка та інших членів команди чи лоцмана;

o від пошкодження судна, спричиненого заходами щодо його спасіння;

o від зникнення судна безвісти;

o які судновласник одного судна має відшкодувати іншому судновласнику;

o із загальної аварії;

o всі витрати, зумовлені заходами щодо порятунку судна, зменшення збитків та встановлення його розміру, якщо збиток відшкодовується за умовами страхування.

За цією групою ризиків збитки від пошкодження відшкодовуються, як правило, із застосуванням тривідсоткової франшизи.

Без франшизи названі збитки відшкодовуються тільки тоді, коли їх причиною стали зіткнення з іншим судном, посадка на мілину, пожежа та вибух.

Збитки від повної загибелі судна завжди відшкодовуються без франшизи.

2. Якщо судно застраховане за умовами без відповідальності за пошкодження, крім випадків краху, то обсяг відповідальності страховика перед страхувальником обмежений. За умови повної загибелі страховик відшкодовує збитки у повному обсязі, азбитки від пошкодження відшкодовуються виключно за умов краху, посадки на мілину, пожежі, вибуху та зіткнення.

3. Якщо судно застраховане за умовами без відповідальності за окрему аварію, то відшкодуванню підлягають збитки від повної фактичної або конструктивної загибелі судна з причин, зазначених у пункті 1.

4. Якщо судно застраховане за умовами відповідальності тільки за повну загибель судна, включаючи витрати щодо порятунку, то відшкодуванню підлягають збитки від повної загибелі судна, зникнення судна безвісти та витрати, пов'язані зі спасінням судна.

5. Застраховане за умовами відповідальності тільки за поєну загибель судно передбачає відшкодування тільки за умов повної загибелі судна та за умови зникнення судна безвісти.

В усіх вищезазначених випадках страховик звільняється від відшкодування збитків за умови, якщо:

o аварія є наслідком навмисних дій або необачності страхувальника, вигодонабувача або їх представника;

o мала місце непристосованість судна для цього виду плавання (неморехідність судна);

o мала місце зношеність судна, його старість;

o без відома страховика, але з відома страхувальника на судно були завантажені вибухові вантажі;

o судно було знищено або пошкоджено мінами, торпедами, бомбами та іншими знаряддями війни, актами громадянської непокори, було конфісковане, арештоване або знищене за рішенням влади;

o мала місце втрата фрахту.

Викладене вище не означає, що втрата фрахту, збитки, пов'язані з воєнними діями, страйками і т. ін., не можуть бути відшкодовані, оскільки не підлягають страхуванню. Ці ризики можуть бути застраховані, але за додаткову плату.

Договір страхування морського судна підписується на основі письмової заяви страхувальника, в якій обов'язково мають бути вказані відомості:

o про об'єкт страхування;

o тип, рік побудови судна і т. ін.;

o умови страхування;

o страхову суму;

o період страхування.

Стосовно періоду страхування варто зазначити, що судно може бути застраховане на один рейс або на певний строк.