 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Стилі української мови
Стилі – основні різновиди літературної мови, які використовуються за різних обставин спілкування.
| Стилі | Сфери вживання | Ознаки | Приклади |
| 1. Розмовно-побутовий | Спілкування людей у побуті, усне спілкування | 1) широке вживання загальновживаних слів, простих речень, часто неповних, звертань 2) невимушеність, спонтанність 3) переважно діалогічна форма 4) використання слів із виразним експресивним позитивним або негативним забарвленням, використання зменшено-пестливих слів (з додаванням пестливих суфіксів): матіночка, мамуся, малесенький і т. п. 5) використання стилістично знижених, просторічних слів, з відтінком засудження: задавака, хапуга, базікало; стилістично знижених синонімів: вдарити – врізати, довбонути, заліпити. 6) використання розмовних варіантів слів: заліковка – залікова книжка; хімічка – вчителька хімії. | «- Андрійку, ледацюго, знову забув заліковку? Вгадала? - Вгадали!» |
| 2. Офіційно-діловий | Документи(укази, акти, резолюції, ухвали, закони, заяви, протоколи) | 1) слова вживаються в прямому значенні, відсутні слова пестливі, грубі, немає художніх засобів, неповних речень. 2) максимальна точність, конкретність, лаконічність 3) максимальна стандартизація, уніфікація спеціальної термінології, канцеляризми, сталі обороти («згідно з ухвалою Вищого господарського суду від 01. 11. 2002 р.», «Я, Гордієнко Андрій Степанович, прошу прийняти до розгляду…» і т. п.) Характерна лексика: акт, протокол, резолюція, апеляція, експерт, ратифікація і т. п. | «Я, Степаненко Галина Петрівна, доручаю Іванчук Олені Сергіївні одержати в поштовому відділенні зв’язку належну мені пенсію за липень місяць». |
| 3. Публіцистичний | Письмова (стаття, нарис, фейлетон), усна (публічні виступи) | 1) політична загостреність, емоційність, засоби емоційного впливу на читачів, спроби їх у чомусь переконати. У текстах публіцистичного стилю простежується поєднання елементів розповіді про певні явища, пам’ятки, твори тощо з елементами роздумів, полеміки, намагання переконати читачів у правильності якоїсь точки зору, викликати цікавість до певних явищ. 2) використання слів на позначення суспільно-політичних явищ: боротьба, авангард, гуманізм, демократія, диктатура, суспільний ідеал 3) використання слів урочисто-піднесеного звучання (безсмертя, героїзм, доленосний, злодіяння, неподоланний, твердиня тощо), слів із викривальним забарвленням (запроданець, мракобіс, загарбник) 4) часто вживаються риторичні питання, окличні речення (Хіба можна не захоплюватися подвижницькою діяльністю Кобзаря?) | «Ми як учасники з’їзду письменників звертаємося до всіх літераторів, незалежно від їх політичних поглядів. Єднаймося та шукаймо порозуміння в ім’я розвитку українського красного письменства, подальшого поступу національно-культурного відродження!» «Цього тижня вшановували Анатолія Борисовича Солов’яненка. Вечір, присвячений творчості видатного співака, відбувся в Національній опері України. Сьогодні дедалі частіше звертаються до так званих альтернативних історій: мовляв, якби Україна не мала Анатолія Солов’яненка? Проте важливіше усвідомити, чому вона не вберегла свого золотого солов’я. Не подарувала йому, хоч як це дивно звучить, можливості працювати і в такий спосіб не подовжила його віку?» |
| 4. Науковий | Наукові праці, дисертації, дослідження, підручники | 1) логічна стрункість викладу думки, нейтральність 2) вживання слів у прямому значенні 3) широке використання складних речень із чітким логічним зв’язком 4) наявність наукових термінів, абстрактної лексики: полісемія, дифтонг, семантика, система, типологія, аналітичний тощо | «Семантична класифікація ґрунтується на відмінності між двома різновидами протилежності – контрарної та комплементарної» «Матеріали пам’яток дають змогу простежити, як формувалися ці нові синтаксичні зв’язки числівників з іменниками. Спочатку числівники мали один тип граматичного зв’язку з іменниками – керували ними і називному-знахідному, і в непрямих відмінках». |
| 5. Художній | Художня література | 1) слова, як правило, використовуються в переносному значенні 2) широке використання художніх засобів (метафори, порівняння, епітети і т. п.) | «Високо, трохи не серед неба, стояв місяць, ясний, блискучий, повний. Синє небо аж лисніло, а ясний місяць неначе одлип від неба, висів, як блискуча куля, над самісінькім містом» |
| 6. Конфесійний | Спілкування вірян, мова церковних богослужінь, релігійних текстів | 1) урочистість, піднесеність, символізм 2) архаїчна лексика, вживання архаїзмів, старослов’янізмів (блаженний, священний, єси і т. п.) 3) релігійні поняття (Трійця, Бог-Отець, Святий Дух, Матір Божа і т. п.) | «Нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі» |
Поиск по сайту: