 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Пахаренко В. І
|
Читайте также: |
Чижевський Д. І.
| Період | Дата | Представники |
| І.. Доба монументального стилю | ХІ століття | Нестор, Іларіон, Св. Феодосій, Борис та Гліб, П. Могила, А. Юродивий, Данило Паломник |
| II. Доба орнаментального стилю | ХІІ-ХІІІ століття | К. Туровський, Климент Смолятич, Сепаріон, А. Боголюбський |
| III. Переходова доба | ХІV-XV століття | Є. Тирнівський, митрополит Кипріян, Г. Цамблак, архимандрит Дофисей |
| IV. Ренесанс та реформація | кінець ХVI століття | Г. Смотрицький, В. Острозький, Л. Зизаній, М. Бронський, І. Вишенський |
| V. Бароко | ХVII-XVIII століття | М. Смотрицький, Г. Сковорода, А. Радиволовський, І. Гаметовський, Д. Туптало, С. Яворський, О. Кониський. |
| VI. Класицизм | кінець ХVIII – 40-і рр. XIX століття | І. Котляревський, П. Гулак-Артемовський, Г. Квітка-Основ’яненко |
| VII. Романтика | кінець 20-х рр. – початок 60-х рр. ХІХ століття | М. Максимович, І. Срезнєвський, Є. Гребінка, Л. Боровиковський, М. Костомаров, О. Чужбинський, П. Куліш, Т. Шевченко, А. Метлинський, М. Петренко, «Руська трійця», В. Білозерський, О. Бодянський, С. Метлицький |
| VIII. Реалізм | від 60-х рр. ХІХ століття | І. Нечуй-Левицький, І. Франко, Ю. Федькович, Б. Грінченко, Л. Українка, І. Тобілевич, Я. Щоголів, І. Старицький, П. Мирний, В. Стефаник |
| IX. Символізм | початок ХХ століття | О. Олесь, П. Тичина, О.Кобилянська |
Єфремов С. О.
| № | Період | Дата | Представники |
| І | Доба національно-державної самостійності до з'єднання з Польщею і Литвою а) до татарська (доба розвитку) б)потатарська (доба занепаду) | кінець XIV століття | Нестор, Іларіон, К,Смолятич К. Турівський Д. Паломник В. Мономах Д. Заточник |
| ІІ | Доба національно-державної залеглості а)доба інтенсивного розвитку під час нац.. боротьби з польщею (до сер. XVII століття) б) доба занепаду під зверхністю Москви | кінець XIV - кінець XVIII століття | Г. Смотрицький, І. Вишенський, К. Острозький, П. Могила, Л. Баранович |
| ІІІ | Доба національного відродження | кінець XVIII століття, від першого виступу Котляревського до наших часів). | І. Котляревський Г. Косинський П. Гулак-Артемовський Г. Квітка-Основ’яненко І. Срезневський А. Метлинський М. Костомаров П. Тичина і до наших часів. |
Франко І. Я.
| № | Період | Дата | Представники |
| І | Перший період (староруська література) | від початків письменства до половини XVI століття, приблизно до 1560 року | Іларіон, Нестор, В. Мономах, К. Турівський, Д. Паломник, К. Смолятич, Ф. Печерський |
| ІІ | Другий період (середньоруська література) | від половини XVI до кінця XVIII ст., тобто приблизно від 1560-го до 1798 р | І. Вишенський, Г. Смотрицький, Л. Зизаній, К. Острозький, П. Могила, Л. Баранович, К. Зинов’єв, І. Максимович, Г. Кониський, Г. Сковорода, І. Некрашевич |
| ІІІ | Третій період (новочасна література) | від Котляревського (ХІХ століття) до наших днів | Л. Глібов, Н. Кобринська, І. Котляревський, М. Максимович, Л. Боровиковський, Г. Квітка-Основ’яненко, «Руська трійця», Т. Шевченко, І. Франко, М. Костомаров |
Пахаренко В. І.
| № | Період | Дата | Представники |
| І | Давня література а) княжий період (прадавньоукраїнське, або руське, письменство) б) козацький (староукраїнське письменство) | а) ІХ–ХІІІ століття б) ХVІ–ХVІІІ століття | а) Іларіон, Нестор, В. Мономах, К. Турівський б)Г. Смотрицький, І. Вишенський, К. Острозький, П. Могила, Л. Баранович, К. Зинов’єв, І. Максимович, Г. Кониський, Г. Сковорода |
| ІІ | Нова література | XIX-XX століття | І. Нечуй-Левицький, П. Мирний, Б. Грінченко, О. Кониський, О. Пчілка, Н. Кобринська, М. Павлик, І. Франко, П. Грабовський, Я. Щоголів, М. Кропивницький, М. Старицький, І. Карпенко-Карий, М.Вовчок, П. Грабовський, М. Павлик. |
Висновки:
У своєму розвитку література пройшла великий шлях становлення, який можна поділити, відповідно до особливостей кожного етапу, на різні періоди. На сьогодні є багато вагомих праць відомих дослідників у цьому напрямі.
Наприклад, дослідження періодизації літератури Д. І. Чижевським є значним здобутком в українській літературі. Він розробив періодику літературного процесу і помістив українську літературу в широкому всеслов’янському та європейському контексті, спробував використати досягнення всіх течій, приділяючи велику увагу формальним питанням та простежуючи певну закономірність у зміні літературних стилів. З появою праці Чижевського "Історія української літератури"" українське літературознавство наблизилось до світової літературознавчої системи.
С. Єфремов поклав у основу своєї періодики не принцип епохи, а принцип ідеї, ідеї такої, що віддзеркалює життя. Йдеться про національну свідомість і вельми узагальнений підхід до цього. Зміни в літературі залежать як від суспільної історії, так і від філософії («ідея свободи»). На основі цього і побудована періодизація С. Єфремова.
Іван Франко увів узагальнену періодизацію української літератури на засадах культурно-історичної школи (повнота і різносторонність, твори як документи духовного життя певної епохи).
Періодизація Пахаренка базується на естетико-стильовому аналізі української літератури. Він наголошує на тому, що література – це живий організм, котрий постійно розвивається та діє за власними законами.
Таким чином, ми виокремлюємо кожно літературознавця для більшого поглиблення в історію української літератури, а, отже, і культури.
Поиск по сайту: