АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Карта конфлікту (метод картографії)

Читайте также:
  1. IX. УЧЕБНАЯ КАРТА ДИСЦИПЛИНЫ
  2. Аутогенная тренировка (метод Шульца).
  3. В сутністній структурі юридичного конфлікту особливе місце належить його предмету і об’єкту.
  4. ВУЧЭБНА-МЕТАДЫЧНАЯ КАРТА
  5. Географическая карта – изображение модели земной поверхности, содержащее координатную сетку с условными знаками на плоскости в уменьшенном виде.
  6. Диагностическая карта по познавательно-исследовательской деятельности детей средней группы 2-3 лет
  7. Диагностическая тестовая карта оценки профессионального роста педагога
  8. Изокоста: понятие, построение, свойства. Карта изокост. Оптимум производителя. Равновесие производителя: экономическая, графическая и алгебраическая интерпретация.
  9. ИНДИВИДУАЛЬНАЯ КАРТА ОБСЛЕДУЕМОГО №_______________
  10. Инструкционная карта на тему: Казахстан в годы ВОВ.
  11. ИНФОРМАЦИОННАЯ КАРТА
  12. ИНФОРМАЦИОННАЯ КАРТА

Австралійські конфліктологи Х.Корнеліус та Ш.Фейр запропонували ефективний методичний прийом аналізу конфліктної ситуації - складання карти конфлікту. Вони визначили наступні області застосування карти:

1. самостійне складаннядля аналізу конфлікту (допомагає обґрунтувати стратегію подальших дій);

2. складання при посередництві, для підготовки стратегії вирішення конфлікту;

3. складання в процесі переговорів, в якому приймають участь всі опоненти (допомагає налагодити конструктивну взаємодію між ними).

Складання карти конфлікту дозволяє побачити ситуацію очима іншої людини, визнати найбільш важкі ділянки, що вимагають невідкладної уваги; карта сприяє створенню нових напрямів у виборі рішень; під час групового процесу складання карти люди, які вважають, що їх не зрозуміли, мають можливість висловитися, що сприяє створенню атмосфери довіри.

 

 

Карта складається в 3 етапи.

…………………………………………………………….
Етап 1. Визначення предмету конфлікту.

Опишіть проблему в загальном вигляді. Визначіть, що являється предметом конфлікту (зона розбіжності, об’єкт протиріч). Предметом конфлікту може бути конкретний об’єкт (один комп’ютер на двох), конкретна можливість (одна посада на яку претендують двоє), деяке ціннісне твердження, що виключає думку іншого, або виконання /невиконання певних правил. Якщо конфлікт виник через відсутність довіри між особою та групою, то проблему можна виразити як погані взаємини. На даному етапі важливо визначити саму природу конфлікту і поки що неважливо, що це не цілком відбиває суть проблеми. Не слід визначати проблему як питання вибору між протилежностями («так чи ні»), доцільно залишити можливість приймання нових і оригінальних рішень.


Етап 2. Визначення головних учасників (суб’єктів) конфлікту.

До їх переліку можна включити окремих осіб чи цілі групи, команди, відділи, організації. У тій мірі, у якій залучені в конфлікт люди мають загальні потреби стосовно даного конфлікту, їх можна об’єднати разом. Допускається також об’єднання групових і особистих категорій. …
Наприклад, якщо складається карта конфлікту між двома співробітниками в організації, то в карту можна включити цих працівників, а фахівців, що залишилися, об’єднати в одну групу або виділити окремо ще й начальника даного підрозділу.

Етап 3. Визначення справжніх інтересів та потреб опонентів.
Третій етап передбачає перерахування основних потреб і побоювань учасників конфліктної взаємодії. Необхідно з’ясувати мотиви поведінки, що стоять за позиціями учасників у даному питанні.

Вчинки людей визначаються їхніми бажаннями, потребами, мотивами, які необхідно визначити. Графічне відображення потреб і побоювань розширює можливості та створює умови для більшої кількості рішень, можливих після закінчення всього процесу картографії.
Графа потреби може включати бажання, цінності, інтереси.

Можна запитати опонента: «В чому полягають Ваші головні інтереси (потреби) в даній ситуації? Чого б Ви досягли, якщо б ваша пропозиція, ваше прохання було прийняте?» Добивайтесь відповіді в термінах позитивного результату: постійна робота, прибрана кімната, дозвіл тримати речі в безладі, розуміння інше.

Не плутайте потреби з рішеннями. Одна й та ж потреба може задовольнятись різними способами. Іноді спроби перенести увагу з заготовлених опонентом рішень на їх інтереси зіштовхується з опором: він продовжує наполегливо висловлювати свої вимоги. В такому разі можна задати питання: «Ви пропонуєте опоненту… А що це дасть особисто Вам?».

Графа побоювання може включати стурбованість, опасіння, тривоги. Дуже важливо навчитись виражати (висловлювати) власні ірраціональні страхи. Необхідно пам’ятати, що пряме питання «Чого Ви боїтесь?» може спровокувати відповідь: «Нічого я не боюсь!». То ж краще спитати: «Ви передбачаєте, що якщо буде прийнята ваша пропозиція, в майбутньому може відбутись щось, чого б ви не хотіли. Що може статись?».

Предметом побоювання часто бувають:

- фізична небезпека;

- фінансові втрати, низька зарплата; переплата за покупку;

- втрата кохання, самотність; виключення з колективу, групи;

- втрата контролю (влади), небажання потрапляти під тиск, залежність;

- втрата можливості реалізувати себе, нецікава робота.


Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)