Тренінг-методи

Одне з провідних фахівців із тренінгам нашій країні Юрій Ємельянов зазначає: «…Термін «тренінг», на погляд, у структурі російської психологічної промови повинен використання задля позначення методів навчання, а позначення методів розвитку здібностей до навчання чи оволодінню будь-яким складним виглядом діяльності, зокрема спілкуванням». Дотримуючись цьому підходу, він пропонує чітко розмежовувати навчальний і тренувальний аспекти у роботі групи. Можна додати, що тренінг - це метод розвитку здібностей, а й метод розвитку різноманітних психічних структур й особистості загалом.

Нині у літературі і з практичної роботі термін «тренінг» трактується значно ширшим, що вона цей бачили лише кілька років тому я. Так, відомий фахівець у галузі нейролінгвістичного програмування іакмеологии Олександр Ситников дає таке визначення тренінгу: «Тренінги (навчальні гри) є синтетичноїантропотехникой, що поєднує собі навчальну і ігрову діяльність, який проходив у умовах моделювання різних ігрових ситуацій...». У цьому підантропотехникой вона розуміє таку складовуакмеологической практики, спрямованої на перетворення «природно даних людині здібностей» процес формування з їхньої основікультурною феномена професійного майстерності. Він виділяє три основніантропотехники:научение, вчення і гру.

>Акмеология - нова галузь психологічної науки, вивчає професійну діяльність із погляду проблеми підвищення її продуктивності, виявлення закономірності і внутрішніх чинників вдосконалювання і досягнення вершин професійного майстерності.

Розширення кордонів використання поняття «тренінг» пов'язано, передусім, зі збільшенням діапазону цілей, значно більше широкого проти ранішеопределявшимися цілями (розвиток компетентності зі спілкуванням). Так цілями спеціально організованих тренінгів стають особистісний зростання, навчання новим психологічним технологіям чи відпрацювання нових поведінковихпаттернов. А. Ситников, наприклад, розумієпрограммно-целевую спрямованість розробленого їмакмеологического тренінгу «як орієнтованість тренінгу як системи навчання дітей і підготовки професійних кадрів на відтворення цілісного феномена професійного майстерності, властивого конкретної професійної діяльності».

Звісно ж, що нинішній ситуації терміном «тренінг» охоплюють настільки широка область практичної психології, пересічна з груповий психотерапією, психокорекцією навчанням, було б неправомірним звужувати діапазон застосування цієї терміна, відмовляючи цілої низки психологічних методів у праві називатися тренінговими.

Специфічними рисами тренінгів, сукупність яких дозволяє виділяти їх серед інших методів практичної психології, є:

· дотримання низки принципів груповий роботи;

· націленість на психологічної допомоги учасникам групи в саморозвитку, у своїйтакал допомогу походить лише (а де й й не так) від ведучого, як від самих учасників;

· наявність понад більш-менш постійної групи (зазвичай від 7 до 15 людина), періодично котра лаштується на зустрічі чи працюючої безупинно протягом двох - п'яти днів (званігруппи-марафони);

· певна просторова організація (найчастіше — робота у зручному ізольованому приміщенні, учасники багато часу сидять у колу);

· акцент взаєминах між учасниками групи, що розвиваються і аналізуються у кризовій ситуації «тут і тепер»,

· застосування активних методів груповий роботи;

· об'єктивація суб'єктивних почуттів та емоцій учасників групи щодо одне одного йпроисходящею групи,вербализованная рефлексія;

· атмосфера розкутості і свободи спілкування між учасниками, клімат психологічної безпеки.

Поиск по сайту: