АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
|
Теоритичний блок
1. Навіювання та переконання є основними засобами вербального впливу вчителя та учнів. Вони супроводжують та доповнюють один одного, але мають і досить виражені особливості. Під “переконанням” розуміють і процес, і результат вказаного впливу. Переконання, як процес впливу однієї людини на іншу, являється предметом дослідження логіки та риторики. Ці науки займаються розробкою правил та прийомів, якими повинен користуватися оратор, щоб переконати у своїй правоті. Переконуючий вплив апелює в основному до знань та досвіду партнера по взаємодії і в значній мірі є інтелектуальним. Він спрямований на свідоме сприйняття людиною яких-небудь повідомлень та ідей, на їх аналіз і оцінку. Висновок може бути здійснений або самостійно, або слідом за переконуючим, але ні в якому разі не засвоєним у завершальному вигляді, як при сугестії.
Структура процесу переконання і доведення однакові. Доведення – це сукупність логічних прийомів обгрунтування істинності якого-небудь твердження за допомогою інших положень, істинність яких вже встановлена. Структура доведення включає три взаємопов’язані елементи: теза (думка або положення, істинність якого необхідно довести), аргументи або доводи (положення, за допомогою яких обґрунтовується теза),демонстрація або форма. Спосіб доведення (логічні міркування. Сукупність висновків, які застосовуються при проведенні тези із аргументів). Розрізняють доведення прямі та опосередковані. При прямому доведенні теза обґрунтовується без допомоги додаткових побудов. Опосередковане доведення передбачає обгрунтування істинності тези за допомогою спростування протирічливого положення – антитези. Із хибності антитези на основі закону включеного третього робиться висновок про істинність тези. В педагогічній діяльності вчителі дуже часто використовують прямі та опосередковані доведення одночасно. За таких умов обґрунтовується власна теза і демонструється хибність антитези. При побудові логічного доведення необхідно знати і виконувати правила висування тези і аргументів. Теза має бути чітко сформульованою, залишатися незмінною в ході даного доведення і не містити в собі логічного протиріччя. Аргументами мають бути істинні положення. При чому їх істинність доводиться незалежно від тези. Слід пам’ятати, що аргументів має бути досить для даної тези. Використовуючи доведення як логічну операцію, педагог має не забувати про те, що його задача не лише довести висунуту тезу, але і переконати учнів у її істинності. Хоч доведення і становить основу переконання, слід завжди пам’ятати – це різні процеси. Доводити означає встановлювати істинність тези, а переконувати – створювати враження, викликати впевненість, що істинність тези доведена, робити слухачів однодумцями, співучасниками власних задумів та дій.
1 | 2 | 3 | 4 | Поиск по сайту:
|