Вступні зауваження

Слово «соціологія» з'явилося понад 170 років тому (1839 р.) у Франції для позначення нової науки про суспільство, яка на відміну від філософії (що й дотепер абстрактно розмірковує про суспільство) конкретно досліджувала б суспільство, так само, як фізика досліджує неживу матеріальну природу, а біологія - живу. Отже, наука про суспільство (це є переклад слова «соціологія»), спрямована на практичну корисність і з тих часів дає нам об’єктивне і достовірне знання про головні соціальні загадки нашої поведінки та про таємниці соціальних явищ. Злочинна і сексуальна поведінка, «чоловіча» і «жіноча поведінка», самогубство, та інші подібні явища, пояснюються зовсім не людською психологією чи біологічною природою. Як от, приміром, кохання, яке в нашій культурі вважають природнім потягом, для багатьох людей у світі є невідомим явищем, про яке вони й не чули (є культури у яких поцілунок навіть викликає огиду).

Річ у тім, що більшість із нас сприймають світ відповідно до вже відомого нам із власного життя. Соціологія ж показує нам, що ТЕ, ЩО МИ СПРИЙМАЄМО ЯК ПРИРОДНЄ Й НЕМИНУЧЕ, ДОБРЕ АБО ІСТИННЕ, МОЖЕ ЗОВСІМ НЕ БУТИ ТАКИМ, бо наша поведінка формується під впливом потужних соціальних та історичних сил.

Соціологія вчить, що життя кожного з нас відображає характеристики спільнот та культур, до яких ми належимо. В чому користь такого знання? Що більше ми знаємо про те, чому ми діємо так, а не інакше, і про «секрети» явищ в нашому суспільстві, то з більшою ймовірністю зможемо впливати на власне майбутнє!

Отже, соціологія – це вивчення соціального життя людини (на відміну від психологічного, біологічного, фізичного), груп людей та суспільств. Соціологія є надзвичайно цікавою та захоплюючою дисципліною, оскільки йдеться про нашу власну поведінку як суспільних істот. Поле соціологічних досліджень надзвичайно широке – від аналізу випадкових зустрічей між окремими індивідами на вулиці й до вивчення світових, глобальних явищ і процесів.

Важливо, що соціологія не просто сукупність знань, а що вона має великі практичні перспективи застосування в житті кожної окремої людини. Щоб дійсно цього досягти, треба навчитись долучати соціологічні відкриття до ситуацій власного життя за допомоги «СОЦІОЛОГІЧНОЇ УЯВИ». Одним із важливих кроків до цього є усвідомлення відмінностей між способами життя, які ми в наших новітніх суспільствах вважаємо за норму, і звичаями та побутом інших спільнот.

Метою викладання соціології у ВНЗ є формування у студента культури соціологічного мислення.

Культура соціологічного мислення, на думку багатьох соціологів, співпадає з тим, що відомий американський соціолог Чарльз Райт Мілс назвав «соціологічною уявою», в якій можна виділити три виміри:

1) структурний, тобто вміння розуміти оточуюче соціальне середовище – структуру суспільства, її елементи та їх взаємозв’язок один з одним, те як вони функціонують, чим структура суспільства, що вивчається, відрізняється від інших типів соціального порядку;

2) історичний, тобто вміння бачити значні особливості сучасного світу у порівнянні з минулими історичними епохами, механізми зміни даного суспільства, засоби «як робити» історію, характерні для конкретної історичної епохи;

3) людський, тобто здатність зрозуміти, які типи людей відіграють особливу роль у сучасному суспільстві на даному етапі, які ідуть їм на зміну, який відбір вони проходять і як формуються, як набувають свободи або підкоряються обставинам, стають чутливими або байдужими, який вплив на «людську натуру» має конкретне соціальне середовище.

Поиск по сайту: