ДОДАТКОВІ РОЗ'ЯСНЕННЯ ДО I РОЗДІЛУ

1.Вибір теми дослідження є першим кроком (етапом) у складанні програми соціологічного дослідження. Він нерозривно пов'язаний з аналізом соціальної проблеми, що цікавить дослідника, яка піддається дослідженню соціологічними методами, тобто входить до предмета соціології, і яку треба чітко зафіксувати у назві дослідження. Соціальна проблема тісно пов'язана з проблемною ситуацією, що склалася в реальному житті і включає певні суперечності між якимись елементами соціального простору, процесу, становлячи певну незадоволену потребу в цінностях культури, діяльності, самореалізації особистості, товарах чи послугах тощо.

Для того, щоб обґрунтування проблеми дослідження було максимально повним і всебічним, доцільно виконати її логічний аналіз, який буває системним (структурним), що передбачає з'ясування та розгляд структури досліджуваного явища, яке розчленовується на частини та з'ясовуються їх взаємозв'язки і характер; функціональним (факторним), під час якого визначаються ті чинники, які впливають на досліджуваний процес, і які можуть сприяти, нейтралізувати його або перешкоджати його розвитку.

Приклад. У наші дні соціально-економічних перетворень, коли Україна лише починає виходити з кризового стану, коли залишається складною ситуація в соціальній, економічній, культурно-освітній та інших сферах життя, багато наших співвітчизників, насамперед -молодих, звертають свої погляди на певні професії, передусім - економіста, менеджера, маркетолога, внаслідок чого зростають конкурси до вищих навчальних закладів на вказані спеціальності. Це зумовлено іміджем у суспільстві зазначених економічних професій як таких, що є інтелектуальними, і які, автоматично, забезпечуючи високий рівень матеріального достатку їх представникам, надають їм високий соціальний статус.

Однак очевидно, що не кожен із тих, хто отримає відповідну спеціальність, зможе зреалізувати себе як професіонал повною мірою. Це може статись з певних причин: відсутності вміння випускника відповідно «подати себе», небажання роботодавців приймати на роботу молодих спеціалістів; нарешті, непоодинокими є випадки, коли на престижну роботу влаштовуються «по блату». Внаслідок цього талановиті молоді спеціалісти часто не отримують тієї посади, на яку заслуговують, а відтак - втрачають можливість самореалізувати себе у вибраній професійній сфері; натомість на вершині соціальної піраміди опиняються далеко не найкращі. Зрозуміло, що за таких умов страждають не лише ті, у кого не склалась професійна кар'єра - не меншою мірою страждає суспільство.

Існує ще один бік цієї справи. Так, якщо кількість випускників економічних спеціальностей буде збільшуватись, то незабаром ринок праці буде значно перенасичений спеціалістами певного профілю: їх виявиться така кількість, яка перевищить попит на них, що створить додаткове напруження на ринку праці. У виграшному становищі виявляться ті, хто матиме певні переваги: досвід роботи, досконале знання комп'ютера та іноземних мов, поглиблені знання у певній галузі, яка потребуватиме спеціалістів, наявність другої спеціальності тощо. Внаслідок цього вже в зовсім недалекому майбутньому може виникнути другий «професійний бум», коли почнеться масова перекваліфікація спеціалістів з вищою освітою, але тепер вже на інші спеціальності, наприклад, прикладного характеру.

Отже, маємо проблемну ситуацію, коли виникає протиріччя між престижем окремих економічних спеціальностей і зниженням можливостей для багатьох їх представників належно самореалізуватись у відповідній сфері. Проблемна ситуація тут розглядається в межах соціальної проблеми самореалізації молоді в умовах сучасного суспільства. Якщо спробувати вирішити цю проблему на регіональному рівні, то тему дослідження можна сформулювати так: «Проблеми працевлаштування випускників львівських вищих навчальних закладів економічного профілю в умовах сучасного ринку праці Львова».

2. Формулювання теми передбачає визначення об'єкта соціологічного дослідження, що є другим етапом у складанні програми.

Об'єкт у соціологічних дослідженнях - це певна сфера соціальної дійсності (соціальні інституції, групи, спільноти, процеси, відносини), на які спрямоване наукове пізнання. В широкому значенні об'єктом соціологічного дослідження є люди, об'єднані в різноманітні спільноти, групи, організації або залучені до різноманітних соціальних процесів, які і є носіями певної соціальної інформації, проблеми яку нам потрібно дослідити.

Визначення об'єкта дослідження передбачає отримання просторово-часових та якісно-кількісних його характеристик. Тому в програмі слід зафіксувати такі ознаки об'єкта:

1) просторові (місто, регіон, країна);

2) часові (період, який охоплюється дослідженням);

3) галузеві (вид досліджуваної діяльності - промисловість, бізнес, освіта, культура тощо);

4) соціально-демографічні (стать, вік, освіта, сімейний стан) та інші, які можуть зацікавити дослідника.

Приклад. Об'єкт дослідження: випускники 2008 року економічних спеціальностей вищих навчальних закладів Ш - IV рівнів акредитації м. Львова, які бажають працевлаштуватися на підприємствах та в установах у м. Львові.

Час дослідження - березень - травень 2009 р.

Місце дослідження – м. Львів.

З виділенням об'єкта тісно пов'язане і визначення предмета соціологічного дослідження. Предмет емпіричного дослідження - це найістотніші сторони, властивості, відносини і т.п. об'єкта дослідження, пізнання яких буде здійснено в межах соціологічного дослідження. Один і той самий об'єкт можна вивчати з позиції різних соціальних проблем, а, отже, він передбачає безліч предметів. Тому визначення предмета дослідження одночасно визначає межі, в яких конкретний об'єкт досліджують у цьому випадку. Предмет дослідження переважно співвідноситься з темою дослідження.

Приклад. спосіб поведінки випускників 2008 року економічних спеціальностей вищих навчальних закладів Ш - IV рівнів акредитації м. Львова, які опинились перед вибором пошуку роботи та можливості самореалізації у вибраній професії.

3. Третім елементом програми соціологічного дослідження є визначення мети і основних завдань дослідження.

Мета - це очікуваний остаточний результат дослідження, який визначає його загальну спрямованість. Вона визначає орієнтацію, від якої залежить уся логіка здійснення і реалізації соціологічного дослідження. Як правило, емпіричне соціологічне дослідження орієнтоване насамперед на досягнення практичної мети, пошук алгоритмів вирішення певних соціальних проблем. Хоча основною метою може бути звичайний збір інформації, в умовах її недостатності, або ж дослідження з метою формування, перевірки нових теоретичних положень, тощо. Для чіткішого з'ясування мети дослідження в програмі на її основі розробляється система основних завдань дослідження.

Завдання емпіричного дослідження - це сукупність конкретних цільових настанов, спрямованих на аналіз і вирішення проблеми. Завдання дослідження безпосередньо випливають із поставленої перед дослідником мети, конкретизують її. Завдання визначають конкретні кроки (етапи) досягнення кінцевої мети.

Приклад. Мета дослідження - встановлення основних моделей працевлаштування випускників вищих навчальних закладів 2008 року економічного профілю Ш - IV рівнів акредитації в умовах ринку праці м. Львова.

Завдання дослідження:

ü визначити соціально-економічні орієнтації випускників, пов'язаних із пошуком ними місць праці у м. Львові;

ü визначити кількість випускників, котрі мають бажання працювати за отриманою спеціальністю;

ü оцінити основні переваги та недоліки вибраних професій;

ü з’ясувати характер робочих місць, які планують зайняти випускники, та спосіб, якими вони були одержані;

ü дослідити плановані моделі активного працевлаштування випускників, які не мають зарезервованих місць праці у м. Львові:

1. тимчасове влаштування на роботу на львівських підприємствах не за спеціальністю;

2. продовження навчання - перекваліфікація для здобуття фаху, який користується попитом на ринку праці Львова;

3. пошук роботи за спеціальністю поза м. Львовом для набуття професійного досвіду і повернення у Львів.

4. Четвертий розділ методологічної частини програми відводиться для інтерпретації основних понять дослідження.

Під час аналізу проблеми, предмета, об’єкта, мети, завдань дослідження використовуються певні абстрактні, узагальнені поняття. Часто вони можуть мати різний соціальний контекст, різне тлумачення, різні рівні конкретності. Відповідно, потрібно здійснити інтерпретацію таких понять – здійснити їх тлумачення, пояснення.

Приклад. Поняття «молодь» не є конкретним, відповідно потребує пояснення. Наприклад, «Молодь – індивіди віком 18-29 років». Поняття "працевлаштування не за спеціальністю" може мати різні форми. Наприклад, "Працевлаштування не за спеціальністю" - влаштування на посаду, яка не відповідає фаху молодого спеціаліста і рівню його професійної кваліфікації.

5. Останній розділ методологічної частини програми повинен містити гіпотези, які висуває дослідник. Гіпотеза - це науково обґрунтоване припущення, яке висувають для можливого пояснення певних соціальних фактів, явищ і процесів, котре треба підтвердити або спростувати в ході дослідження. У методологічному плані гіпотеза служить з'єднувальною ланкою між теоретичною концепцією та емпіричною базою дослідження. До побудови гіпотези ставляться певні вимоги. Вона повинна:

■ відповідати теорії (загальній або загальносоціологічній);

■ бути науково обґрунтованою (тобто не суперечити вже доведеному);

■ мати сенс у межах досліджуваної проблеми, бути придатною для перевірки емпірично;

■ бути логічною та несуперечливою.

Гіпотези поділяють на гіпотези-підстави, які містять припущення про стан, форму, напрямок розвитку і т.п. соціального процесу (об’єкта, події і т.п.), який вивчається, та гіпотези-наслідки, котрі виводяться з перших, і пояснюють їх.

Приклад. Гіпотеза-підстава: хоча більшість випускників-економістів хотіли б одразу влаштуватися на роботу за спеціальністю у м. Львові, проте, обмеженість ринку робочих місць спонукає їх до вибору інших моделей трудової поведінки після закінчення навчання;

Гіпотези-наслідки:

1. не маючи змогу отримати бажані місця праці за спеціальністю більшість випускників будуть влаштовуватися на будь-які інші місця праці;

2. неможливість знаходження місця праці за спеціальністю змусить випускників здійснювати перекваліфікацію для набуття іншого фаху, який користується попитом у м. Львові;

3. з метою отримання досвіду випускники тимчасово влаштовуватимуться на роботу за спеціальністю в провінції, розглядаючи це як "стартову позицію" перед поверненням до Львова з досвідом роботи, а отже - вищим особистісним потенціалом та можливостями працевлаштування за спеціальністю.

Поиск по сайту: