|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Загальна характеристика проблемиУ наші дні, коли країна лише починає виходити з кризового стану, коли залишається складною ситуація в соціальній, економічній, культурно-освітній та інших сферах життя, багато наших співвітчизників, насамперед - молодих, звертають свої погляди на певні професії, передусім – економіста, менеджера, маркетолога, внаслідок чого зростають конкурси до вищих навчальних закладів на вказані спеціальності. Це зумовлено іміджем в суспільстві зазначених економічних професій як таких, що є інтелектуальними, і які, автоматично забезпечуючи високий рівень матеріального доходу їх представникам, надають їм високий соціальний статус. Однак очевидно, що не кожен із тих, хто отримає відповідну спеціальність, зможе реалізувати себе як професіонал повною мірою. Це може статись з ряду причин: відсутності вміння відповідно «подати себе», небажання роботодавців приймати на роботу молодих спеціалістів; нарешті, непоодинокими є випадки, коли на престижну роботу влаштовуються «по знайомству». Внаслідок цього талановиті молоді спеціалісти часто не отримують тієї посади, на яку заслуговують, а відтак - втрачають можливість самореалізуватися у вибраній професійній сфері; натомість на вершині соціальної піраміди опиняються далеко не найкращі. Зрозуміло, що за таких умов страждають не лише ті, у кого не склалась професійна кар'єра, а й не меншою мірою страждає держава. Існує ще один бік цієї справи. Так, якщо кількість випускників економічних спеціальностей буде збільшуватись, то незабаром ринок праці буде значно перенасичений спеціалістами певного профілю: їх виявиться така кількість, яка перевищить попит на них, що створить додаткове напруження на ринку праці. У виграшному становищі виявляться ті, хто матиме певні переваги: досвід роботи, досконале знання комп'ютера та іноземних мов, поглиблені знання у певній галузі, яка потребуватиме спеціалістів, наявність другої спеціальності тощо. В результаті вже в зовсім недалекому майбутньому може виникнути другий «професійний бум», коли почнеться масова перекваліфікація спеціалістів з вищою освітою, але тепер вже на інші спеціальності, наприклад, прикладного характеру. Отже, маємо проблемну ситуацію, коли виникає протиріччя між престижем окремих економічних спеціальностей і зменшенням в недалекому майбутньому можливостей для багатьох їх представників належно самореалізуватись у відповідній сфері. Проблемна ситуація тут розглядається в межах соціальної проблеми самореалізації молоді в умовах нестабільного суспільства. Тема дослідження відтак може бути сформулювала так: "Проблеми працевлаштування випускників львівських вищих навчальних закладів економічного профілю в умовах сучасного ринку праці Львова"
Мета дослідження - встановлення основних моделей працевлаштування випускників вищих навчальних закладів 2008 року економічного профілю Ш - IV рівнів акредитації в умовах трудового ринку м. Львова.
Завдання дослідження: ü визначити соціально-економічні орієнтації випускників, пов'язаних із пошуком ними місць праці у м. Львові; ü визначити кількість випускників, котрі мають бажання працювати за отриманою спеціальністю; ü з’ясувати мотивації випускників при побудові професійної кар’єри; ü оцінити основні переваги та недоліки вибраних професій; ü дослідити основні чинники, котрі найбільшою мірою сприяють отриманню цікавої високооплачуваної роботи за здобутою спеціальністю; ü визначити кількість випускників, котрі мають зарезервовані місця праці у м. Львові; ü з’ясувати характер цих робочих місць та спосіб, якими вони були одержані; ü дослідити плановані моделі активного працевлаштування випускників, які не мають зарезервованих місць праці у м. Львові; 1. тимчасове влаштування на роботу на львівських підприємствах не за спеціальністю; 2. продовження навчання - перекваліфікація для здобуття фаху, який користується попитом на ринку праці Львова; 3. пошук роботи за спеціальністю поза м. Львовом для набуття професійного досвіду і повернення у Львів.
Об'єкт дослідження - випускники 2008 року економічних спеціальностей вищих навчальних закладів Ш - IV рівнів акредитації м. Львова, які бажають працевлаштуватися на підприємствах та в установах у м. Львові. Час дослідження – березень - травень 2009 р. Предмет дослідження – спосіб поведінки випускників 2008 року економічних спеціальностей вищих навчальних закладів Ш - IV рівнів акредитації м. Львова, які опинились перед вибором пошуку роботи та можливості самореалізації у вибраній професії. Інтерпретація основних понять. Професія – (фах) — виокремлений у рамках суспільного поділу праці, комплекс дій та відповідних знань, що вимагає відповідної освіти чи кваліфікації, які особа може виконувати відносно постійно, та які становлять засоби утримання для неї. Кар’єра – успішне просування в службовій, громадській, професійній та ін. діяльності. Кар’єра особистості відображає низку поетапних змін службового положення, пов’язаних із просуванням щаблями службової ієрархії в організації. Особистісний потенціал – особлива, здатна до саморозвитку система відновлюваних внутрішніх ресурсів людини, які виявляються в діяльності, направленій на отримання соціально-важливих результатів. Професійна самореалізація – процес побудови професійної кар’єри. Моделі професійної поведінки – способи здобуття та реалізації професійних вмінь та навиків. Працевлаштування не за спеціальністю - влаштування на посаду, яка не відповідає фаху молодого спеціаліста і рівню його професійної кваліфікації.
Гіпотези дослідження. Гіпотези-підстави: 1. більшість випускників-економістів хотіли б одразу влаштуватися на роботу за спеціальністю у м. Львові, проте, обмеженість ринку робочих місць спонукає їх до вибору інших моделей трудової поведінки після закінчення навчання; 2. більшість випускників, хоча і планують пов'язати свою професійну кар'єру із здобутою спеціальністю, проте вони не зможуть відразу отримати бажаної роботи у Львові; 3. глибокі знання у вибраній професії сприяють отриманню цікавої високооплачуваної роботи за спеціальністю і жодні впливові родичі не зможуть їх замінити; 4. більшість випускників вважає, що обрана ними професія надасть можливість забезпечити високий рівень добробуту та реалізувати свій особистісний потенціал; 5. вибираючи професію, більшість випускників вже мають наперед зарезервовані місця праці.
Гіпотези-наслідки: 1. не маючи змогу отримати бажані місця праці за спеціальністю більшість випускників будуть влаштовуватися на будь-які інші місця праці; 2. неможливість знаходження місця праці за спеціальністю змусить випускників здійснювати перекваліфікацію для набуття іншого фаху, який користується попитом у м. Львові; 3. з метою отримання досвіду випускники тимчасово влаштовуватимуться на роботу за спеціальністю в провінції, розглядаючи це як "стартову позицію" перед поверненням до Львова з досвідом роботи, а отже - вищим особистісним потенціалом та можливостями працевлаштування за спеціальністю. Метод дослідження: Дане дослідження проводиться методом анкетного опитування. Отримані дані можуть допомогти підтвердити визначені гіпотези дослідження, розв’язати завдання та цілі, поставлені у дослідженні та досягти бажаної мети. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.) |