|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Міграція та її види
Особливим видом соціальної мобільності є міграція. Міграція (від лат. переселення) – процес зміни постійного місця проживання індивідів чи соціальних груп, їх переміщення в інший район чи іншу країну, а також переселення з села в місто або навпаки. Соціологи виділяють три групи чинників, які спонукають людей до зміни місця проживання: – виштовхування, – притягування, – доступність шляхів міграції. Чинники виштовхування пов'язані з незадовільними умовами існування індивідів у рідних місцях — соціальні потрясіння (міжнаціональні конфлікти, війни, диктатури), економічні кризи, стихійні лиха тощо. Чинниками притягування є сукупність привабливих умов для проживання в інших місцях, наприклад вища оплата праці, вища політична стабільність, кращі умови для соціального піднесення. Доступність шляхів міграції характеризується наявністю чи відсутністю бар'єрів для реалізації намірів щодо змін місця проживання. Розрізняють такі види міграції: ■ внутрішню (переміщення населення в межах країни); ■ зовнішню ( переїзд до інших країн (еміграція) або виїзд з інших країн (іміграція); ■ маятникову (систематичні переміщення, пов'язані з роботою, навчанням тощо); ■ сезонну (переміщення, пов'язані із сезонною роботою). Міграційні процеси – це постійна характеристика будь-якого суспільства і в будь-яку епоху. Історія суспільства свідчить про чисельність масових переселень. До таких відносять старогрецькі колонії, масові міграційні рухи євреїв всією Європою в епоху Середньовіччя, переселення, пов'язані з відкриттям нових материків (Південна та Північна Америка, Австралія). Навіть США – країна емігрантів. Починаючи з 1993-1994 рр. помітно розвинувся відтік населення з України. Щорічно міграційні процеси (відтік) досягали від 100 тис. до 140 тис. осіб. Україна стає країною, що втрачає населення в міграційному обміні з країнами близького і далекого зарубіжжя. Основними міграційними країнами, до яких приїздить велика кількість мігрантів (постійних і тимчасових), є: Польща, Туреччина, Словаччина, Греція, Португалія, Іспанія, США, Великобританія та ін. Негативні наслідки мають як штучне стримування міграції, так і надмірне її стимулювання. Перше, як правило, пов'язане з порушенням прав людини. Надмірна міграція може призводити до негативних змін демографічного складу регіону чи країни, ринку робочої сили, зниження інтелектуального рівня суспільства. Соціологія вивчення міграційних процесів передбачає дослідження її причин і мотивів, складу мігрантів. Вивчається не тільки факт переміщення, а й такі компоненти даного процесу, як міграційна установка, міграційна мотивація, міграційна поведінка, чинники та стимули міграції, адаптація, інтенсивність, результативність та ін. Література: 1. Вебер М. Основне понятия стратификации // Кравченко А.И. Социология: Хрестоматия для вузов. – 2-е изд. – М.: Академический Проект; Фонд „Мир”, 2004. – С. 327-339. 2. Гидденс Э. Стратификация и классовая структура // Социология: Хрестоматия / Сост. Ю.Г.Волков, И.В.Мостовая. – М.: Гардарики, 2003. – С. 216-236. 3. Девис К., Мур У. Некоторые принципы стратификаци // Кравченко А.И.Социология: Хрестоматия для вузов. – 2-е изд. – М.: Академический Проект; Фонд „Мир”, 2004. – С. 366-374. 4. Сірий Є.В.Соціологія: загальна теорія, історія розвитку, спеціальні та галузеві теорії: Навч. посібник. – К.: Атака, 2004. 5. Сорокин П. Социальная мобильность, ее формы и флуктуации // Кравченко А.И.Социология: Хрестоматия для вузов. – 2-е изд. – М.: Академический Проект; Фонд „Мир”, 2004. – С.647-675. 6. Сорокин П. Социальная стратификация // Кравченко А.И.Социология: Хрестоматия для вузов. – 2-е изд. – М.: Академический Проект; Фонд „Мир”, 2004. – С. 449-479. 7. Соціологія: Навч. посіб. / За ред. С.О. Макєєва. – К.: Т-во „Знання”, КОО, 2005. 8. Соціологія: Підручник для студентів вищих навч. закладів / За ред. В.Г.Городяненка. – К.: Видав. центр „Академія”, 2002. 9. Структурні виміри сучасного суспільства: Навчальний посібник / За ред. С.Макєєва. – К., 2006. – 372 с. 10. Уорнер Л. Социальный класс и социальная структура // Кравченко А.И.Социология: Хрестоматия для вузов. – 2-е изд. – М.: Академический Проект; Фонд „Мир”, 2004. – С. 480-499.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |