Соціальне та економічне значенняохорони праці

Тема 14. Економічні аспекти охорони праці.

1. Соціальне та економічне значення охорони праці.
2. Витрати на покращення умов праці.
3. Економічна оцінка заходів з охорони праці.
4. Методика оцінки соціальної і соціально - економічної ефективності заходів щодо покращення охорони праці.
5. Спрощена методика визначення ефективності витрат на охорону праці.

Література

1. Ганзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці: Підруч. для студ. вищих навч. закладів. За ред. М.П. Ганзюка. - К.: Каравела, 2006. - 392 с.

2. Геврик Є.О., Пешко Н.П. Гігієна праці на виробництві. - К,:Ельга; Ніка-Центр, 2004.-280 с.: іл.

3. Основи охорони праці /За ред. Ганзюка М.П., Купчикам.П. - К.: Основа, 2000. -416 с.

4. Овсянніков О.С. Основи охорони праці: Навч. Посібник для студентів КТК. Кіровоград, РВЦ ННПК 2008 292 с. с іл.

5. Методичні вказівки по вивченню дисципліни «Основи охорони праці» /Укладач Овсянніков О.С./ Для студентів всіх спеціальностей КТК. Кіровоград; РВЦ ННПК 2006. – 28 с.

Соціальне та економічне значенняохорони праці

Охорона життя і здоров’я працюючих, створення безпечних та нешкідливих умов праці є одним з головних завдань держави. Щороку в світі відбувається до 125 млн. нещасних випадків на робочих місцях, в яких чине приблизно 220 тис осіб. При цьому переважна більшість з них - це люди віком до 40 років. Кількість загиблих на виробництві рівнозначна числу жертв під час катастрофи великого пасажирського літака, якби вона траплялася щодня на протязі року. Але якщо в разі катастрофи літака про цю трагедію повідомляють чи не всі світові інформаційні агентства, то про поодинокі жертви на робочих місцях (за винятком тих, під час яких чине або травмується одночасно декілька осіб) світ здебільшого мовчить. Це так звана “тиха“ смерть. Але за кожним загиблим стоять їх рідні: батьки, чоловіки, дружини, сестри та брати, діти, друзі для яких це не стороння, а дуже близька і кохана людина, їх надія і опора. Для них – це горе, непоправна і важка втрата.

Людство впоралося з епідеміями таких страшних захворювань як чума, холера, віспа, але і досі проводжує сплачувати страшну данину за можливість забезпечення себе усім необхідним для існування. Показники здоров'я працюючого населення формуються не лише під впливом умов праці, а й умов і спосо­бу життя, за рахунок генетичних та екологічних факторів, доступності,якості медичного обслуговування. Проте під час виконання будь-якої роботи витрачається фізична і психіч­на енергія, котра повинна відновлю­ватися під час відпочинку. Якщо цього не відбувається, то накопичується хронічна втома, знижується мотивація до праці, настає хронізація хвороб, поступова інвалідизація особи.

В наш час, не дивлячись на прийняті заходи, травматизм можна прирівняти до епідемій. Так, за даними Всесвітньої організації охорони праці, смертність від нещасних випадків та професійних захворювань у наш посідає трете місце після серцево - судинних та онкологічних захворювань. В Україні, як це видно з таблиці 14.1 у структурі причин смертності традиційно переважають нещасні ви­падки (травматизм), яки спричиняють 30…35% усіх смертей у працездатному віці.

В якості прикладу можна навести події 2007 року на шахті ім. Засядько, в наслідок яких загинуло 106 шахтарів. Високий рівень травматизму і загибелі працівників викликає соціальні збурення, а також сприяє відтоку висококваліфікованих працівників в інші, найчастіше, невиробничі галузі виробництва. Саме тому зрозуміло, що охорона праці відіграє важливу роль як соціальний чинник.

Крім соціального, охорона праці має і важливе економічне значення адже це і висока продуктивність праці (при створенні безпечних і нешкідливих умов праці) і зниження витрат на оплату лікарняних, компенсацій за роботу у важких та шкідливих умовах праці, виплат на відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю чи життю постраждалих. Так, в Україні щорічно держава витрачає понад 1,8 млрд. грн. на відшкодування шкоди, медичну, професійну і со­ціальну реабілітацію осіб, які потерпіли від нещасних випадків на вироб­ництві та осіб, що страждають на професійні захворю­вання. Крім того понад 1,3 млрд. грн. роботодавці витратили на оплату пільг і компенсацій працівникам за роботу у важких та шкідливих умовах.

Таблиця 14.1 Рівень смертності у працездатному віці (у 2004-2005 pоках), на 100 тис. осіб

За розрахунками німецької ради підприємців наслідки нещасних випадків коштують у 10 разів дорожче, а ніж вартість заходів щодо їх попередження. В Україні, враховуючи мізерні витрати на заходи з охорони праці (приблизно 100 грн. на кожного працюючого в рік), ця різниця ще більша. Фахівці Міжнародної організації праці (МОП) підрахували, що економічні витрати, пов’язані з нещасними випадками складають майже 1% світового валового національного продукту. На ці кошти можна забезпечити харчування протягом року приблизно 75 млн. людей.

Крім того, слід зауважити і те, що на підготовку кожного спеціаліста держава витрачає величезні кошти. Так, наприклад вартість навчання у вищих закладах може досягати десятків і, навіть, сотень тисяч доларів США на кожного студента. Передбачається, що ці кошти повинні відшкодовуватися державі протягом усього трудового стажу працівника. Але якщо людина гине або стає інвалідом, то ці кошти не повертаються, а держава, навпаки, сплачує пенсії постраждалим та їх родинам, а також надає пільги і компенсації.

14.2 Витрати на покращення умов праці.

Одним з головних завдань економічного обґрунтування заходів що до покращення умов праці, виробничої санітарії і охорони праці є визначення витрат на реалізацію заходів що включають капітальні вкладення і експлуатаційні витрати за рахунок підприємства, а також інших джерел фінансування, регламентованих нормативами актами держави.

До капітальних відносять одноразові та поетапні витрати на:

- створення чи оновлення основних фондів працеохоронного призначення;

- вдосконалення техніки і технологій виробництва з метою поліпшення умов і охорони праці.

Поточні (експлуатаційні) витрати на утримання і обслуговування обладнання, що має працеохоронне призначення, забезпечують його функціонування у необхідному режимі.

Фінансування заходів щодо поліпшення умов праці може здійснюватись на багатоцільовій і одноцільовій основі. При багатоцільовому фінансуванні заходи щодо поліпшення безпеки виробничих процесів, технологій, обладнання, устаткування машин і механізмів є складовою частиною реконструкції, модернізації впровадження нових засобів виробництва і кошти на охорону праці окремо не виділяються, а належать до капіталовкладень для оновлення виробництва.

Одноцільове фінансування передбачає фінансування лише працеохоронних заходів.

Витрати на проведення працеохоронних заходів (одноцільове фінансування) визначаються як сума капітальних вкладів і поточних щорічних витрат з урахуванням фактору часу. Здійснюється за допомогою методу дисконтування.

Короткотермінові (до одного року) витрати на охорону праці розраховуються через формулу В=Со+Ко

де В – загальні витрати (вкладення) підприємства на охорону праці;

Со – поточні (експлуатаційні) витрати на охорону праці;

Ко – капітальні вкладення на охорону праці.

Показники ефективності витрат підприємства на заходи з охорони праці розраховуються наступним чином:

Е=Ер/В

де Ер – річна економія від поліпшення умов і охорони праці на підприємстві;

В – загальні витрати підприємства на охорону праці.

Поиск по сайту: