Спрощена методика визначення ефективності витрат на охорону праці

Економічне життя в Україні характеризується переходом до ринкової економіки, основною рушійною силою якої є необхідність отримання прибутку від будь-якої підприємницької діяльності. Це вимагає від підприємців ставитись з повагою і відповідальністю до розподілу прибутків і до витрачання коштів на різні потреби виробництва. Основні кошти, що виділяються на охорону праці, попередження нещасних випадків і професійних захворювань та на запобігання загальним захворюванням. На сьогодні витрати на поліпшення умов праці та підвищення рівня її безпеки не окуповують себе. У зв’язку з цим підприємства витрачають значні кошти на пільги, компенсації та відшкодування наслідків несприятливих умов праці.

З метою визначення обсягу збитків від непрацездатності потерпілих в наслідок нещасних випадків, професійних і загальних захворювань пропонується методика, сутність якої полягає у визначенні матеріальних збитків шляхом розрахунків певних показників за кожним видом з причин, які викликають ті чи інші збитки та визначення результуючого показника, що вказує їх питому в загальному обсязі виробництва.

Визначення розміру матеріальних збитків, що їх зазнає підприємство через виробничий травматизм, здійснюється за формулою:

де Мзт – збитки, обумовлені тим, що працівники, які отримали травми, не брали участь у створенні матеріальних цінностей, грн.;

Дт – загальна кількість днів непрацездатності за розрахунковий період часу, що викликані травматизмом та профзахворюваннями;

А – середньоденна втрата прибутку від невиробленої продукції в розрахунку на один день, грн.;

Бт – середній розмір виплат по листках непрацездатності за один день непрацездатності всім потерпілим внаслідок травм.

Визначення показника річних витрат, що обумовлені річним травматизмом здійснюються за формулою:

де Квт – показник втрат річного обсягу виробництва продукції від виробничого травматизму, %;

Р – обсяг виробленої продукції за рік, грн.

Визначення розміру збитків, яких зазнає підприємство від загальних захворювань працівників, здійснюється за формулою:

де Мзз – річні збитки, обумовлені тим, що хворі працівники не брали участь у створенні матеріальних цінностей, грн.;

Дз – загальна кількість робочих днів, що їх витратили за звітний період всі працівники які хворіли;

А – середньоденна втрата прибутку від невиробленої з розрахунку на один день грн.;

Бз – середній розмір виплат за один робочий день за всіма листками непрацездатності, що обумовлені загальними захворюваннями, грн..

Показник річних втрат, які обумовлені загальними захворюваннями працівників підприємства визначається за формулою:

де Кзз – показник втрат, який характеризує збитки від загальних захворювань працівників, %;

Р – обсяг виробленої продукції за рік, грн..

Узагальнений показник, який характеризує сумарні втрати підприємства від травматизму, профзахворювань та загальних захворювань, дорівнює:

; %.

Цей показник визначає, скільки відсотків річного прибутку втрачено через травматизм, професійні та загальні захворювання працівників підприємства.

Дана методика найкраще відображає економічні показники, що характеризують стан охорони праці, техніки безпеки і санітарні умови праці на підприємстві. Вона дає змогу оцінити втрати, яких зазнає підприємство через травматизм і захворювання працівників. Недоліком цієї методики є неможливість проведення повного аналізу, так як вона враховує збитки від пошкоджень обладнання, інвентаря, які часто трапляються під час аварій або через невиробничі втрати часу, пов’язані з розслідуванням випадків травматизму, профзахворювань та інші матеріальні та нематеріальні втрати.

Питання для самоконтролю:

1. В чому полягає соціальне значення охорони праці?

2. Які соціальні показники залежать від стану безпеки і умов праці та як вони впливають на економічні показники роботи підприємства?

3. Як і за рахунок чого можна скоротити витрати на пільги і компенсації за несприятливі умови праці?

4. Як впливає плинність робочих кадрів на економічний стан підприємства?

5. Які витрати здійснює підприємство на заходи щодо поліпшення умов праці?

6. Які витрати на охорону праці можна вважати доцільними, а які ні?

7. Які витрати на реалізацію заходів щодо покращення умов праці відносяться до капітальних?

8. Які витрати на реалізацію заходів щодо покращення умов праці відносяться до поточних (експлуатаційних)?

9. В чому полягає багато- та одноразове фінансування заходів щодо поліпшення безпеки виробничих процесів?

10. Як можна визначити ефективність короткотермінових(до одного року) витрат на охорону праці?

11. В чому полягає методика оцінки соціальної та соціально-економічної ефективності заходів щодо покращення охорони праці?

12. З яких показників складається річна економія підприємства, отримана за рахунок поліпшення охорони праці?

13. В якому порядку визначаються заходу по економічному обґрунтуванню щодо поліпшення стану охорони та умов праці?

14. В чому полягає спрощена методика визначення ефективності витрат на охорону парці?

15. В чому полягають головні недоліки спрощеної методики визначення ефективності витрат на охорону праці?

Поиск по сайту: