Економічна оцінка заходів з охорони праці

Річна економія підприємства від поліпшення умов та безпеки праці складаються з кількох груп показників, кожна з яких впливає на економічні показники роботи підприємства (табл. 14.2).

Таблиця 14.2. Структура річної економії підприємства від поліпшення умов та безпеки праці

Розрахунок економії від зменшення рівня захворюваності чи травматизму здійснюється в такій послідовності:

1. Визначається скорочення витрат робочого часу за рахунок зменшення рівня захворюваності (травматизму) за певний період часу:

де Д1, Д2 – кількість днів непрацездатності через захворювання чи травми, що припадають на 100 працюючих відповідно до і після проведення заходів.

Чз – річна середньо облікова чисельність працівників, осіб.

1. Зростання продуктивності праці:

де Зв – вартість продукції, виробленої за зміну одним працівником.

Рп – вартість річної товарної продукції підприємства.

1. Річна економія заробітної плати за рахунок зростання продуктивності за рахунок зростання продуктивності праці при зменшенні рівня захворюваності і травматизма:

де Чср – середньорічна чисельність промислово-виробничого персоналу.

Зр – середньорічна заробітна плата одного працівника з відрахуванням на соціальне страхування.

1. Річна економія на собівартості продукції за рахунок зменшення умовно-постійних витрат:

де У – умовно-постійні витрати у виробничій собівартості річного обсягу товарної продукції.

1. Економія за рахунок зменшення коштів на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності:

де Пд. – середньоденна сума допомоги по тимчасовій непрацездатності.

1. Річна економія за рахунок зменшення рівня захворюваності:

де Ез, Ес, Есс – відповідно складові економії за рівнем захворюваності.

1. Річна економія за рахунок зменшення травматизму:

де Ез, Ес, Есс – відповідно складові економії по травматизму що розраховані за наведеними вище залежностями.

1. За необхідності розрахунку, економія від зменшення плинності кадрів можна обчислити за формулою:

де Чз1, Чз2 – кількість працівників, що звільнилися за власним бажанням через несприятливі умови праці відповідно до і після запровадження комплексу працеохоронних заходів.

Дп - середня тривалість перерви в роботі звільненого при переході з одного підприємства на інше.

Зв – середньоденна вартість виробленої продукції на одного працівника промислово-виробничого персоналу.

9. Розрахунок економії від зменшення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах у зв’язку зі скороченням або повною відміною оплати за підвищеними тарифними ставками, надання додаткової оплачуваної відпустки та скороченого робочого дня визначаються по кожному з перерахованих видів пільг шляхом зіставлення відповідних данних (кількість працівників, які користуються пільгами, розмір середньої середньогодинної заробітної плати тощо) у базовому та плановому періодах.

1. Економія фонду заробітної плати в зв’язку з відміною скороченого робочого дня:

де Зг – середня оплата однієї години роботи працівником.

Фд – кількість робочих днів (змін) на одного працівника за рік.

Чсд', Чсд" - чисельність працівників, які мають право на скорочений робочий день відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці.

d1, d2 – кількість годин, на які скорочено робочий день через несприятливі умови праці, відповідно до і після запровадження заходів.

1. Економія фонду заробітної плати у зв’язку зі скороченням чи повною відміною додаткової відпустки:

де Зд – середньоденна оплата роботи одного працівника.

Чсд', Чсд" - чисельність працівників, які мають право на додаткову відпустку відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці.

Д'в, Дв"- середня тривалість додаткової відпустки одного працівника, що має на це право відповідно до і після запровадження заходів.

1. Економія витрат за рахунок скорочення чисельності працівників які мають право на безкоштовне лікувально-профілактичне харчування:

де Длп – денна вартість лікувально-профілактичного харчування одного працівника.

- кількість днів, в які надавалось лікувально-профілактичне харчування відповідно до і після впровадження заходів.

- чисельність працівників, які мають право на лікувально-профілактичне харчування, відповідно до і після впровадження заходів.

1. Економія витрат за рахунок скорочення кількості працівників, які користуються правом на безкоштовне одержання молока або інших рівноцінних харчових продуктів:

де Дсх – денна вартість молока або інших рівноцінних харчових продуктів на одного працівника.

- чисельність працівників, які користуються правом на одержання молока або інших рівноцінних харчових продуктів, відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці.

14. Загальна (річна) економія витрат на пільги і компенсації працівникам за роботу в несприятливих умовах визначається, як здобуток від економії витрат по цих показниках:

15. Річна економія підприємства від поліпшення умов праці за показниками, що базуються на визначенні основних соціально-економічних результатів працеохоронної діяльності на підприємстві:

За даними досліджень, комплекс заходів з поліпшення умов праці може забезпечити приріст продуктивності праці на 15...20%. Так нормалізація освітлення робочих місць збільшує продуктивність праці на 6...13% та скорочує брак на 25%. Раціональна організація робочого місця підвищує продуктивність праці на 18...22%, а раціональне кольорове забарвлення (фарбування) робочих приміщень – на 2...5%.

Економічне обґрунтування заходів щодо поліпшення умов і охорони праці здійснюється в наступному порядку:

· визначається набір заходів, що ґрунтуються на вихідних даних про необхідну зміну стану умов праці на основі визначених соціальних показників за базовим і впроваджуваним варіантом;

· визначаються витрати на реалізацію заходів;

· розраховується соціальна і соціально-економічна ефективність;

· розраховується економічний ефект за результатами здійснення заходів.

Розрахунки здійснюються на основі вищенаведених формул.

Поиск по сайту: