Накопичувачі CD-ROM

Накопичувачі на компакт-дисках (CD-ROM) здатні тільки прочитувати дані, занесені на диск. Маючи велику ємність (до 640 Мбайт) та високу швидкість зчитування, вони ефективні при зберіганні й поширенні великих обсягів інформації (великі програмні комплекси, довідники, словники тощо).

Цифрова інформація відображається на пластиковому диску з покриттям у вигляді западин (невідбивних плям) та острівців, що відбивають світло. На відміну від вінчестера, доріжки якого мають вигляд концентричних кіл, компакт-диск має одну безперервну доріжку у формі спіралі.

Зчитування інформації з компакт-диска відбувається за допомогою лазерного променя. Потрапляючи на острівець, що відбиває світло, він відхиляється на фотодетектор, який інтерпретує це як двійкову одиницю. Промінь лазера, що потрапляє в западину, розсіюється і поглинається — фотодетектор фіксує двійковий нуль. Як відображальна використовується алюмінієва поверхня.

У сучасних накопичувачах CD-ROM використовують кілька стандартів запису інформації, найпоширенішим з яких є стандарт ISO 9660, особливо в частині рівня фай­лової системи. Стандарт дає змогу зберігати інформацію на компакт-диску і звертатися до неї так само, як і до інформації на жорсткому диску або дискеті.

Пристрої CD-ROM мають, як правило, внутрішнє виконання, застосовується інтерфейс IDE, рідше — SCSI. У першому випадку використовується модифікація IDE — ATAPI (АТА Packet Interface, пакетний інтерфейс АТА). Однією з важливих характеристик пристроїв цього типу є частота обертання шпинделя, з якою прямо пов'язана швидкість обміну даними з пристроєм. За стандартної частоти обертання швидкість передачі даних становить близько 150 Кбайт/с. Удво- і більш швидкісних CD-ROM диск обертається з пропорційно більшою частотою, і пропорційно підвищується швидкість передачі даних. Наприклад, швидкість 1200 Кбайт/с (восьмишвидкісний пристрій) позначається 8х. Сучасні 24- і навіть 36-швидкісні накопичувачі CD-ROM за швидкістю доцільного доступу до даних (80—250 мс) відстають від НЖМД.

Оперативна пам’ять (RAM— random access memory — пам'ять прямого доступу) – це енергозалежна пам’ять, яка використовується під час роботи комп’ютера. Характерною є велика швидкість виконання операцій. Обсяг ОЗП персональних ЕОМ зараз становить від 16 Мb і вище 1 Gb в зaлeжнocтi вiд класу. Після вимикання живлення інформація в пам’яті не зберігається. Оперативна пам'ять розподілена на елементарні області — байти. Кожний байт має свою адресу.

4. Додаткові пристрої, які можна підключати до комп'ютера:

- Принтер - призначений для виводу текстової та графічної інформації на папір.

- Дисковод для компакт-дисків (CD ROM) - для роботи з компакт дисками.

- Дисководи DVD - сучасні пристрої для роботи з носіями даних об'ємом до 17 Гбайт.

- Звукова карта - пристрій для роботи із звуковою інформацією.

- Миша - маніпулятор для введення інформації в комп'ютер.

- Джойстик - маніпулятор для передачі інформації про рух в комп'ютер.

- Планшет - пристрій для роботи з комп'ютерною графікою.

- TV тюнер є пристроєм, що дозволяє ПК приймати і показувати програми телебачення.

- Колонки - зовнішні пристрої для відтворення звуків.

- Факс-модем - пристрій для зв'язку між комп'ютерами через телефонну лінію. Плоттер - пристрій для виведення креслення на папір.

- Сканер - для введення графічних зображень у комп'ютер.

- Стрічкові накопичувачі - пристрої для проведення резервного копіювання даних на магнітну стрічку.

- Джерело безперебійного живлення - пристрій захисту комп'ютера від перебоїв в електропостачанні.

- Накопичувачі на знімних дисках - пристрої, у майбутньому замінюють флоппі дисководи.

- Графічний акселератор - пристрій для прискорення обробки і виведення тривимірної графіки, та багато іншого...

Поиск по сайту: