Ухвали господарського суду

У випадках, якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо) господарський суд виносить ухвалу.

Відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України ухвала господарського суду має містити: найменування господарського суду, номер справи і дату винесення ухвали, найменування сторін, ціну позову, вимогу позивача, прізвища судді (суддів), представників сторін, прокурора, інших осіб, які брали участь у засіданні (із зазначенням їх посад); стислий виклад суті спору або зміст питання, з якого виноситься ухвала; мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство; висновок з розглянутого питання; вказівку на дії, що їх повинні вчинити сторони, інші підприємства, організації, державні та інші органи та їх посадові особи у строки, визначені господарським судом.

Ухвали розсилаються сторонам, прокурору, який брав участь у судовому процесі, третім особам не пізніше п яти днів після їх прийняття або вручаються їм під розписку.

Важливу роль у сприянні зміцненню законності у сфері господарських відносин відіграють окремі ухвали. Господарський суд виносить окрему ухвалу за наявності умов, передбачених ч. 1 ст. 90 ГПК України, тобто виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій державного чи іншого органу.

Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі.

Якщо при вирішення господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури.

ЛІТЕРАТУРА

1. Конституція України / Відомості Верховної Ради України, 1996, № 30, Ст. 141.

2. Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради України, 2003, №№ 40-44, Ст.356.

3. Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 р. – К., Атіка, 2003.

4. Про судоустрій України. Закон України // Відомості ВРУ, № 27 – 28, 2002. Ст. 180.

5. Про судову експертизи. Закон України від 25 лютого 1994 р. № 4038-ХП // www.kiev.rada.ua

6. Зеленін В.О. Місія господарських судів як у системі загальних судів, так і в цілому в правовій системі держави // Вісник господарського судочинства, № 3, 2006, С. 145 – 149.

7. Куйбіда Р. Реформування правосуддя в Україні: стан і перспективи. – К., Атіка, 2004. 287с.

8. Ніколенко Л. Експертний висновок як засіб доказування в господарському процесі // Юридичний журнал, № 7, 2003. С. 118 – 123.

9. Осетинський А. Реформування системи судів господарської юрисдикції в аспекті реалізації конституційного статусу касаційної інстанції // Право України, № 6, 2005. С. 3 – 9.

10. Притика Д. 15-річчя утворення господарських судів України // Право України, № 7, 2006. С. 3 – 6.

11. Притика Д. Про стан здійснення судочинства господарськими судами // Право України, № 1, 2006. С. 5 – 8.

12. Степанова Т.В. Свідки як засоби доказування у господарському процесі України // Вісник господарського судочинства, № 1, 2003, С. 168 – 171.

13. Шицький І. Деякі питання визначення принципів побудови і функціонування місцевих господарських судів України // Право України, № 1, 2005. С. 10 – 15.

Поиск по сайту: