АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Економічні цикли: сутність, структура, види та причини циклічних коливань

Читайте также:
  1. А.П. Цыганков. Современные политические режимы: структура, типология, динамика. (учебное пособие) Москва. Интерпракс, 1995.
  2. Альтернативні макроекономічні теорії.
  3. Анкета – структура, основные критерии построения анкеты
  4. Банковская система: структура, функции Центрального банка и операции коммерческих банков.
  5. Безробіття, його причини, види,форми, та соціально-економічні наслідки.
  6. Безробіття: суть, структура, вимірювання та соціально – економічні наслідки.
  7. Бідність, її причини та показники. Соціальна політика держави як політика регулювання доходів.
  8. Бюджетний дефіцит, його причини, види та джерела покриття.
  9. В якості економічної моделі справжнього соціалізму економічні радники Горбачова певний час вбачали
  10. Валовий внутрішній продукт: сутність, зміст його елементів за виробничим методом.
  11. Валютний курс: сутність, режими курсоутворення, паритет купівельної спроможності та зв’язок з платіжним балансом.
  12. Валютний курс: сутність, режими курсоутворення, парітет купів.спроможності та зв’язок з платіжним балансом.

Система національних рахунків: сутність та основні методологічні принципи її побудови.

Система національних рахунків (СНР) ― це система взаємопов’язаних економічних показників, які відображають загальні та найбільш важливі аспекти економічного розвитку, пов’язані з виробництвом і споживанням продуктів і послуг, розподілом і перерозподілом доходів, формуванням національного багатства країни. СНР базується на відповідних методологічних принципах, серед яких основними є :

1. Продуктивною є будь-яка економічна діяльність, яка приносить доход суб’єктам цієї діяльності, як у сфері матеріального, так і нематеріального виробництва.

2. В основі СНР лежить концепція про тотожність між витратами на виробництво сукупного продукту і доходом, одержаним від його продажу.

3. СНР виходить із того, що економіка знаходиться у постійному кругообороті, а кругооборот ― це безперервний потік “доходи-витрати”. Це означає, що витрати створюють доходи, а доходи є джерелом нових витрат, нові витрати створюють нові доходи і т.д.

Особливістю методології СНР є також те, що ключовим поняттям у структурі показників виробництва є додана вартість ― характеризує внесок конкретної сукупності факторів виробництва у створення вартості в масштабах економіки в цілому. Додана вартість (ДВ) як внесок кожного окремого виробника розглядається в СНР стосовно виробника, а не продукту. А повна вартість (валовий випуск) матеріальних благ і послуг включає крім ДВ також і проміжне споживання.

 

Валовий внутрішній продукт: сутність, зміст його елементів за виробничим методом.

ВВП ― це сукупна ринкова вартість кінцевої продукції та послуг, що вироблені резидентами країни за рік. За виробничим методом ВВП обчислюється як сума валової доданої вартості всіх галузей економіки плюс продуктові податки за мінусом субсидії.

ВВП= ∑ (ВВ - МВ) + (ПП - С), де ВВ ― валовий випуск окремих галузей, МВ ― матеріальні витрати окремих галузей, ПП ― продуктові податки, С ― субсидії; (ПП - С) ― чисті прод. подат.

ВВ ― це сукупна ринкова вартість товарів та послуг, вироблених за рік резидентами країни в базових цінах.

МВ ― витрати на придбання товарів та послуг для проміжного споживання.



ПП ― це податки, які стягуються пропорційно до кількості або вартості товарів та послуг, що виробляються, продаються чи імпортуються підприємствами – резидентами (ПДВ, АЗ, мито).

С ― це субсидії, що надаються п/п – резидентам із державного бюджету на відшкодування постійних збитків, які виникають у зв’язку з тим, що продажна ціна на окремі види продукції складається нижче від середніх витрат виробництва; субсидії на експорт, імпорт і т. ін.

Дефлятор ВВП: сутність і кількісна визначеність. Дефлювання та інфлювання ВВП.

 

Економічні цикли: сутність, структура, види та причини циклічних коливань.

Важливою особливістю ринкової економіки є її нестабільність. Чергування піднесень і спадів у економіці призводять до того, що її розвиток носить не прямолінійно зростаючий характер, а хвилеподібно зростаючий характер. У макроекономічній науці домінує думка, що хвилеподібні коливання в економіці відбуваються не хаотично, а в формі економічних циклів.

У чому ж полягає суть економічного циклу?

Економічний цикл – це послідовність піднесень і спадів економічної активності протягом кількох років, тобто це рух суспільного виробництва від одного кризового явища до іншого, який постійно повторюється.

Кожний цикл являє собою певну послідовність, яка складається з альтернативних фаз, які повторюються одна за одною. Це означає, що кожна з його попередніх фаз повинна мати здатність до відтворення наступних. У підсумку економічний цикл набуває здатності до самовідтворення. Крім цього, кожному економічному циклу притаманна регулярність його проходження. Все це дає змогу відзначити принципову спільність структури економічних циклів у ринковій економіці, а також більш-менш чітко виражену послідовність фаз.

Оскільки такий рух відбувається, хоча й нерівномірно, але безперервно, то динаміка мокроекономічних показників має хвилеподібний вигляд (рис.): у кінці попереднього і при народженні нового циклу (криза) відбувається погіршення показників; на нижньому рівні (дипресія) встановлюється короткочасова рівновага; під час поширення нового економічного циклу (пожвавлення) показники різко зростають; на верхньому рівні піднесення (процвітання, бум) – досягнення рівноваги; потім знову спад (криза) і т.д. вона порушує хід економічного розвитку, а всі наступні фази – відновлюють його. При цьому кожна попередня фаза утворює умови для її власного відмирання та виникнення наступної фази. Отже, економіка ніколи не перебуває у стані спокою. Піднесення змін спадом (кризою). Обсяги валового ВВП, зайнятості і виробництва скорочуються. Ціни і прибуток знижуються, а безробіття зростає. За спадом виникає депресія. Зрештою досягається певна критична точка, після якої починається пожвавлення. Відновлення при цьому може бути повільним або швидким. У цьому випадку рівень виробництва підвищується, а зайнятість зростає, зростають темпи приросту цін. Після досягнення в економіці повної зайнятості, тобто повного використання виробничих ресурсів, економіка переходить до фази піднесення. Нова смуга піднесення може означати тривалий, стійкий рівень пожвавленого попиту, збільшення кількості вільних робочих місць, підвищення життєвого рівня навелення, підвищення цін, за якими настає нова криза.

У процесі становлення та розвитку ринкової економіки багато уваги було приділено дослідженню причин і наслідків циклічних коливань та кризових явищ.

Виникли різні теорії економічних циклів, в яких досліджується механізм їхньої дії та шляхи стабілізації економіки. Знання цих теорій пояснює причини виникнення циклічних коливань в економіці.

1. Спочатку теорії економічних циклів розглядали кризи надвиробництва як незакономірні відхилення від нормального стану економіки, що суперечать її природі.

2. Порушення рівноваги грошового попиту й пропозиції (Фішер-кредитно-грошова концепція циклу).

3. Динаміка нагромадження основного капіталу – основа економічного циклу (Кассель).

4. Диспропорції між різними галузями національної економіки (Туган-Барановський).

5. Недостатнє спожив. населення (Сисмонді).

6. Динаміка ефективності попиту, що визначає функціями спожив. й інвестицій (Кейнс, Хікс, Хансен – нововведення економічний цикл – підсумок взаємодії руху національного доходу, спожив. і нагромадження основного капіталу).

7. Фрідмен доповнив попередню теорію (Монетарна теорія циклу). Головна роль у динаміці національного доходу і відповідного циклу відіграє настабільні грошові пропозиції, надлишок якої закладає економічна політика самої держави.

8. Шумпетер: причини нововведення.

9. Політичні й випадкові події.

10. Джевонс (плати на Сонці).

Не можна стверджувати, що всі коливання ділової активності пояснюються дією економічних циклів. Є й сезонні коливання ділової активності (купівельний бум перед Новим роком). До сезонних коливань схильні і деякі галузі виробництва (сільське господарство, будівництво, автомобільний транспорт та ін.).

Основними ознаками, які характеризують економічні цикли, є тривалість циклу, а також його рушійні сили, які зумовлюють генезис та механізм його проходження. З цього погляду всі економічні цикли поділяються таким чином:

1. Цикли Кондрат’єва, або довгохвильові цикли, тривалість яких = 40-60рр. Їхня головна рушійна сила – радикальні зміни в технологічній базі суспільного виробництва, його структ.перебудова.

2. Цикли Кузнеца – їхня тривалість складає 20 р., а рушійна сила – зрушення у відтворюваній структурі виробництва;

3. Цикли Джаглера 7-11 рр. Як підсумок взаємодії багатьох грошово-кредитних факторів.

4. Цикли Китчика – 3-5 рр., що обумовлюється динамікою відносних величин запасів товарно-матеріальних цінностей на підприємствах.

5. Приватні господ.цикли, що охоплюють 1-12 рр. існують у зв’язку з коливаннями інвестиційної активності.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.01 сек.)