АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Парадокс ощадливості

Читайте также:
  1. Гидростатический парадокс
  2. Государство и предприниматели: административно-политические парадоксы экономической политики.
  3. Инфляционный и дефляционный разрывы в условиях полной занятости. Парадокс бережливости.
  4. Мультиплікатор. Парадокс ощадливості.
  5. Осн. ур-е гидростатики (вывод). З-н Паскаля. Гидростатич парадокс. Героновы фонтаны, устройства, принцип действия.
  6. Парадокс бережливости
  7. Парадокс бережливости и его последствия.
  8. Парадокс бережливости.
  9. Парадокс бережливости.
  10. Парадокс Леонтьева
  11. Парадокс ощадливості

Це процес, при якому приріст заощаджень призводить до зменшення реального ВВП(в умовах, коли приріст заощаджень не супроводжується приростом інвестицій)

Це спроба суспільства більше заощаджувати, обертається таким чи меншим обсягом заощаджень, якщо приріст заощаджень не супроводжується приростом інвестицій, то будь-яка спроба дом.госп-в більше заощадити виявиться марною в зв’язку зі зменшенням рівноважного ВВП, обумовленим ефектом мультиплікатора.

 

Визначення ЧНП за допомогою методу (вилучень та ін(єкцій(і аналізу мультиплікатора наводить на думку про існування певного парадоксу, так званого парадоксу ощадливості. Парадокс ощадливості полягає в тому, що спроби суспільства більше зберігати можуть фактично привести до того ж S1 або навіть меншого фактичного обсягу заощаджень S2 (рис. 6.4).

 

Рисунок 6.4 – Парадокс ощадливості

 

Цей парадокс проявляється в таких формах:

спроби суспільства більше заощаджувати закінчуються невдачею через багатократне зменшення рівноважного рівня ВВП, що викликається самою цією спробою;

ощадність може бути соціальним злом. З точки зору індивіда, заощаджувальна копійка є зароблена копійка, а з точки зору суспільства, заощаджена копійка – це ще не витрачена і, відповідно, копійка, яка зменшує чийсь доход. Ощадність може бути благом для окремого індивіда, але може повернутися злом для суспільства, через можливий небажаний вплив на загальний обсяг виробництва і зайнятість.

Парадокс проявляється і в тому, що домогосподарства виявляють значні стимули заощаджувати більше (менше споживати) якраз в той час, коли зростання заощаджень для економіки є найбільш небажаним, тобто коли економіка вступає у фазу падіння (можливість втрати роботи, падіння реальних доходів населення).

Визначення:

Пропорційний податок - середня ставка, що залишається незмінною незалежно від зміни доходу.

Закон оукена: U-U*=(f(Yn*-Yn)/yn*, f-2,5%

Командно-адміністративна економіка - спосіб організації суспільних відносин, для якого характерні:

жорсткий централізм господарського життя на базі державної власності; використання позаекономічних, ідеологічних методів управління; панування партійно-державної бюрократії за відсутності реальної свободи і справжньої демократії.

Реальний ВВП: ВВПр=(ВВПн/дефлятор ВВП)100%

Задачі:

1) про грошову базу

2) про державні та приватні заощадження

 

Білет 11


1 | 2 | 3 | 4 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)