Таким чином, предметом аналізу господарської діяльності є причинно-наслідкові зв'язки економічних явищ і процесів

Наступна функція аналізу - оцінка результатів діяльності підприємства по виконанню планів, досягнутому рівню розвитку економіки, використанню наявних можливостей, що має велике значення, тому що об'єктивна оцінка діяльності підприємства заохочує підвищення його ефективності, і навпаки.

І нарешті, розробка заходів щодо використання виявлених резервів в процесі господарської діяльності - також одна з функцій.

Таким чином,економічний аналіз господарської діяльності як наука є системою спеціальних знань, пов'язаних з дослідженням тенденцій господарського розвитку, науковим обґрунтуванням планів, управлінських рішень, контролем за їх виконанням, оцінкою досягнутих результатів, пошуком, вимірюванням і обґрунтуванням величини господарських резервів підвищення ефективності виробництва і розробкою заходів щодо їх використання.

Тема2. Метод і методичні прийоми економічного аналізу.

Під методом науки в широкому сенсі розуміють спосіб дослідження свого предмету. Специфічні для різних наук способи підходу до вивчення свого предмету (у тому числі і економічного аналізу) базуються на загальному діалектичному методі пізнання.

Діалектика виходить з того, що всі явища і процеси необхідно розглядати в постійному русі, зміні, розвитку. У зв’язку з цим одна з характерних рис методу економічного аналізу— необхідність постійних порівнянь. Порівняння дуже широко застосовуються в економічному аналізі. Фактичні результати діяльності порівнюються з результатами минулих років, досягненнями інших підприємств, плановими показниками, і т.д.

Діалектика стверджує, що кожен процес, кожне явище треба розглядати як єдність і боротьбу протилежностей. Це обумовлює необхідність вивчення внутрішніх суперечностей, позитивних і негативних сторін кожного явища, кожного процесу. Це теж одна з характерних рис економічного аналізу.. Використання діалектичного методу в аналізі означає, що вивчення господарської діяльності підприємств повинне проводитися з урахуванням всіх взаємозв'язків. Жодне явище не можна правильно зрозуміти, якщо воно розглядається ізольовано, без зв'язку з іншими..

Важливою методологічною рисою аналізу є і те, що він здатний не тільки встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, але і давати їм кількісну характеристику, тобто забезпечувати вимірювання впливу чинників на результати діяльності. Це робить аналіз точним, а висновки обґрунтованими.

Вивчення і вимірювання причинних зв'язків в аналізі можна здійснити методом індукції і дедукції. Спосіб дослідження причинних зв'язків за допомогою логічної індукції полягає в тому, що дослідження ведеться від окремого до загального, від вивчення окремих фактів до узагальнень, від причин до результатів. Дедукція - це такий спосіб, коли дослідження здійснюється від загальних фактів до окремих, від результатів до причин. Індуктивний метод в аналізі використовується в поєднанні і єдності з дедуктивним.

Використання діалектичного методу в економічному аналізі передбачає, що кожен процес, кожне економічне явище треба розглядати як систему, як сукупність багатьох елементів, зв'язаних між собою. З цього витікає необхідність системного підходу до вивчення об'єктів аналізу, що є ще одною його характерною рисою.

Системний підхід передбачає максимальну деталізацію явищ, що вивчаються, і процесів на елементи (власне аналіз), їх систематизацію і синтез. Деталізація (виділення складових частин) тих або інших явищ проводиться в тому ступені, який практично необхідний для з'ясування найбільш істотного і головного в об'єкті, що вивчається. Деталізація залежить від об'єкту і мети аналізу і вимагає конкретних знань сутності економічних показників, а також чинників і причин, що визначають їх розвиток.

Систематизація елементів проводиться на основі вивчення їх взаємозв'язку, взаємодії, взаємозалежності і підпорядкування. Це дозволяє побудувати приблизну модель об'єкту (системи), що вивчається, визначити його головні компоненти, функції, підпорядкованість елементів системи, розкрити логіко-методологічну схему аналізу, яка відповідає внутрішнім зв'язкам показників, що вивчаються.

Після вивчення окремих сторін економіки підприємства, їх взаємозв'язку, підлеглості і залежності треба узагальнити весь матеріал дослідження. Узагальнення (синтез) є дуже відповідальним моментом в аналізі. При узагальненні результатів аналізу необхідно зі всієї безлічі чинників, що вивчаються, відокремити типові від випадкових, виділити головні і вирішальні, від яких залежать результати діяльності.

Важливою методологічною рисою економічного аналізу, яка пов’язана безпосередньо з попередньою, є розробка і використання системи показників, необхідної для комплексного, системного дослідження причинно-наслідкових зв'язків економічних явищ і процесів в господарській діяльності підприємства.

Таким чином, метод економічного аналізу представляє системне, комплексне вивчення, вимірювання і узагальнення впливу чинників на результати діяльності підприємства шляхом обробки спеціальними прийомами системи показників плану, обліку, звітності і інших джерел інформації з метою підвищення ефективності виробництва.

Важливим методом економічного аналізу є метод системного підходу. Цей метод передбачає вивчення об'єктів як складних систем, які містять окремі елементи з численними внутрішніми і зовнішніми зв'язками. Системний підхід дозволяє глибше вивчити об'єкт, отримати повніше уявлення про нього, виявити причинно-наслідкові зв'язки між окремими частинами цього об'єкту.

Головні особливості системного підходу - динамічність, взаємодія, взаємозалежність і взаємозв'язок елементів системи, комплексність, цілісність, підпорядкованість, виділення провідної ланки. Системний підхід в економічному аналізі дозволяє розробити науково обґрунтовані варіанти вирішення господарських задач, визначити ефективність цих варіантів, що дає підставу для вибору найбільш оптимальних управлінських рішень.

У самому процесі системного аналізу можна виділити декілька послідовних етапів.

На першому етапі дослідження об'єкт аналізу представляється як певна система. Для цього спочатку виділяють окремі частини об'єкту, які можуть розглядатися як елементи системи. Причому в конкретних випадках система може мати декілька рівнів, тобто кожний з виділених елементів першого рівня можна розглядати як самостійну систему (підсистему). Крім того, на першому етапі аналізу мають бути сформульовані мета розвитку системи, завдання, які вона вирішує, зв'язок з іншими системами, взаємозв'язки між окремими елементами, функціонування кожного елементу і системи в цілому.

Основна мета другого етапу системного аналізу - підбір показників, які здатні надати повну і якісну оцінку всім без виключення елементам, взаємозв'язкам (внутрішнім і зовнішнім), а також умовам, в яких існує система.

На третьому етапі розробляється загальна структурно-логічна схема системи, що вивчається. Графічно вона зазвичай представляється у вигляді блокового рисунка, де кожному елементу відповідає певний блок. Окремі блоки зв'язані між собою стрілками, які показують наявність і напрям внутрішніх і зовнішніх зв'язків системи. Тут же підібрані на попередньому етапі показники розподіляються за елементами і зв'язками системи, уточнюється їх перелік (виключаються ті, що дублюють один одного, замінюються недостатньо інформативні і т.д.).

Весь подальший четвертий етап аналізу присвячується побудові в загальному вигляді економіко-математичної моделі системи. При цьому на основі якісного аналізу визначаються математичні форми всіх рівнянь і нерівностей системи. На цьому етапі за допомогою різних методів повинні бути визначені коефіцієнти всіх рівнянь і нерівностей, функції мети і параметри обмежень.

В результаті за підсумками виконаної роботи буде отримана економіко-математична модель, яка може використовуватися для економічного аналізу вибраного об'єкту.

Останній, п'ятий етап аналізу передбачає практичне використання моделі шляхом заміни окремих її параметрів (коефіцієнтів, обмежень), які характеризують ті або інші чинники виробництва, і визначення відповідних значень функції. Порівняння цих показників з фактичними, плановими і іншими дозволяє оцінити підсумки господарювання, вплив чинників на величину результативних показників, визначити джерела і обсяг невикористаних внутрішньогосподарських резервів. Системний підхід до аналізу має істотні переваги: він забезпечує комплексність і цілеспрямованість дослідження; методологічно обгрунтовану схему пошуку резервів підвищення ефективності виробництва; об'єктивну оцінку результатів господарювання; оперативність, дієвість, обгрунтованість, точність аналізу і його висновків. Отримана економіко-математична модель може багато разів використовуватися.

.

.

Поиск по сайту: