АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Тема 3. Види аналізу та його інформаційне забезпечення

Читайте также:
  1. VI. Матеріали методичного забезпечення заняття
  2. А.4. Ресурсне забезпечення виконання протоколу
  3. А.4. Ресурсне забезпечення виконання протоколу
  4. А.4. Ресурсне забезпечення виконання протоколу
  5. Агрохімічне забезпечення і обслуговування
  6. Алгоритм однофакторного дисперсійного аналізу
  7. Аналізу
  8. Апаратне забезпечення інформаційних процесів
  9. Бюджетний механізм забезпечення фінансування соціальної сфери
  10. Взаємозв'язок етапів аналізу з метою і змістом робіт
  11. Види аналізу за об’єктами управління
  12. Види соціального забезпечення.

Класифікація економічного аналізу господарської діяльності має важливе значення для визначення його змісту і завдань.

У сучасних умовах економічний аналіз господарської діяльності класифікується за різними ознаками, до яких відносяться наступні.

За галузевою ознакою, яка ґрунтується на суспільному розподілі праці, аналіз ділиться на галузевий, методика якого враховує специфіку окремих галузей економіки (промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту, торгівлі і т.д.), і міжгалузевий, який є теоретичною і методологічною основою економічного аналізу в усіх галузях національної економіки, а саме, теорією аналізу господарської діяльності.

Об'єктивна необхідність галузевого економічного аналізу обумовлена специфікою різних галузей виробництва. Кожна галузь суспільного виробництва через різний характер праці має свої особливості, свою специфіку і, як наслідок - характерні економічні відносини Необхідність дослідження специфіки різних галузей зумовила потреба розробки методики економічного аналізуз урахуванням особливостей і умов кожної галузі економіки.

Одночасно потрібно враховувати, що всі галузі суспільного виробництва тісно зв'язані між собою. Їм властиво багато загального. Взаємозв'язки окремих галузей, наявність внутрішнього зв'язку між ними викликають необхідність розробки міжгалузевого аналізу (теорії економічного аналізу). Теорія економічного аналізу розкриває найбільш загальні методологічні риси і особливості цієї науки, узагальнює досягнення в різних галузях економіки, збагачує зміст економічного аналізу в цілому і галузевого зокрема. Володіння загальними теоретичними знаннями економічного аналізу є необхідною умовою кваліфікованої розробки і практичного використання індивідуальних методик галузевого аналізу.

За ознакою часу економічний аналізпідрозділяється на попередній (перспективний) і подальший (ретроспективний, історичний).

Попередній (прогнозний, перспективний) аналіз проводиться до здійснення господарських операцій. Він необхідний для обгрунтування управлінських рішень і планових завдань, а також для прогнозування і оцінки майбутніх результатів, попередження небажаних результатів.

Подальший (ретроспективний) аналіз проводиться після здійснення господарських операцій і використовується для контролю за виконанням завдань, виявлення внутрішньогосподарських резервів, об'єктивної оцінки результатів діяльності.

Перспективний і ретроспективний аналіз тісно зв'язані між собою. Без ретроспективного аналізу неможливо виконати перспективний. Аналіз результатів діяльності у минулих періодах дозволяє встановити тенденції, закономірності, виявити невикористані можливості, що має важливе значення при обґрунтуванні рівня економічних показників на перспективу. Можливість бачити перспективу дає саме ретроспективний аналіз, тому він є основою перспективного аналізу

Ретроспективний аналіз у свою чергу ділиться на оперативний і підсумковий (завершальний). Оперативний (ситуативний) аналіз проводиться відразу після здійснення господарських операцій або зміни ситуації за короткі відрізки часу (зміну, добу, декаду і т.д.). Мета його -оперативно виявляти недоліки і впливати на господарські процеси. Сучасна економіка характеризується динамічністю ситуації як у виробничій, комерційній, фінансовій діяльності підприємства, так і у зовнішньому середовищі. У цих умовах оперативний (ситуативний) аналіз набуває особливого значення.

Підсумковий (завершальний) аналіз проводиться за звітний період часу (місяць, квартал, рік). Його цінність в тому, що діяльність підприємства вивчається комплексно і всесторонньо за звітними даними за відповідний період. Цим забезпечується повніша оцінка діяльності підприємства щодо використання наявних можливостей.

Підсумковий і оперативний аналізи взаємозв'язані і доповнюють один одного. Вони надають можливість керівництву підприємства не тільки оперативно ліквідовувати недоліки в процесі діяльності, але і комплексно узагальнювати досягнення за відповідні періоди часу, розробляти заходи, спрямовані на забезпечення зростання ефективності господарської діяльності.

За просторовою ознакою можна виділити аналіз внутрішньогосподарський і міжгосподарський. Внутрішньогосподарський аналіз вивчає діяльність тільки даного підприємства і його структурних підрозділів. При міжгосподарському аналізі порівнюються результати діяльності двох або більше підприємств. Це дозволяє виявити передовий досвід, резерви, недоліки і на основі цього надати об'єктивну оцінку ефективності діяльності підприємства.

Важливе значення має класифікація за об'єктами управління. Господарська діяльність (керована система) складається з окремих підсистем: економіки, техніки, технології, організації виробництва, соціальних умов праці, природоохоронної діяльності і ін. Аспект аналізу в залежності від актуальності, може бути зміщений у бік яких-небудь підсистем господарської діяльності. У зв'язку з цим виділяють:

техніко-економічний аналіз, яким займаються технічні служби підприємства (головного інженера, головного технолога і ін.). Його змістом є вивчення взаємодії технічних і економічних процесів і встановлення їх впливу на економічні результати діяльності підприємства;

фінансово-економічний аналіз (фінансова служба підприємства, фінансові і кредитні органи) основну увагу приділяє фінансовим результатам діяльності підприємства: виконанню фінансового плану, ефективності використання власного і позикового капіталу, виявленню резервів збільшення суми прибутку, зростанню рентабельності, поліпшенню фінансового стану і платоспроможності підприємства;

управлінський аналіз проводять всі служби підприємства з метою надання керівництву інформації, необхідної для планування, контролю і ухвалення оптимальних управлінських рішень, вироблення стратегії і тактики з питань фінансової політики, маркетингової діяльності, вдосконалення техніки, технології і організації виробництва, носить оперативний характер, результати його є комерційною таємницею;

соціально-економічний аналіз (економічні служби управління, соціологічні лабораторії, статистичні органи) вивчає взаємозв'язок соціальних і економічних процесів, їх взаємний вплив і на економічні результати господарської діяльності;

економіко-статистичний аналіз (статистичні органи) застосовується для вивчення масових суспільних явищ на різних рівнях управління: підприємства, галузі, регіону;

економіко-екологічний аналіз (органи охорони навколишнього середовища, економічні служби підприємства) досліджує взаємодію екологічних і економічних процесів, пов'язаних із збереженням і поліпшенням навколишнього середовища і витратами на екологію:

маркетинговий аналіз (служба маркетингу підприємства або об'єднання) застосовується для вивчення зовнішнього середовища функціонування підприємства, ринків сировини і збуту готової продукції, її конкурентоспроможності, попиту і пропозиції, комерційного ризику, формування цінової політики, розробки тактики і стратегії маркетингової діяльності.

За методкоюі вивчення об'єктів аналіз господарської діяльності може бути порівняльним, діагностичним, факторним, маржинальним, економіко-математичним, економіко-статистичним, функціонально-вартісним і т.д.

При порівняльному аналізі зазвичай обмежуються порівнянням звітних показників про результати господарської діяльності з показниками плану поточного року, даними минулих років,конкурентів.

Факторний аналіз спрямований на виявлення величини впливу чинників на приріст і рівень результативних показників.

Діагностичний аналіз передбачаєвстановлення характеру порушень нормального ходу економічних процесів на основі типових ознак, характерних тільки для даного порушення. Наприклад, якщо темпи зростання валової продукції випереджають темпи зростання товарної продукції, то це свідчить про зростання залишків незавершеного виробництва. Якщо темпи зростання валової продукції вищі за темпи зростання продуктивності праці, то це ознака невиконання плану заходів щодо механізації і автоматизації виробництва, поліпшенню організації праці і на цій основі скорочення чисельності працівників. Знання ознаки дозволяє швидко і досить точно встановити характер порушень, не проводячи безпосередніх вимірювань, тобто без дій, які вимагають додаткового часу і коштів.

Маржинальний аналіз — це метод оцінки і обгрунтування ефективності управлінських рішень в бізнесі на підставі причинно-наслідкового взаємозв'язку обсягу продажів, собівартості і прибутку і розподілу витрат на постійні і змінні.

За допомогою економіко-математичного аналізу вибирається найбільш оптимальний варіант вирішення економічної задачі, виявляються резерви підвищення ефективності діяльності за рахунок повнішого використання наявних ресурсів.

Детермінований аналіз застосовується для дослідження функціональних взаємозв'язків між факторними показниками і результативними.

Стохастичний аналіз (дисперсійний, кореляційний, компонентний і ін.) використовується для вивчення стохастичних залежностей між досліджуваними явищами і процесами господарської діяльності підприємств.

Функціонально-вартісний аналіз (ФВА) є методом виявлення резервів. Він базується на функціях, які виконує об'єкт, і зорієнтований на оптимальні методи їх реалізації на всіх стадіях життєвого циклу виробу (науково-дослідні роботи, конструювання, виробництво, експлуатація і утилізація). Його основне призначення в тому, щоб виявити і попередити зайві витрати за рахунок ліквідації окремих функцій..

За суб'єктами (користувачами аналізу) розрізняють внутрішній і зовнішній аналіз. Внутрішній аналіз виконується безпосередньо на підприємстві для потреб оперативного, короткострокового і довгострокового управління виробничою, комерційною і фінансовою діяльністю. Зовнішній аналіз проводиться на підставі фінансової і статистичної звітності органами державного управління, банками, фінансовими органами, акціонерами, інвесторами.

За охопленням об'єктів, що вивчаються, аналіз ділиться на суцільний і вибірковий. При суцільному аналізі висновки робляться після вивчення всіх без виключення об'єктів, а при вибірковому - за наслідками обстеження тільки частини об'єктів.

За змістом програми аналіз може бути комплексним і тематичним. При комплексному аналізі діяльність підприємства вивчається всесторонньо, а при тематичному - тільки окремі її сторони, що представляють в певний момент найбільший інтерес, наприклад, питання використання матеріальних ресурсів, виробничої потужності підприємства, зниження собівартості продукції і ін.

Кожен з названих видів економічного аналізу своєрідний за змістом, організацією і методикою його проведення.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)