Концепція побудови антикризового управління

Тема 5

Методологічні й практичні основи антикризового менеджменту.

Особливості антикризового управління промисловим підприємством.

План

1. Концепція побудови антикризового управління

2. Функції і принципи антикризового управління

3. Процес антикризового управління

4. Основні ознаки антикризового управління

Концепція побудови антикризового управління

Антикризове управління — це система управлінських заходів щодо діагностики, упередження, нейтралізації і подолання кризових явищ та причин їх виникнення на всіх рівнях економіки. Антикризове управління ґрунтується на загальних принципах і методах, які притаманні управлінським процесам. Головною метою антикризового управління є забезпечення стійкого фінансового стану в результаті своєчасного реагування на зміни, спричинені зовнішнім середовищем (економічні, політичні, соціальні, міжнародні метаморфози) через введення в дію антикризових інструментів, що дають змогу усунути тимчасові фінансові ускладнення на підприємстві та подолати симптоми банкрутства.

Традиційні підходи до розробки стратегічного менеджменту неможливі без розробки механізмів антикризового управління. Запобігання кризової ситуації — головна стратегія планування на перспективу. Зокрема, в колективній монографії під редакцією професора Н. Г. Данілочкіної використовується термін «стратегія запобігання фінансової неспроможності та банкрутства» як інструменту антикризового управління. Основні концептуальні положення антикризового управління викладені в працях російських вчених професорів: В. І. Кошкіна, Г. П. Іванова, Е. С. Mінаєва та В. П. Панагушина та ін. Найбільш послідовно і повно сутність антикризового управління розкрита в монографіях українських вчених: Л. О. Лігоненко та І. О. Бланка Автор поділяє думку українського дослідника Н. В. Туленкова, що будь-яке управління повинно бути антикризовим, тобто повинно враховувати можливість кризових явищ та механізм їх подолання, і вважає, що на рівні підприємства антикризове управління — це система заходів попередньої діагностики (СЗПД), за необхідності — фінансове оздоровлення, мінімізація втрат при застосуванні організаційно-правових інструментів банкрутства. Враховуючи сучасний стан розвитку економіки, зокрема в аграрній сфері, ці заходи є необхідними, тому для забезпечення фінансової стійкості на кожному підприємстві необхідною умовою є підтримка його життєздатності через систему упереджуючих антикризових заходів. У ринкових умовах поряд із законами конкуренції існує інститут банкрутства, як один з основних атрибутів ринкової економіки. Розглядаючи генезис симптомів виникнення кризових явищ, антикризове управління має свою мету, завдання, і принципи (табл. 4.1).

Автор не поділяє думку тих вчених, які обґрунтовують теорію недоцільності здійснення антикризових методів (лікування) підприємств, а пропонують застосовувати природний біологічний фактор «виживає сильніший». Навпаки, коли своєчасно «хворобу» лікують, одужання настає швидше. Зупиняючись на різних точках зору відносно антикризового управління, автор вважає, що саме відсутність механізмів та моноліту знань у цій галузі призводить до глибоких кризових явищ, їх стійкого характеру і взагалі до ліквідації підприємства.

У ринковій економіці ліквідація нежиттєдієвих підприємств є необхідною умовою ринкового механізму. Набагато складніше забезпечити тривалість життєвого циклу підприємства. У міру нагромадження знань і практичного досвіду в ринкових умовах формується інший підхід до розвитку кризового процесу.

Таблиця 4.1

Процес розвитку кризових явищ тa антикризового управління

Головною метою є упередження кризових явищ із періоду вибору місії підприємства, формування й підтримка на належному рівні стратегічного потенціалу на тривалий період забезпечення конкурентної переваги підприємств як на внутрішньому так і на зовнішньому ринку. Важливими інструментами антикризового управління є кризис-менеджмент, стратегічне управління, ризик-менеджмент, банкрутство, реінжиніринг, бенчмаркінг, реструктуризація (рис. 4.2).

Рис. 4.1. Антикризове управління підприємством

Кризис-менеджмент — це управління фінансовою неспроможністю і управління процесом фінансового оздоровлення підприємств. Менеджмент банкрутства — управління судовою і добровільною ліквідацію підприємства. Стратегічне управління — управління, спрямоване на реалізацію стратегії розвитку підприємства відповідно до змін умов зовнішнього середовища. Ризик менеджмент — управління ризиками, спрямоване на зниження втрат від можливих негативних ситуацій у діяльності підприємства. Реінжиніринг — перехід управління від окремих операцій до міжфункціональних бізнес-процесів. Антикризовий реінжиніринг — упередження банкрутства на основі ліквідації збиткових підрозділів, удосконалення організації виробництва і праці, продажа частини майна, скорочення необов'язкових витрат, реорганізація фінансів. Бенчмакінг — програмно-цільове управління інвестиційними, інноваційними та маркетинговими проектами на основі ринкової оцінки конкурентних позицій фірми. Вивчення досвіду конкурентних можливостей однотипових фірм та впровадження у виробництво кращих зразків технологій.

Головна мета антикризового управління — забезпечення стабільного положення на ринку економічних політичних і соціальних метаморфоз на основі упереджуючих стратегічних заходів.

Поиск по сайту: