Кровотеча. Види кровотеч і способи їх зупинки

При всякому пораненні ушкоджуються кровоносні судини, тому воно супроводжується кровотечею. Кровотеча може бути невеликою і для її зупинення досить накладеної пов'язки, вона також може бути дуже сильною, загрозливою для життя. У цьому випадку необхідно використовувати спеціальні способи зупинення кровотечі, які по­винні бути здійснені негайно.

Розрізняють артеріальну, венозну і капілярну кровотечі.

Артеріальна кровотеча, що виникає при ушкодженні артерії, пізнається за яскраво-червоним кольором крові, що виштовхується із судини струменем, у вигляді фонтана. Артеріальна кровотеча не­безпечна для життя, тому що за короткий проміжок часу людина може втратити велику кількість крові.

Для зупинення артеріальної кровотечі існує кілька способів.

Пальцеве притискання артерії.

Оскільки кров тече в напрямку від серця, кровотечу можна зупи­нити, притиснувши артерію вище від місця поранення. Найлегше це зробити там, де артерія проходить поблизу кістки чи над нею. На­приклад, якщо рана розташована на передпліччі, артерію можна при­тиснути до плечової кістки з внутрішнього боку плеча, знайти попе­редню її пульсацію. Спочатку потрібно вивчити цей спосіб на собі чи на комусь іншому і знаходити артерію за її пульсацією (мал. 1).

Мал. 1. Пальцеве притиснення артерії при кровотечі з рани передпліччя.

При рані на стегні стегнову артерію знаходять у верхній частині стегна під пахвинною складкою і притискують її кулаком (мал. 2).

Мал. 2. Пальцеве притиснення артерії при кровотечі з рани на стегні

Скроневу артерію притискають попереду мочки вуха до виличної кістки.

При кровотечі з рани, розташованої на шиї, сонну артерію при­тискують на боці поранення нижче від рани. Пульсацію можна знай­ти збоку від трахеї

(мал. 3)

Мал. 3. Пальцеве притиснення артерії при кровотечі з рани на шиї.

Варто мати на увазі, що притискання артерії до кістки вимагає значних зусиль, і пальці швидко стомлюються. Навіть дуже сильна людина не може цього робити понад 15—20 хв. Місця притиснення артерій показані на мал. 4.

Мал. 4. Найзручніші місця (1-12) притискання артерій

При пораненні кінцівок артеріальну кровотечу зупиняють на­кладенням чи закрученням джгута вище від місця поранення, за мож­ливості ближче до нього. Місця накладення чи закручення джгута пока­зано на мал. 5.

Мал. 5. Місця (1—6) накладення чи закручення джгута

1) на гомілку; 2) на стегно; 3) на передпліччя; 4) на плече; 5) на плече високо з прикріпленням до тулуба; 6) на стегно високо з прикріпленням до тулуба

Зупинення кровотечі за допомо­гою закручення.

При наданні само- і взаємодо­помоги в осередках аварій і катаст­роф навряд чи можна розраховува­ти на наявність кровоспинних джгутів, тому використовують за­кручення. Накладення закручення полягає в тому, що кінцівку вище від місця поранення обв'язують скрученою у вигляді джгута хуст­кою, мотузкою тощо, а потім, про­сунувши в утворене кільце ціпок або якийсь предмет, обертають його доти, поки кінцівка не виявиться перетягнутою, а кровотеча зупинить­ся (мал. 6).

Мал. 6. Припинення артеріальної кровотечі закручуванням:

а – зав язування вузла;

б – закручування за допомогою палички;

в – закріплення палички

За наявності спеціального крово­спинного джгута зупиняти кровоте­чу краще за його допомогою. Джгут являє собою гумову трубку чи смуж­ку з гачком на одному кінці і лан­цюжком на іншому

Гумовий джгут беруть за кінці, трохи розтягують, обводять навко­ло кінцівки 2—3 рази, попередньо підклавши під нього тканину, і зак­ріплюють одне з кілець ланцюжка за гачок (мал. 7.)

Мал. 7. Етапи (а-г) накладання гумового джгута

Якщо рана розташована біля ос­нови кінцівки (верхня частина пле­ча чи стегна), джгут накладають у вигляді вісімки: охопивши кінцівку 2—3 обертами джгута, обводять його навколо тулуба і фіксують. Імпрові­зованим джгутом може служити поясний ремінь (мал. 8). Потерпілого із закрученим джгутом після накладення на рану пов'язки терміново відправляють у лікувальний заклад для остаточного зупинення крово­течі. Варто пам'ятати, що джгут можна трима­ти не більш як 1 — 1,5 год, інакше настане змертвіння тканин. Якщо цей термін минув, а потерпілому не надано лікарську допомогу і кровотеча відновилася, необхідно знову передавити артерію. Для контролю за терміном, що пройшов після на­кладення джгута, до нього чи під ним прикріпляють записку (бирку) із зазначенням дати, години і хвилини його накладання.

Мал. 8. Використання поясного ременя чи джгута:

а, б, в, г, — етапи накладення поясного ременя як джгута;

При пораненнях кінцівок можливе тимчасове зупинення крово­течі шляхом максимального згинання кінцівки і фіксації її в цьому положенні. Так, при пораненні гомілки в підколінну ямку кладуть валик, зроблений з вати і марлі, ногу згинають у колінному суглобі до кінця і в такому положенні фіксують ременем, бинтом, рушни­ком, косинкою. Такий самий спосіб використовують при пораненні передпліччя.

Руку згинають у ліктьовому суглобі. При пораненні стегна у верхній його частині, коли джгут накла­сти неможливо, ватно-марлевий валик кладуть у пахвинну ділянку, а стегно максимально притискають до живота і фіксують (мал.9).

Мал. 9. Припинення кровотечі шляхом максимального згинання кінцівки

Кровотеча з вени пізнається за темно-червоним, вишневим ко­льором крові, що випливає з рани струменем, але повільно, спокійно, без поштовхів. Така кровотеча може бути значною, однак для її зу­пинення, як правило, достатньо накладення пов'язки і надання ушкодженій частині тіла підвищеного положення.

Капілярна кровотеча виникає при ушкодженні дрібних крово­носних судин (капілярів). При такій кровотечі кров тече по всій поверхні рани як з губки. Така кровотеча, як правило, не буває силь­ною і для її зупинення досить накласти звичайну пов'язку. При капілярній кровотечі з рани кінцівки їй слід надати на якийсь час підви­щеного положення. Якщо пов'язка просякає, накласти стисну пов'язку. Для цього, не відкриваючи рани, поверх марлі, якою вона закрита, накласти тугий жмут вати чи хустку і туго забинтувати поранене місце так, щоб цей жмут щільно придавив рану.

Внутрішню кровотечу визначають за раптовою блідістю облич­чя, зблідненням і похолоданням кистей і стоп, за частішанням і ос­лабленням наповнення пульсу. Виникає запаморочення, шум у ву­хах, з'являється холодний піт, потім настає непритомність. Внутріш­ня кровотеча може бути, наприклад, при забитій травмі живота внас­лідок розриву печінки чи селезінки (зовнішні ушкодження можуть бути відсутні). При перших ознаках внутрішньої кровотечі потрібно негайно направити потерпілого в лікувально-профілактичний зак­лад. За можливості на ділянку тіла, де припускається внутрішня кро­вотеча, варто накласти гумовий міхур, пластиковий мішок із льодом або холодною водою.

План

1. Призначення першої долікарської допомоги та загальні принципи її надання

2. Організація першої допомоги на підприємствах.

3. Поняття про рани.

4. Надання першої допомоги при враженні діяльності мозку

5. Допомога при зупинці дихання та серцевої діяльності

6. Кровотеча. Види кровотеч і їх способи зупинки.

Бердичівський медичний коледж

Практичне занаття №9

з безпеки життєдіяльності

Тема: «Зміст і обсяг першої медичної допомоги населенню в районах надзвичайних ситуацій»

Курс: II

Спеціальність: «Лікувальна справа»

Кількість навчальних годин: 2

Поиск по сайту: