|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Яка структура опису винаходу?Опис винаходу повинен викладатись настільки чітко і повно з усіма технічними деталями та підтверджувати обсяг правової охорони, визначений формулою винаходу, щоб фахівець у відповідній галузі зміг його зрозуміти і здійснити. Опис має бути складено у наступному порядку: · індекс рубрики Міжнародної патентної класифікації (МПК), до якої належить винахід; · назва винаходу; · область техніки, до якої належить винахід; · існуючий рівень техніки; · суть винаходу; · перелік графічних матеріалів, якщо на них є посилання в описі; · дані, які підтверджують можливість здійснення винаходу; · економічний або інший позитивний ефект, який може бути отриманий від використання винаходу. Викладення деяких розділів опису потребує пояснень. У розділі “Існуючий рівень техніки” наводяться дані про 2-4 відомі аналоги, з виділенням серед них прототипу. Аналоги – це відомі в світі технічні рішення того ж призначення, що й винахід, істотні ознаки яких, подібні істотним ознакам винаходу. При описі кожного аналогу наводяться джерела інформації, з яких він став відомим, основні ознаки з відокремленням тих, які співпадають з істотними ознаками майбутнього винаходу, а також причини, які заважають досягненню за допомогою аналогу очікуваного результату, який може бути досягнуто винаходом. Ознаки вважають істотними, якщо відсутність будь-якої з них змінюють технічну суть об’єкта, а разом вони впливають на досягнення кінцевого технічного результату. Наприклад, істотними ознаками наручного годинника є корпус, циферблат, механізм, коліщатка регулювання параметрів та ремінець, а істотними ознаками звичайного стільця – опора (ніжки), сидіння і спинка. Відсутність будь-якої ознаки, змінює суть об’єкта: що за годинник без циферблата або стілець без спинки? Несуттєвими ознаками в цих пристроях можуть бути матеріали, з яких зроблені корпус чи ремінець годинника або сидіння стільця. Однак, слід зауважити, що, якщо нові матеріали несуть нові якості (сидіння підігрівається або охолоджується, а метал корпуса має лікувальні властивості), вони можуть бути винаходами. Прототип – це аналог, найближчий за сукупністю істотних (суттєвих) ознак до винаходу. Винахіднику дуже важливо визначити всі ознаки свого об’єкта, виділити серед них істотні і, порівнюючи з істотними ознаками прототипу, зробити зрозумілий висновок: чим суттєво відрізняється майбутній винахід від прототипу. Порівняльний аналіз робиться тільки з прототипом, а не з декількома аналогами. Чим ретельніше проведений аналіз, тим точніше і чіткіше буде складена формула винаходу і тим швидше її зрозуміє експерт. Наступний розділ – критика прототипу, тобто розкриття тих його недоліків, які будуть усунені винаходом, що заявляється. У розділі “Суть винаходу” визначається сукупність істотних ознак, достатніх для отримання бажаного технічного результату, а також детально розкривається завдання, на вирішення якого направлений винахід. У цей розділ повністю переноситься текст формули винаходу. Замість слів “...який відрізняється тим, що...” використовують вирази типу “...досягається шляхом...”, “...полягає у тому, що...”. Під технічним результатом слід розуміти виявлення нових технічних властивостей об`єкта винаходу, які обумовлені введенням в нього нових істотних ознак. Технічний результат, наприклад, може виражатися в збільшенні коефіцієнта корисної дії, спрощенні користуванням приладом, пониженні коефіцієнта тертя, зменшенні матеріалоємності тощо. Завдання або мета винаходу формулюється приблизно в такій редакції: “В основу винаходу поставлене завдання вдосконалити (назва об`єкту) за допомогою (вказується характер удосконалень у загальному вигляді) і забезпечити отримання (вказується технічний результат, який досягається при використанні винаходу)”. Найбільш поширеними завданнями є підвищення експлуатаційних можливостей, поліпшення експлуатаційних якостей, спрощення конструкцій, скорочення часу виробничих операцій, розширення функціональних можливостей, підвищення надійності, підвищення продуктивності тощо. Можливість здійснення винаходу повинно пояснюватися детальним описом об`єкта винаходу: якщо пристрій – через сукупність конструктивних елементі, їх взаєморозташування та взаємозв’язок; якщо спосіб – через послідовність технологічних операції з певними режимами їх виконання; якщо речовина – через її хімічний або компонентний склад. Спочатку об’єкт розглядають у статичному стані, а потім у роботі (динаміці). При необхідності додаються графічні зображення, які пояснюють опис винаходу. Кожне креслення має містити коротке пояснення того, що на ньому зображено. Якщо винаходом є спосіб, замість креслень може бути наведена блок-схема реалізації способу.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |