ДОДАТКИ

Текст пояснювальної записки складається, як правило, державною українською мовою. За бажанням студент має право виконувати дипломний проект іноземною мовою, яку вивчав в коледжі.

Структура пояснювальної записки умовно поділяється на вступну частину, основну частину та додатки.

Вступна частина містить: титульну сторінку (додаток Б); завдання на дипломне проектування (додаток А); анотацію; зміст; вступ.

Дипломна робота розпочинається титульним аркушем, де зазначається офіційна назва навчального закладу, відділення, циклової комісії, тема, прізвище автора і керівника, його вчений ступінь і звання, місто розташування ВНЗ і календарний рік захисту. Титульний аркуш виконують згідно із вимогами (додаток Б).

Завдання на дипломне проектування (додаток А) видається студенту після узгодження теми, складається керівником і затверджується головою цикловою коміцсії, містить визначення терміну закінчення роботи.

Анотація призначена для ознайомлення з проектом. Вона повинна бути стислою, інформативною та містити відомості, які дозволяють зрозуміти суть роботи:

- мету проекту, характеристику об’єкта проектування, отримані результати;

- відомості про обсяг пояснювальної записки (кількість сторінок, ілюстрацій, таблиць, креслень, додатків), графічної та макетної частин;

- рекомендації щодо використання або (та) результати впровадження розробок.

Обсяг анотації 1/2 - 1/3 сторінки формату А4, складається студентом українською та іноземною (мова, яку вивчав студент) мовами.

Зміст розташовується безпосередньо після анотації і починається з нової сторінки. Зміст включає найменування та номери початкових сторінок усіх складових записки, зокрема, вступу, послідовно перелічених назв усіх розділів, підрозділів і пунктів, висновків, списку використаних джерел, додатків.

Вступ розкриває сутність і стан проблеми проектування, її важливість. У вступі (2-3 сторінки друкованого тексту) коротко викладають загальну характеристику дипломного проекту у такій послідовності:

- актуальність теми;

- оцінка проектної ситуації;

- мета та завдання проекту;

- новизна розробки;

- практичне втілення проекту.

Основна частина складається з розділів та підрозділів, які розкривають основний зміст проекту відповідно до переліку питань, поданих у завданні на дипломне проектування, та загальних висновків.

У розділі 1 “Дослідження соціально-культурного середовища” подають матеріали передпроектного дослідження. Вони повинні містити оцінку соціально-культурного середовища, зробленого на основі огляду інформаційних джерел (літературні, архівні, картографічні, музейні, матеріали з веб-сайтів тощо), вибір аналогів та прототипів, їх дизайн-аналіз.

Історичний аспект розвитку середовища дозволяє окреслити основні надбання і тенденції проблематики проекту. Студент повинен сформулювати питання, які залишилися до цього часу невирішеними, а отже, визначити своє місце у розв’язанні проблеми. Цей підрозділ потрібно закінчити коротким резюме стосовно необхідності проектування саме в даному напрямку. На основі вивчення інформаційних джерел студент обирає не менше двох найбільш показових зразків: один аналог та прототип.

Характеристика аналогів та прототипів дозволяє студенту зорієнтуватися в проектній ситуації та вибрати напрямок проектування. Дослідження аналогів та прототипів виконують методом здійснення дизайн-аналізу середовища, який в порівнянні з дизайн-аналізом окремих предметів є складною проектно-дослідною задачею. Для цього потрібні вміння цілісного бачення функцій середовища в системі “людина - середовище”.

Дизайн-аналіз середовища (додаток Г) як творчий метод включає висвітлення наступних аспектів:

- системно-функціональний дизайн-аналіз середовища;

- конструктивно-технологічний дизайн-аналіз середовища;

- ергономічний дизайн-аналіз середовища;

- структурно-композиційний дизайн-аналіз середовища;

- художньо-образний дизайн-аналіз середовища.

На основі проведених дизайн-аналізів зразків студент робить висновок про особливості формотворення аналогів і прототипів та можливість використання їх для подальшого проектування, що дозволяє оцінити стан проблеми в контексті вирішення проектного завдання та намітити способи власного рішення.

У розділі 2 “Концепція формотворення” висвітлюється авторське бачення питань концептуального вирішення об’єктів середовища та обґрунтовуються варіанти графічної дизайн-пропозиції (перспективні зображення інтер’єрів, екстер’єрів та їх фрагментів, пошуки форми обладнання та устаткування, озеленення тощо).

Пошук змісту образу здійснюється на основі визначених особливостей формотворення аналогів і прототипів.

Опис концепції формотворення об’єктів середовища потрібно виконувати у такій послідовності:

1. Мета формотворення.

2. Функціональне призначення.

3. Асоціативно-образне рішення форми.

4. Способи втілення концепції (особливості образотворення):

- організація об’ємно-просторової та планувальної структури;

- прийоми та способи формотворення кожної складової частини структури (статика і динаміка, симетрія і асиметрія, нюанс і акцент, рівновага і різновага, метричний повтор і ритм; колір, світло, фактури, текстури тощо);

- матеріали та способи оздоблення.

Художньо-графічні пропозиції (в кількості не менше трьох варіантів) повинні містити ґрунтовний опис варіантів пошукових авторських рішень із зазначенням позитивних та негативних моментів проектування.

У розділі 3 “Опис об’єкта проектування” висвітлюється опис складових частин об’єкта проектування, способи втілення концепції формотворення та пропозиції щодо використання матеріалів для оздоблення та лицювання поверхонь.

В залежності від типу середовища (інтер’єр або екстер’єр різного призначення) обираються передбачені концепцією формотворення складові частини – зони життєдіяльності людини та здійснюється їх аналіз за наступними аспектами (додаток Г):

- функціональне облаштування та умови експлуатації (опис здійснюється на основі системно-функціонального дизайн-аналізу середовища);

- конструктивно-технологічне забезпечення (опис здійснюється на основі конструктивно-технологічного дизайн-аналізу середовища);

- ергономічні вимоги (опис здійснюється на основі ергономічного дизайн-аналізу середовища);

- художньо-композиційні особливості (опис здійснюється на основі структурно-композиційного дизайн-аналізу середовища);

- образно-стилістичне рішення середовища (опис здійснюється на основі художньо-образного дизайн-аналізу середовища).

Для реалізації проекту потрібно обґрунтувати вибір матеріалів та способи оздоблення, проаналізувати технологічні особливості нанесення покриттів. За результатами опису об’єкту проектування необхідно скласти таблицю декоративно-лицювальних та оздоблювальних пропозицій, яка містить зразок матеріалу або покриття, назву матеріалу та спосіб лицювання для кожної функціональної зони середовища.

Висновки та пропозиції розміщують безпосередньо після викладення суті проекту, починаючи з нової сторінки. У висновках важливо сформулювати теоретичні і практичні результати проектування. Не менш важливо дати рекомендації та пропозиції щодо їх практичного втілення. Текст висновків може поділятися на пункти.

Список використаних джерел слід укладати в алфавітному порядку, розміщувати після висновків, починаючи з нової сторінки.

Додатки вміщують допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття пояснювальної записки. У додатки необхідно внести:

- начерки, фотографії, копії аналогів та прототипів;

- пошукові ескізи автора;

- загальний вигляд графічної частини проекту;

- фотографії макету;

- інші проектні матеріали (при необхідності) – додаткові ілюстрації або таблиці, інструкції, методики тощо.

Поиск по сайту: