АВАРІЙНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ

Аварійне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії на хімічно небезпечних об'єктах для оцінки можливих наслідків аварії і порядку дії у зоні можливого хімічного зараження. Для цього використовуються такі дані:

– загальна кількість НХР в ємкості на момент аварії, Q (т);

– характер розливу НХР на підстилаючій поверхні ("вільно" або "в піддон");

– реальні метеорологічні умови: температура повітря (°С), швидкість вітру (м/с) і його напрям у приземному шарі, ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП);

– площа зони можливого хімічного зараження (ПЗМХЗ).

Площа зони можливого хімічного зараження (ПЗМХЗ) визначається за формулою

км², (1)

де: Г – глибина зони зараження об'єкту або населеного пункту;

– коефіцієнт, що залежить від швидкості вітру (табл. 1).

Фактична площа хімічного зараження визначається по формулі

км², (2)

де: К – коефіцієнт, що залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря (табл. 2);

Г – глибина зони зараження об'єкту або населеного пункту;

Т – час, що пройшов після аварії.

Ширина прогнозованої зони хімічного зараження (ПЗХЗ) визначається:

при інверсії Ш = 0,3 × Г^0,6;

при ізотермії Ш = 0,3 × Г^0,75;

при конвекції Ш = 0,3 × Г^0,95.

4. ВИЗНАЧЕННЯ ЧАСУ ПІДХОДУ ЗАРАЖЕНОГО ПОВІТРЯ
ДО ОБ'ЄКТУ

Час підходу хмари НХР до заданого об'єкту залежить від швидкості перенесення хмари повітряним потоком і визначається за формулою:

, год.,

де: R – віддалення об'єкту від населеного пункту, км;

V – швидкість переносу переднього фронту зараженого повітря залежно від швидкості вітру (м/с), швидкості переносу переднього фронту зараженого повітря (км/год) і ступеня вертикальної стійкості повітря (табл. 3).

Поиск по сайту: