Використовувані типи енергетичної силової установки

Енергетичні установки суден світового транспортного флоту відрізняються великим різноманіттям. Однак поширеність пристроїв неоднакова, різні й перспективи їх застосування. Основна маса цивільних суден обладнана паротурбінними і дизельними пристроями. Парові турбіни використовують, як правило, як двигуни великотоннажних або швидкохідних суден, переважно супертанкерів і океанських пасажирських суден; переважна частина морських транспортних суден останніх років побудови (більше 99 %) обладнана дизелями.

Турбо- і дизель-електричні установки використовують лише в тих небагатьох випадках, коли це диктується особливостями експлуатації судна (наприклад, при плаванні у льодах або при частих швартуваннях), спеціальними вимогами до розміщення механізмів (що характерно для суден з горизонтальною вантажообробкою) або обмеженими можливостями у виборі головного двигуна і

засобів передачі потужностей на гребний вал. Судна з легкими і компактними, але неекономічними газотурбінними енергетичними установками, що відрізняються до того ж малим моторесурсом, налічуються одиницями. Важкі і неекономічні парові машини на нових суднах взагалі не встановлюють.

Поширенню дизельних пристроїв сприяла, передусім, їх висока паливна економічність, крім того, вдосконалення суднових дизелів у післявоєнний період дозволило перевести більшу їх частину на дешеве важке паливо, збільшити агрегатну потужність і зменшити питому масу. Тип енергетичної установки звичайно буває зумовлений у завданні на розробку проекту. Але не виключається й свобода вибору установки в реально можливих межах. У цьому випадку необхідно насамперед порівняти економічність і масогабаритні показники установок, а також їхню початкову вартість і витрати на ремонт. Додатковими критеріями є також характеристики порівнюваних установок – простота, надійність в експлуатації, шумність, вібрація, маневреність, кількість і кваліфікація машинної команди. При виборі валової установки для морських транспортних суден перевага надається одноваловим установкам. Пояснюється це техніко-економічними чинниками: двовалова установка складніша, пропульсивний коефіцієнт її нижчий, вона дорожча за одновалову і в будові, і в експлуатації. В середньому експлуатаційні витрати на двовалових суднах виявляються на 10 % вищими, ніж на одновалових. Двовалові установки доцільні лише на суднах з дуже потужними енергетичними пристроями (25-30 тис. кВт і вище), на суднах, що відповідають підвищеним вимогам до їх маневрування і живучості, а також на деяких спеціалізованих і невеликих за розмірами суднах з кормовим розташуванням машинного відділення і компактними двигунами підвищеної обертності з прямою передачею на вал, коли одноваловий пристрій з малообертним головним двигуном може викликати значне збільшення розмірів машинного відділення.

Поиск по сайту: