|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Річковий транспортЗагальна довжина судноплавних шляхів, що експлуатуються в Україні, менш як 4000 км. Майже за всіма показниками перевезень вантажів і пасажирів цей вид транспорту знаходиться на останньому місці. Частка річкового транспорту у загальному перевезенні вантажів не перевищує 1,1 %, а пасажирів –0,2 %. У структурі вантажних перевезень цього виду транспорту провідне місце належить будівельним матеріалам, вугіллю і коксу, залізній і марганцевій рудам. Основну роль у перевезеннях вантажів і пасажирів відіграє Дніпровський басейн. По Дніпру та його найбільших притоках Прип’яті та Десні здійснюється понад 90 % всіх перевезень річкового транспорту в країні. На дніпровські порти Київ, Дніпропетровськ, Херсон та Запоріжжя припадає понад 85 % всього обсягу роботи щодо перевезення вантажів і пасажирів у Дніпровському басейні. Основним портом у верхній течії Дніпра є Київ. Звідси транспортують різноманітні вироби машинобудування, металобрухт, ліс, продукцію легкої і харчової промисловості. З Дніпропетровська і Запоріжжя до портів Чорного моря перевозять вугілля, метал, залізну і марганцеву руди. Зерно транспортується переважно на невеликі відстані до елеваторів Херсона, Запоріжжя, Дніпропетровська і Києва. У цьому напрямі влітку перевозять херсонські кавуни. Вверх по Дніпру везуть кам’яне вугілля, метал, будівельні матеріали, руди тощо. Основними портами, де відбувається перевантаження з річкового на залізничний транспорт, є Дніпропетровськ, Запоріжжя, Черкаси, Кременчук. По Дніпру і його притоках перевозяться вантажі в Білорусь, Польщу, Росію. Дністер судноплавний на значному протязі (132 км в межах України), але тільки 125 км мають гарантійні глибини. По цій річці Україна має зв’язок з Молдовою. На Південному Бузі судноплавство дістало розвиток на трьох ділянках, які не мають між собою сполучення водним транспортом. Одна з них Гнивань – Лаврівка має довжину 52 км, друга – Ладижинське водосховище – Зятківці має 31,5, найдовша – Миколаїв – Олександрівка –128 км. Основною річковою магістраллю, якою здійснюються міждержавні перевезення, є Дунай. Вверх по Дунаю везуть кам’яне вугілля, залізну і марганцеву руди, машини і устаткування, товари легкої промисловості. В зворотному напрямі перевозять різноманітні комплектуючі вироби, зерно, товари хімічної і харчової промисловості. Судноплавство здійснюється і по деяких малих річках: Інгулець, Сіверський Донець, Стир, Горинь. По цих річках перевозять будівельні матеріали, мінеральні добрива, сільськогосподарські продукти. Переваги пасажирських суден як транспортних засобів порівняно з іншими видами транспорту можуть бути подані в різних аспектах. Пасажирські судна (в тому числі автомобільно-пасажирські пороми) забезпечують найбільшу партійність відправлень. Якщо партійність автобусних відправлень не перевищує 60 чол., залізничних –400 чол., повітряних – 550 чол., то партійність відправлень на пасажирських суднах (ПС) досягає 3000 чол. Водотонажні судна поступаються у швидкості іншим видам транспорту, однак для пасажирів передусім важлива швидкість доставки. На ряді напрямків прямий морський шлях з меншою швидкістю забезпечує швидшу доставку, ніж наземні транспортні засоби на об’їзних маршрутах. Крім того, менша завантаженість водних шляхів порівняно із завантаженістю наземних трас забезпечує ряду напрямків середню швидкість руху, якщо порівнювати зі швидкістю берегових транспортних засобів. Морські водотоннажні судна технічно забезпечують швидкості, що порівнюються зі швидкостями наземних транспортних засобів. Однак економічні фактори, пов’язані з більшою витратою палива при підвищених швидкостях, і ліквідація регулярного трансатлантичного сполучення обумовили функціональні зна-чення швидкостей круїзних суден у більшості випадків від 18 до 20 вузлів (1 вуз. = 1,8 км/год). Для автомобільно-пасажирських поромів в окремих випадках функціональні швидкості до22вуз. і більше. При вказаних швидкостях подолання відстаней між багатьма портами регулярних ліній і круїзних напрямків може бути можливим під час нічного переходу. Прихід круїзного судна в порт раніше 8 години ранку не має практичного сенсу. Досягнення великих швидкостей пов’язано із збільшенням потужності енергетичної установки, витратами палива. Енергоозброєність різних транспортних засобів є їх важливою комерційною характеристикою, бо чітко визначає галузь використання цих засобів. Морські та океанські пасажирські судна мають відносну енергоозброєність 735-1470 вт/т. Цій енергоозброєності відповідає економічно доцільна границя швидкостей – 18-22 вуз. Ріст швидкостей вище вказаної границі призводить до підвищення енергоозброєності і, як з цього виходить, до падіння економічної ефективності судна. Високошвидкісні судна на підводних крилах і судна на повітряній подушці дістали значне поширення на морському флоті. Однак швидкість цих суден (40-50 вуз.) не може бути забезпечена впродовж тривалого часу по запасах палива, а також з причини їх малої мореплавності (3-5 балів). Використання екранопланів видається перспективним, однак ще не завершені експериментальні дослідження. Таким чином, у складі сучасного пасажирського флоту найбільш ефективним транспортним способом є водотоннажні пасажирські судна. В наш час швидкісний зв’язок на морському транспорті забезпечується суднами на підводних крилах і суднами на повітряній подушці. На ряді напрямків час доставки швидкісними суднами зіставляється з витратами часу при використанні повітряного зв’язку. Всі наземні види транспорту і повітряний транспорт поступаються морським водотоннажним суднам за рівнем комфорту. При виборі пасажирами засобів транспорту на сумісних напрямках (особливо в сезонний період) цей фактор нерідко є визначальним. На ряді напрямків морський транспорт є превалюючим у транспортних зв’язках. Навіть там, де частина потоку пасажирів обслуговується малою авіацією, морський транспорт найбільш надійний, оскільки практично забезпечує регулярний зв’язок впродовж навігаційного періоду. Незамінним є морський транспорт на переправах пасажирів, що їдуть з власними автомашинами, при доставці робітників і спеціалістів до місць промислу, досліджень в океані. Таким чином, морські пасажирські судна в загальній системі транспортних засобів зберігають своє значення в перевізній функції і розширюють свою роль у сфері індустрії, відпочинку і туризму. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |