 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Задача 5. 1. а) загальна кількість випадків захворювань на вірусний гепатит А за 1 рік:
1. а) загальна кількість випадків захворювань на вірусний гепатит А за 1 рік:
68 + 26 = 90 випадків;
б) індекс сезонності (ІС):
ІС = 68 / 26 = 2,6 рази;
в) коефіцієнт сезонності (КС):
90 – 100 КС = 68 ×100 / 90 = 75,5 %.
68 – КС
2. Проведення щеплень за епідпоказаннями на території ризику, посилення контролю за якістю води централізованих і децентралізованих джерел водопостачання та на інших об’єктах епідемічного ризику (організовані колективи, підприємства громадського харчування і торгівлі тощо).
3. Демографічні дані окремих вікових, професійно-побутових і статевих груп; кількість випадків захворювання на вірусний гепатит А серед них.
Додаток 2
 |
Додаток 3
| ЕН | ЕА | ОЕА | РЕА | ЕД | |
| Визначення | Система динамічного і постійного стеження за ЕП конкретного інфекційного захворювання на певній території | Вивчення якісних кількісних особливостей ЕП з використанням ЕМ дослідження | Це аналіз конкретної епідситуації на даній території, в даний час, що безпосередньо відбиває стан і тенденції розвитку ЕП | Це аналіз рівня, структури інфекційної захворюваності за певний проміжок часу в минулому і прогнозування захворюваності на майбутнє | Розпізнавання проявів захворюваності і епідстану на основі ЕМ досліджень та наукових даних про причини, умови і механізми виникнення та поширення інфекційних хвороб |
| Мета | Оцінка епідситуації, розробка прогнозів і обґрунтування заходів, спрямованих на: 1) попередження інфекційних хвороб серед окремих груп населення; 2) зниження рівня інфекційної захворюваності сукупного населення; 3) регіональна ліквідація окремих інфекційних хвороб | Встановлення рушійних сил ЕП, що проявляються в конкретних умовах (час, місце), а також оцінка ПЕЗ | Динамічна оцінка ЕП для раціоналізації напрямків профілактичної і протиепідемічної роботи. ОЕД – оцінка епідситуації на певній території на основі отриманої оперативної інформації. Мета прийняття оперативного рішення з управління ЕП | Отримання даних про епідобстановку на певній території за рік або декілька років з метою планування протиепідемічної роботи на декілька наступних років. Мета: удосконалення профілактичних і ПЕЗ і прогнозування епідситуації на наступний календарний рік. РЕД – оцінка епідобстановки в даному регіоні за минулий рік чи декілька років. | Виявлення причин та умов виникнення і поширення інфекційної захворюваності, що дозволяє: 1)спрогнозувати епідситуацію; 2) вибрати правильний напрямок в комплексі профілактичних і протиепідемічних заходів. |
| Методична основа | ОЕА і РЕА | Статистичні методи | Обстеження епідосередку | ||||||||
| Теоретична основа: 1) Теорія механізму передачі; 2) Теорія природної осередковості4 3) Теорія саморегуляції паразитарних систем. Завдання: 1/ оцінка масштабів характеру поширеності та соціально-економічного значення конкретних нозоформ; 2/ районування території з врахуванням реального і потенційного неблагополуччя з інфекційної захворюваності; | - інтенсивні (на 100000 нас.); - екстенсивні % Якісні прояви: 1/ розподіл за віковими, соц.-побутовими, професійними ознаками; 2/ за часом (сезонність, періодичність); 3/ ознаки за перебігом хвороби; 4/ ознаки за етіологією збудника; 5/ ознаки, що характеризують виникнення та розвиток осередків; | Завдання: виявлення передвісників змін епідситуації ще до виникнення масових захворювань. ОЕА необхідний для швидкого і своєчасного визначення причин виникнення осередків, що забезпечує їх своєчасну ліквідацію. Складові елементи: 1/епідобстеження осередку з поодинокими випадками інфекційних зах-нь; 2/ епідобстеження осередків з груповими зах-ми (спалахи, епідемії); | Завдання: 1/ встановлення по кожній нозоологічній формі інфекції “часу ризику”, “території ризику”, “груп ризику”, “факторів ризику”; 2/ виявлення інфекції, яка має найбільше епідеміологічне, соціально-економічне значення для населення 3/ прогноз епідситуації на наступний рік (роки) 4/ розробка раціональних, науково обґрунтованих підходів до планування профілактичних та протиепідемічних заходів на даній території; | ЕМ дослідження – сукупність методичних прийомів для вивчення ЕП на території серед груп і колективів населення та протягом часу з метою виявлення причин і умов, які впливають на захворюваність. ЕМ має комплексний характері включає в себе епідобстеження і спостереження, бактеріологічні, експериментальні, вірусологічні, статистичні, гігієнічні, картографічні, клінічні методи. | |||||||
| 5 | |||||||||||
| 3/ виявлення тенденцій і оцінка темпів динаміки ЕП у часі; 4/ виявлення контингентів підвищеного ризику захворювання; 5/ виявлення причин і умов, що визначають характер проявів ЕП; 6/ визначення адекватності системи профілактичних і протиепідемічних заходів, планування послідовності і термінів реалізації; 7/ контроль якості і ефективності профілактичних і протиепідемічних заходів з метою їх корекції; 8/ розробка періодичних прогнозів епідситуації. | 6/ ознаки, які характеризують умови інфікування. Кількісні прояви: І – інтенсивність: 1/спорадична захворюваність; 2/ спалахи; 3/ епідемія; 4/ пандемія. ІІ – динаміка ЕП ІІІ – територіальні прояви: 1) глобальні ареали; 2) зональні ареали; 3) регіональні ареали; 4) міжрегіональні ареали. ІV – просторові прояви | 3/ оцінка динаміки захворюваності; 4/ аналіз і оцінка результатів лабораторного обстеження; 5/ санітарно-епідеміологічна розвідка. | Етапи: І складання програм досліджень; ІІ збір і первинна обробка інформації про: а)інфекційну захворюваність; б)демографічні дані; в)санітарно-гігієнічну характеристику району; г)природні та соціальні умови побуту, праці населення; ІІІ вивчення інформації про інфекційні захворювання, аналіз рівня і структури інфекційних захворювань і смертності за нозологічними формами; аналіз багаторічної динаміки, аналіз річної динаміки захворюваності, аналіз захворюваності за “факторами ризику”, за віком, за статтю, за професійними групами та територією ризику; ІУ постановка РЕД-зу і виявлення набільш актуальної проблемної інфекційної нозології на даній території при проведенні РЕА використовуючи описово-оціночні і аналітичні прийоми ЕМ – дослідження. | Методичні прийоми: 1/ епідобстеження і спостереження; 2/ описово-оціночний (дескриптивні); 3/ математичного моделювання перебігу ЕП і прогнозування; 4/ експериментальний; 5/ молекулярно-біологічний; 6/ екологічний; 7/ соціально-економічний; 8/ соціально-гігієнічний. З метою ЕД аналізують якісні і кількісні прояви ЕП. | |||||||
Додаток 4
Поиск по сайту: